ЯКЕ ІСТОРИЧНЕ ЗНАЧЕННЯ МАЄ КРИНИЦЯ ПО ВУЛИЦІ ПУШКІНА В ХМІЛЬНИКУ?
Таке питання виникає після ознайомлення з проектом рішення Хмільницької міської ради, в якому міська рада висловлює бажання взяти участь в обласному конкурсі з очищення криниць та джерел. І все б нічого, як в умовах конкурсу зазначається, що очищати, за рахунок коштів з бюджету конкурсу, можна криниці та джерела, які «мають історичне значення». Причому, відповідно до умов конкурсу, до пакету документів потрібно надаси відомості, які підтверджують історичне значення об’єкту…
От і виникає питання: хіба ота криниця має історичну цінність? Ні, ми не заперечуємо цей факт – просто цікаво… Хто знає про історичне значення криниці – просимо написати в коментарях… Справді цікаво…
Замість післямови… В умовах конкурсу зазначається, що до пакету документів для участі в конкурсі, потрібно додати довідку міської ради «про наявність (або створення), незалежно від форми власності, підрозділу з очищення колодязів та його укомплектованість обладнанням, приладами, атестованими спеціалістами». Невже в нас таке є? Якщо так, то чому ж тоді не можна було залучити цей підрозділ. Коли мова йшла про необхідність очистки трьох, забруднених невідомою речовиною, криниць? Чому мешканцям пропонували самим лазити в ті криниці, не переймаючись їхньою безпекою? Хіба мешканці є «атестованими спеціалістами» з очистки криниць? Чи зазначений підрозділ на той час ще не був створений?
Ой, щось тут не так…
Небайдужий
09.08.2013 at 20:02Даю “наводку” (абсолютно безплатно!);)
Місцевим краєнавцем, широко відомим у вузькому колі місцевих шанувальників, вдалося на підставі аналізу топоніміки назв вулиць і місцевосте Хмільника, беззаперечно довести, що у відомій українській народній пісні “Туман яром” співається саме про криницю на розі вулиці Столярчука та 2-го провулку Пушкіна.
Краєзнавець, аналізуючи стародавні літописи, достеменно встановив, що опісля Синьоводської битви, литовсько-українсько-білоруський князь Недриґайло, в ознаменування своєї перемоги, так її навідзначався в колі бойових побратимів, що на ранок його страшенно мучав жорстокий бодун. Блукаючи в зарослях хмелю поблизу майбутньої міської ради, він натрапив на каменюку, з-під якої било джерело. Припавши до того джерела і вгамувавши спрагу, Недриґайло з подивом помітив, що у нього кудись зникли всі симптоми вчорашнього перепою. Він негайно зібрав своє військо і наказав викопати на тому місці, яке врятувало його від похмільного синдрому, криницю. Як тільки криницю ввели в експлуатацію, першою воду з неї набрала молода чорнобрива дівчина, визволена з татарської неволі у яку закохався один із Недриґайлових козаків, якого звали Сидором (звідси- й Сидориха). Дівчині дали для цього золоте відерце, яке вона благополучно втопила в тій криниці. Сидір те відерце дістав і на рушничок з дівчиною став. Потім вони, звісно, одружилися і стали першими хмільничанами (місто спочатку називалося Похмільник, в честь чудесного зцілення князя, але в подальшому префік “по” десь через чиюсь опечатку загубили і став просто “Хмільник”). А вдячні нащадки склали про них пісню всесвітньовідому пісню, яку співають і знають усі українці.
Ось така історія, малята 😉
Якщо так обгрунтувати історичність криниці, ніхто не підкопається 🙂
Ramirez
09.08.2013 at 20:38Похмільник… )))))))))))))))))))))))))))))))))))
Віталій
09.08.2013 at 20:41Тільки одне заперечення щодо цієї історії… Оте “ПО… ” про яке Ви пишете – нікуди не ділося… Воно й зараз бродить по Хмільнику, і дуже частенько заглядає до міської ради… І саме через це в нас “ПО…” Конституція,”ПО…” статут громади, “ПО…” Закони України (хто їх там читає?), “По… ” на підробку рішень, “ПО…” на совість і порядність… І завдяки Вам ми тепер точно знаємо, що оте “ПО…” – то наше історичне прокляття. накликане ПОхміллям Недригайла… ((( От через це й прокуратурі на все це “ПО…” Блін, якось цю порчу тра знімати…
XXL
09.08.2013 at 22:11Мабуть цю криницю ощасливив своїми вустами Петрик Дрежанков,коли пив з відерця холодну водицю, будучи школярем.
жора
09.08.2013 at 23:41Я розумію як дістали місто ті два дурні, але криницю почистити потрібно!
жора
09.08.2013 at 23:49Петя у школі не те що не співав, від нього слова ніхто не чув, це воно зараз усі свої комплекси на загал викинуло і верещить як на срачку, нерозуміючи одного що керівника такого рівня сам перед мають поважати люди
Віталій
09.08.2013 at 23:49Звичайно потрібно! А хто сказав, що ні? Але цю криницю намагаються, на скільки я зрозумів, видати за якусь історично важливу… Вона справді має “історичне значення”? Тоді прошу вказати, яке саме…
жора
09.08.2013 at 23:51Відверто кажучи того шедевра на фото непогано було б окультурити…….
Віталій
09.08.2013 at 23:52А про історичну цінність шедевру знаєте?
жора
10.08.2013 at 00:01Великої різниці немає за яку її мають видати як на мене головне тут результат. Якби жителі які беруть з неї воду самі окультурили ту криницю чи принаймні намагалися зробити з неї щось красиве тоді так , а в центрі міста такий колодязь не дуже гарно!
і шо?
10.08.2013 at 00:58Маю сумнів, щодо походження тієї криниці як і виникнення самого м. Хмільника. місто, як і прилеглі до нього хуторі виникли набагато раніше Синьоводської битви. Адже при написанні літопису про історичний факт географічна назва вже існувала. Отож, сю криницю викопали на околиці хутора Січкарівка. В сиву давнину, коли татари чи ляхи воювали цю землю, збирали силу-силенну полоненого люду і тримали його під вартою на північ від фортеці поки не відправляли їх у неволю до далеких країн. Тих, хто чинив супротив, піддавали жорстоким тортурам: били ціпами, рубали мечами, сікли шаблями. Тобто, маємо місцевість, де катували людей, січкарня, січкарівка. Полневолений люд від тортур непритомнів, а привести до тями воду з річки Бог носити було трохи задалеко та небезпечно. “І вирішили подоляни викопати (ту саму) Криницю, голіруч, до крови стесаними пальцями та молитвами Господніми. І копали криницю потайки три дні і три ночі. І нарешті з Божої ласки задзюрчала вода. І на радість полонених вона швидко заживляла рани. І піднінімався люд знову і знову на бій кривавий з ворогом лютим.” Довгий час по цьому, поки православне духовенство вірою і правдою ще служило народові, воду для обрядів використовували в побудованому згодом поруч храмі.
Ramirez
10.08.2013 at 06:11— І піднінімався люд знову і знову на бій кривавий з ворогом лютим
Мова ж про полонених, чи я неправильно зрозумів? То який бій?
Небайдужий
10.08.2013 at 10:30Який бій? З похміллям! Тому що Похмільник! 🙂
LEON
10.08.2013 at 11:14А можливо промовчимо, нехай ще раз порушать закон і використають бюджетні кошти не за призначенням і почистять цю криницю,”з цілющою водою”, а ми закриємо на це очі. Опісля люд ПОХмільника напється її, щей частина депутатів і прсвітлиться їх голова, і ясним стане розум, і наберуться вони сміливості, і відправлять двох бусурманів, васю і петю, з міської ради. І заживемо ми радісно і багато. Ось і казочці кінець,швидко петі з васьою п…ць.