Close
Generic selectors
Exact matches only
Search in title
Search in content
Search in posts
Search in pages

16.05.2016

ЧОМУ ХМІЛЬНИК «НЕДОДЕКОМУНІЗУВАЛИ»?

1Останні роки в Хмільнику пройшли під гаслами «декомунізації»: було скинуто 2 пам’ятники Леніну, перейменовано багато вулиць, які носили назви радянської доби тощо.

Але не все потрапило під пильне око патріотів…

«В засаді», яку облаштовано в самому серці міста, на Замковій горі, біля міського управління освіти, зачаївся «будьонівець». Ну чи якийсь інший персонаж часів Радянського Союзу, приналежність до якого вказує «будьонівка» на голові в персонажа.

Хто це такий і чому йому така честь, а також те, чому він не потрапив під декомунізацію – наразі невідомо.

Та дуже хочеться вірити, що міська влада таки зверне увагу на цього «партизана», що причаївся на Замковій горі, та допоможе йому вирушити в останню путь до раніше демонтованих пам’ятників Леніну.

13239951_516297051910786_1524293557487704412_n

25 Comments on “ЧОМУ ХМІЛЬНИК «НЕДОДЕКОМУНІЗУВАЛИ»?

Anatoly
17.05.2016 at 07:14

А за чим дивився Редчик з Загнибородою?

Віталій
17.05.2016 at 08:02

Ну тут недогляділи і Редчик, і Загниборода, і всі, кого цікавила тема декомунізації. Але найбільш прикольним є те, що цей будьоновець знаходиться якраз біля управління освіти))) Тобто працівники управління освіти, ОСВІТЯНИ, які причетні до того, щоб закладати в дитячі голови правду про історичні події радянської доби, мало того, що ніяк не реагують на будьонівця, так ще й побілили йому постамент!)))

Іван
17.05.2016 at 09:24

А якщо це памятник юному червоноармійцю визволителю від фашистів міста Хмільника?

Партизан
17.05.2016 at 10:46

Легше всього зламати, а якщо подумати, “будьоновка” як головний убір, має таке ж відношення до радянської доби як і “бендерка” до незалежності України. Даний головний убір спочатку називався “богатиркою”, тому, що нагадував шлем казкових руських богатирів, і був прийнятий як форма одягу задовго до створення СРСР, а ще ви забули памятник піонеру-герою Валі Котику біля СШ №2, адже там він з піонерським галстуком. Цікаво, автор цієї новини сам хоч дерево посадив, ато створив сенсацію з нічого.

Віталій
17.05.2016 at 11:19

Частина 4 статті 1 Закону України “Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки” визначає, що символіка комуністичного тоталітарного режиму – це символіка, що включає:
д) зображення, пам’ятники, пам’ятні знаки, написи, присвячені подіям, пов’язаним з діяльністю комуністичної партії, із встановленням радянської влади на території України або в окремих адміністративно-територіальних одиницях, переслідуванням учасників боротьби за незалежність України у XX столітті (крім пам’ятників та пам’ятних знаків, пов’язаних з опором і вигнанням нацистських окупантів з України або з розвитком української науки та культури).
Так що до Валі Котика – претензій бути не може. А от що то за будьонівець – то ще вапрос)

Партизан
17.05.2016 at 13:38

На стеллі, біля будинку побуту, поряд з солдатом зображений воїн в “будьонівці” так що їх вже 2.

Небайдужий
17.05.2016 at 15:28

А шо то у нього за парабеллум в руці?

Іван
17.05.2016 at 16:30

В парку центральному, як йти від маслозаводу якийсь памятник є також

Небайдужий
17.05.2016 at 16:34

By Іван
В парку центральному, як йти від маслозаводу якийсь памятник є також

То- могила жертв надмірного вживання алкоголю за халявни гроші хмільницького єврейства 🙂

Іван
18.05.2016 at 08:09

“То- могила жертв надмірного вживання алкоголю за халявни гроші хмільницького єврейства ” – а можна детальніше, що за історія з жертвами вживання алкоголю?

Андрій
18.05.2016 at 11:19

Зносимо УВЕСЬ ХМІЛЬНИК!! БО ВІН ПОБУДОВАНИЙ ЗА ЧАСІВ КОМУНІЗМУ!

Небайдужий
18.05.2016 at 19:22

Трапилася ця історія, коли загони легендарного отамана Якова Шепеля звільняли Хмільник від більшовицьких окупантів.
Перед своїм походом на наше місто, Шепель передав місцевому єврейству, що коли до його приходу в Хмільник тут ще будуть більшовики, то місцевим юдеям буде непереливки. Ті, не довго думаючи, зторгувалися з борцями за світле майбутнє всього людства за 138 тисяч карбованців. Червоне козацтво відважно взяло, зібрані хмільницькою єврейською громадою, кошти і мужньо кинулося тікати з Хмільника. Однак деяка його частина надто захопилася вживанням місцевих горілчаних виробів за несподівано зароблені гроші і не змогла залишити місто разом із своїми побратимами. Ось саме їх повстанці Шепеля й розстріляли. Поховали тих червоних козаків у братській могилі в парку і поставили згодом той пам’ятник, про який ви й запитували, Іване 🙂

ник
18.05.2016 at 20:14

В центральному парку,як йти від маслозаводу Братська могила де поховані 14 червоних козаків.

xumka
22.05.2016 at 22:49

В центральному парку,як йти від маслозаводу також зариті комісари хлібоекспропріатори яким в Літинському рн порозпорували пуза та засипали туди зерна з земелькою…

Мешканець
24.05.2016 at 23:24

так а чому сам головний “Свободівець” Сашко не виступає, щоб ту вулицю Червона Площа де він є не змінили на іншу назву, чи вона не “комуністична”? Чи то для нього не вигідно з паперями тягатись? отакі от у нас “двойні” стандарти…

Іван
25.05.2016 at 07:30

Свободівці різні бувають…

Тарас
25.05.2016 at 07:42

Свободівець Сашко не може виступити за перейменування вулиці Червона Площа бо в Хмільнику такої вулиці НЕМА. 🙂 http://hmilnyk.osp-ua.info/userfiles/file/2015/11%20%20%202015/1711/2381.doc
Якби Мешканці були Громадянами, цікавились тим що відбувається в місті, читали уважно Громадський форум Хмільниччини та офіційний сайт Хмільника, то вони б про це знали. 🙂

Віталій
03.06.2016 at 23:39

Кажуть, що цього партізана таки демонтували. Хто бачив чи це правда?

Anatoly
04.06.2016 at 07:55

А ви вкурсі, що парк в Військовому санаторії до цих пір носить назву ім. Леніна?

Віталій
04.06.2016 at 10:03

Відверто – ні. Хоча пам’ятаю там великий пам’ятник Лєніну. А є якесь посилання на офіційні документи?

Anatoly
04.06.2016 at 14:46

МІНІСТЕРСТВО ЕКОЛОГІЇ ТА ПРИРОДНИХ РЕСУРСІВ УКРАЇНИ

НАКАЗ

від 1 березня 2013 року N 80

Про затвердження Положення про парк-пам’ятку садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення “Парк ім. Леніна”

Відповідно до статті 5 Закону України “Про природно-заповідний фонд України” наказую:

1. Затвердити Положення про парк-пам’ятку садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення “Парк ім. Леніна”, що додається.

2. Контроль за виконанням цього наказу покласти на заступника Міністра – керівника апарату Мормуля Д. Д.

Міністр

О. А. Проскуряков

ЗАТВЕРДЖЕНО
Наказ Міністерства екології та природних ресурсів України
01.03.2013 N 80

ПОЛОЖЕННЯ
ПРО ПАРК-ПАМ’ЯТКУ САДОВО-ПАРКОВОГО МИСТЕЦТВА ЗАГАЛЬНОДЕРЖАВНОГО ЗНАЧЕННЯ “ПАРК ІМ. ЛЕНІНА”

1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

1.1. Парк-пам’ятку садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення “Парк ім. Леніна” (далі – Парк-пам’ятка) створено постановою колегії Державного комітету Української РСР по охороні природи від 10.06.82 N 14.

1.2. Парк-пам’ятка входить до складу природно-заповідного фонду України і охороняється як національне надбання, щодо якого встановлюється особливий режим охорони, відтворення і використання.

1.3. Парк-пам’ятка загальною площею 55 гектарів розташований на території м. Хмільник Хмільницького району Вінницької області і перебуває у користуванні Центрального військового клінічного санаторію “Хмільник” (далі – Землекористувач).

1.4. Землекористувач на території Парку-пам’ятки у своїй діяльності керується Конституцією України, Законом України “Про природно-заповідний фонд України”, іншими законодавчими і нормативно-правовими актами та цим Положенням, забезпечує і несе відповідальність за належний стан території Парку-пам’ятки та додержання встановленого режиму території.

1.5. Межі Парку-пам’ятки встановлюються в натурі, оформляються відповідними знаками та інформаційними матеріалами, наносяться на планово-картографічні матеріали територіальних органів Держземагентства та Землекористувача, відображаються у відповідних формах статистичної звітності з кількісного обліку земель (форма N 6-зем) та землевпорядній документації, обов’язково враховуються при реконструкції та розвитку прилеглих територій.

1.6. Утримання та реконструкція Парку-пам’ятки проводиться за проектами, що розробляються спеціалізованими науковими та проектними установами і затверджуються органом, у підпорядкуванні якого перебуває Парк-пам’ятка, за погодженням із Мінприроди.

1.7. Адреса Землекористувача: 22000 м. Хмільник, Вінницька обл., вул. 1 Травня, 63.

2. МЕТА СТВОРЕННЯ ТА ЗАВДАННЯ

2.1. Парк-пам’ятку створено з метою охорони дендрологічного парку, де зростає 120 видів форм дерев (сосна веймутова, липа африканська, дуб червоний, туя і ряд інших).

2.2. Основними завданнями Парку-пам’ятки є:

збереження найбільш визначних та цінних зразків паркового будівництва з метою охорони їх і використання в естетичних, виховних, наукових, природоохоронних та оздоровчих цілях;

забезпечення охорони його території з усіма природними об’єктами, додержання режиму території;

підтримка загального екологічного балансу в регіоні;

поширення еколого-освітніх знань тощо.

3. РЕЖИМ ТЕРИТОРІЇ ТА ОХОРОНА

3.1. Відповідно до Закону України “Про природно-заповідний фонд України” на території Парку-пам’ятки забороняється діяльність, що суперечить меті та завданням Парку-пам’ятки, передбаченим цим Положенням, і загрожує збереженню природного комплексу, у тому числі:

використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, надання під забудову, у господарське використання;

будь-яке будівництво стаціонарних та розміщення тимчасових споруд, не пов’язане з організацією охорони Парку-пам’ятки;

розвідувальні, підривні роботи, розробка усіх видів корисних копалин, будь-які порушення ґрунтового покриву, розкопки;

знищення або пошкодження інформаційно-охоронних, межових, охоронних знаків, алей, стежок, рекреаційних об’єктів і паркових меблів;

самовільне влаштування городів, пошкодження дерев, кущів, квітників, газонів;

вивезення і звалювання у не відведених для цього місцях відходів, сміття, трави, гілок, деревини, снігу, листя тощо;

складування будівельних матеріалів, конструкцій, обладнання;

встановлення об’єктів зовнішньої реклами, торговельних лотків, павільйонів, кіосків тощо без відповідних дозволів та погоджень;

посипання кухонною сіллю снігу та льоду на тротуарах;

знищення чи пошкодження окремих дерев, чагарників, трав’яної рослинності, гілок дерев;

влаштовування ігор на газонах;

спалювання сухої рослинності, розпалювання багаття та порушення інших правил протипожежної безпеки;

добування з дерев соку, смоли, нанесення механічних пошкоджень;

проведення рубок головного користування та прохідних рубок;

знищення мурашників, лов птахів і звірів;

здійснення сінокосіння, крім догляду за газонами і знищення бур’янів та за виключенням спеціально відведених планом землекористування ділянок;

випасання худоби, вигул та дресирування тварин у не відведених для цього місцях;

використання хімічних засобів боротьби зі шкідниками та хворобами рослин, за винятком окремих ситуацій, коли є загроза існуванню природного комплексу, що охороняється, на підставі наукового обґрунтування;

псування та забруднення земель виробничими, комунальними та іншими відходами;

влаштування стоянок автомашин;

проїзд усіх видів транспорту поза дорогами загального користування, за винятком службового транспорту Землекористувача, протипожежної техніки під час виконання ними службових обов’язків;

збір рідкісних та занесених до Червоної книги України видів рослин, їх квітів та плодів;

здійснення ремонту, обслуговування та миття транспортних засобів, машин, механізмів;

меліоративні та будь-які інші роботи, що можуть призвести до зміни гідрологічного та гідрохімічного режимів території Парку-пам’ятки;

інші види робіт, що можуть призвести до порушення природних зв’язків і ходу природних процесів, втрати наукової, естетичної цінності природного комплексу, що охороняється.

3.2. На території Парку-пам’ятки дозволяється у встановленому порядку:

проведення екскурсій і масовий відпочинок населення;

догляд за насадженнями, включаючи санітарні рубки, рубки реконструкції та догляду з підсадкою дерев і чагарників ідентичного видового складу замість загиблих, вжиття заходів щодо запобігання самосіву, збереження композицій із дерев, чагарників і квітів, трав’яних газонів;

наукова, природоохоронна, обмежена господарська та інша діяльність, що не суперечить цільовому призначенню, меті та завданням Парку-пам’ятки і проводиться з додержанням встановленого цим Положенням режиму території;

збереження і відтворення природних комплексів та об’єктів Парку-пам’ятки.

3.3. Спеціальне використання природних ресурсів у межах території Парку-пам’ятки здійснюється на підставі дозволів, виданих уповноваженими на те органами державної влади, у порядку, передбаченому законодавством, у межах лімітів, установлених Мінприроди.

3.4. Парк-пам’ятка охороняється Землекористувачем і утримується на його кошти.

3.5. Забезпечення режиму території земельних ділянок у межах Парку-пам’ятки здійснюється Землекористувачем.

3.6. На Землекористувача у межах Парку-пам’ятки оформляється охоронне зобов’язання щодо додержання встановленого режиму території.

3.7. Режим території Парку-пам’ятки враховується при розробці регіональних та інших планів, проектів будівництва, схем з розвитку, землевпорядкуванні тощо.

3.8. Державний контроль за додержанням режиму території Парку-пам’ятки здійснюється Державною екологічною інспекцією України та іншими спеціально уповноваженими на те державними органами.

3.9. Громадський контроль за додержанням режиму охорони території Парку-пам’ятки здійснюється громадськими інспекторами з охорони довкілля.

4. ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ПОРУШЕННЯ ЗАКОНОДАВСТВА

4.1. Порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища у межах Парку-пам’ятки тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільну або кримінальну відповідальність згідно із законодавством України.

5. ЗМІНА МЕЖ, КАТЕГОРІЇ ТА СКАСУВАННЯ СТАТУСУ

5.1. Зміна меж, категорії та скасування статусу Парку-пам’ятки проводяться відповідно до законодавства України про охорону навколишнього природного середовища.

Директор Департаменту
заповідної справи

В. Канцурак

Віталій
04.06.2016 at 15:58

Красата!) Ну тоді потрібно таки перейменовувати. Тільки спочатку потрібно визначити хто саме має це зробити)

Anatoly
05.06.2016 at 08:35

А куди дивилась топонімічна комісія? Куди дивився Загниборода, хоча правільніше буде Загнибіда?

Anatoly
05.06.2016 at 08:50

21 травня 2016 року закінчився строк, коли перейменування повинно було відбутись розпорядженням голови відповідної обласної державної адміністрації. Чому не було такого розпорядження?

Антимаксималіст
01.07.2016 at 19:41

“Зносимо УВЕСЬ ХМІЛЬНИК!! БО ВІН ПОБУДОВАНИЙ ЗА ЧАСІВ КОМУНІЗМУ!” стокгольмський синдром не лікується.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *