Безкоштовна державна освіта
02.05.2011
Незабаром почнуться літні канікули у школах, дитячі садки закриють на ремонт. А це означає, що в кожному класі та групі активно проводяться батьківські збори де тема одна – ТРЕБА ГРОШІ на ремонт. А в результаті виявляється, що й крім ремонту треба іграшки, книги, канцелярію, туалетний папір (що вже не дивно), пластикові вікна, меблі…
І того як, мінімум 200 -300 грн. з дитини потрібно відстебнути. І так щороку. А якщо дитина не одна в сім’ї … Складається враження, що в нашому місті елітні приватні навчальні заклади, за все плати, все купуй, ще рік, два і будемо вчителям зарплату платити ми, а не держава. Шановні, але ж у нас безкоштовна , державна освіта. Нас наша рідна державонька забезпечує. Чому ж ми оплачуємо ремонти. Чому реконструйовуємо старі стіни учбових закладів? Чому до них не доходять державні кошти? Чи їх занадто мало?Чи ми зобов’язані це робити?
Чому в деяких школах діти не користуються Інтернетом, або не можуть роздрукувати реферат бо нема паперу, і змушені платити гроші за те, щоб виконати домашнє завдання?
Яка ж вона дорога, просто золота, наша українська освіта, проти заробітних плат батьків. Але ж нікого не турбує, що дитину ще потрібно одягати та годувати, дбати про її здоров’я та додатковий розвиток, давати щодня на обід та проїзд…
Нещодавня розповідь із однією матір’ю двох дітей вразила остаточно. Жінка розповідає, діти ходять до школи. В класі доньки потрібно здати на ремонт 250 гривень, в класі сина 300. А ще дівчинка випускається з четвертого класу, треба подарунок вчительці та школі залишити це ще плюс 200 грн. А ще заведено випуск з 4-го класу святкувати, там теж набігає гарненька сума. «Ми нещодавно всією сім’єю перехворіли, набралися боргів. У нас вже ні в кого позичити…» Але це, нажаль нікого не турбує...
І того як, мінімум 200 -300 грн. з дитини потрібно відстебнути. І так щороку. А якщо дитина не одна в сім’ї … Складається враження, що в нашому місті елітні приватні навчальні заклади, за все плати, все купуй, ще рік, два і будемо вчителям зарплату платити ми, а не держава. Шановні, але ж у нас безкоштовна , державна освіта. Нас наша рідна державонька забезпечує. Чому ж ми оплачуємо ремонти. Чому реконструйовуємо старі стіни учбових закладів? Чому до них не доходять державні кошти? Чи їх занадто мало?Чи ми зобов’язані це робити?
Чому в деяких школах діти не користуються Інтернетом, або не можуть роздрукувати реферат бо нема паперу, і змушені платити гроші за те, щоб виконати домашнє завдання?
Яка ж вона дорога, просто золота, наша українська освіта, проти заробітних плат батьків. Але ж нікого не турбує, що дитину ще потрібно одягати та годувати, дбати про її здоров’я та додатковий розвиток, давати щодня на обід та проїзд…
Нещодавня розповідь із однією матір’ю двох дітей вразила остаточно. Жінка розповідає, діти ходять до школи. В класі доньки потрібно здати на ремонт 250 гривень, в класі сина 300. А ще дівчинка випускається з четвертого класу, треба подарунок вчительці та школі залишити це ще плюс 200 грн. А ще заведено випуск з 4-го класу святкувати, там теж набігає гарненька сума. «Ми нещодавно всією сім’єю перехворіли, набралися боргів. У нас вже ні в кого позичити…» Але це, нажаль нікого не турбує...
