Close
Generic selectors
Exact matches only
Search in title
Search in content
Search in posts
Search in pages

01.12.2013

ОПЕРАЦІЯ «ЙОЛКА», ЧИ КУДИ МИ КОТИМОСЯ

vityaУкраїнці завжди очікують чогось такого, що їм допоможе розвиватися й жити цивілізовано. Біда саме в цім, адже поки ми чекаємо у нас з під носа крадуть саме основне: землю та свободу.

Виборюючи свободу вибору та слова у 2004 році, ми ще не знали, що на нас чекає через 9 років. Не знали з яким злом нам прийдеться зустрітися…

Поза сумнівом кожен свідомий українець був щиро радий з того, що «гарант» Конституції проголосив євроінтеграційний курс. Ми дещо сумнівалися, але вірили. Вірили не йому. Вірили тому, що Україна має бути в Європейському Союзі, має розвиватися до рівня нормальних заможних держав.

Стотисячний Євромайдан, що відбувся 24.11.2013р., який зібрався із власної волі та переконання, красномовно показав прагнення українського люду доєднатися до Європейської сім’ї. Тоді все починалося гарно, але, нажаль, завжди є «але». Тієї ночі було два штурми спецпідрозділу «Беркут» проти мирних протестувальників, що залишилися на Європейській площі. Тоді ми вистояли! Вони пішли! Пішли, щоб повернутися. Звір так завжди робить коли відчуває силу та безкарність.

Наша надія про Євроінтеграцію країни померла 29 листопада. Ця дата стала чорним днем в справі Євроінтеграційного розвитку держави.

Хто б мені там не казав про Росію, як стратегічного партнера, про якогось там старшого брата – то все натуральна фігня!

Якщо в країні є проукраїнський Президент та Верховна Рада – все працюватиме на країну, а не на власні інтереси. Варто нагадати, що в свій час ми це мали, але знову те «але»… Висновки зроблено не було!

«Гарант» йшов протягом певного періоду в Європу, задурюючи голови простим українцям, а сам фактично по дорожче зливав країну нашому східному сусіду.

А де ж опозиція? А опозиція виступає зі сцени та їде по домах! Де вона вночі, коли відбуваються ті бєспрідєли? Для чого було просто покинути Європейську площу, фактично віддавши її для проплачених регіоналами «мітингувальників»? Як можна було залишити студентів на Майдані Незалежності самих та повністю беззахисних? Це низько для політиків – опозиціонерів! Якщо ти дійсно лідер, то ти повинен бути з людьми! Не просто на сцені, а в тій же палатці, біля тієї ж бочки! Переконаний, що тоді штурмів на Європейській площі та такого донєцкого бєспрєдєла на Майдані б не було!

Сьогоднішня ситуація мені нагадує гру шахматиста із бійцем, коли перший намагається брати розумом, а інший тупою силою.

Але не забуваймо: кожна антинародна дія має мати повноцінну відповідь. Відповідь десятків тисяч людей!

Народ тоді не мовчить коли йому болить! Влада завжди боїться людей, але лише тоді коли їх багато!

Сьогодні махати прапорами – це не вихід! Сьогодні вирішується подальша доля країни!

Сьогодні нам потрібен не опозиціонер, чи опозиціонери, а революціонер, ідейний натхненник, який стоятиме поруч зі своїм народом!

По іншому, нажаль, ніяк…

 Віктор Гричанюк

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *