То чи настільки страшний чорт, як його малюють?
24.03.2012
Враження від прочитаної статті пані Мирослави про шкідливість радону залишилися з присмаком певної гіркоти за висвітлений підхід до звинувачень радону у підсиленому впливі на онкозахворювання. Для початку варто зазначити, що у звіті немає жодних лабораторних даних, які б засвідчували високі концентрації радону в повітрі та воді в Хмільнику та прилеглих територіях.
Перше, що кидається в очі, це те, що порівнювати такі міста як Хмільник, Жмеринка та Могилів-Подільський в аспекті підсилюючого впливу радону на ріст ракових захворювань, не зовсім доречно. Кожне з цих міст має свої особливості геологічної будови, що безперечно впливає на концентрацію радону, або його відсутність взагалі. Закономірніше було б порівняти населені пункти в межах Хмільницького району. Зі слів автора статті в Хмільнику найбільше з цих трьох міст ріст онкохворих і цей ріст щось стимулює. І це щось – радон. Знову повторюсь, жодних даних які б це підтверджували немає, крім загальної кількості хворих. Прикро чути це від людини яка готується стати лікарем. Чому пані Мирослава не згадала, що в першу чергу підсилюють розвиток раку в людини неправильне харчування, вживання алкоголю, тютюнопаління, проживання в забрудненому середовищі, вікові зміни в організмі, хронічні захворювання, зайва вага, спадковість. Всі ці фактори стоять набагато вище радону як причини виникнення раку. Впевнений, що кількість людей, які підпадають під ці чинники в трьох вищезгаданих містах, суттєво відрізняється. Я не зустрів в статті досліджень по них, хоча їх потрібно було б проаналізувати також для чистоти досліджень. Автор досліджувала період з 2006 по 2011 роки, а чому відсутні данні до 1986 року та після нього, адже аварія на Чорнобильській АЕС також стала вагомим чинником, що призводить до ракових захворювань. Цікаво було б дізнатись про ситуацію з онкохворобами до середини 30-х років минулого століття, коли почалась розробка родовища. Незрозумілою мені залишається фраза, що у курців радон є головною причиною виникнення раку легенів. Вважаю всі розділять зі мною думку, що курець і так перебуває в групі ризику щодо захворювання на рак легенів. Хочу зазначити, що автор статті надає данні про те, що в багатьох країнах світу норми радону в повітрі в середині приміщень прийняті на рівні 200-400 Бк/м3, (якщо концентрація радону в приміщеннях перевищує цю норму - потрібно вживати заходів, таких як вентиляція і т.д. по зменшенню його концентрації).
В нашій державі згідно, норм радіаційної безпеки України, ця норма складає 50Бк/м3, що говорить про більш жорсткі міри по контролю за радоном в повітрі. Норма концентрації радону у питній воді в Україні складає 100 Бк/дм3
Згоден з тим. що концентрації радону значно вищі в підвальних приміщеннях, ванних відділеннях лікувальних закладів. Що стосується оздоровниць міста, то у ванних відділеннях та підвальних приміщеннях цих закладів встановлені системи витяжок та вентиляції, що призводить до видалення радону з цих приміщень. Щодо підвалів багатоповерхових будинків, то в силу економічних чинників, там гуляють такі протяги, що легше заробити нежить ніж онкозахворювання, крім того, люди перебувають в підвалах мізерну частку свого часу. Сучасні ж приватні помешкання. в яких є підвальні приміщення та гаражі. обладнуються системами вентиляції.
Дуже здивований я від інформації, що в питній воді села Вербівка концентрації радону набагато перевищують норму. В мене виникає питання: хто проводив там заміри радону і яка його концентрація? Наскільки мені відомо, питна вода Вербівки знаходиться в межах всіх норм щоб її можна було вживати. В районі мікрорайону “Богдан” дійсно є джерела питних вод, концентрація радону в яких перевищує норму. Ці джерела розташовані на територіях приватних садиб, господарі яких пробурили свердловини для водокористування. Але хто ж винен цим горе господарям, які не дбають про своє здоров’я. В цій ситуації потрібно більш відповідально підходити до вибору виконавця, який буде проводити буріння. Вважаю що це мають бути фахівці, в першу чергу геологи, гідрогеологи, з відповідною ліцензією на цей вид робіт, які по закінченні робіт проведуть всі потрібні дослідження та нададуть рекомендації щодо водокористування. У нас в цій сфері, як правило, працюють приватні підприємці, які вміють лише рахувати вартість одного метра роботи. Що стосується колодязної води, то нітратів, які присутні в ній, потрібно боятись більше, ніж радону, якого там немає, а якщо і є - то в межах норм, тому що нітрати спричиняють хронічні захворювання, які, як я згадував вище, є одними з чинників, що сприяють розвитку раку.
Варто сказати що якби автор назвала дослідження «Радон, як один з чинників що може викликати онкохворобу», критики на її адресу було б набагато менше.
В силу того, що пані Мирослава ще школярка, їй можна зробити знижку за методи та підхід в цих дослідженнях, чого я не можу сказати про її кураторів, які мали б правильно розставити пріоритети та акценти в цих питаннях.
Роблячи висновок, можна впевнено говорити про те, що радон дійсно може бути чинником, що стимулює захворювання на рак, але тільки в тих випадках, коли людина знаходиться в місцях з його високою концентрацією, яка перевищує допустимі норми, і доволі тривалий час.
Перше, що кидається в очі, це те, що порівнювати такі міста як Хмільник, Жмеринка та Могилів-Подільський в аспекті підсилюючого впливу радону на ріст ракових захворювань, не зовсім доречно. Кожне з цих міст має свої особливості геологічної будови, що безперечно впливає на концентрацію радону, або його відсутність взагалі. Закономірніше було б порівняти населені пункти в межах Хмільницького району. Зі слів автора статті в Хмільнику найбільше з цих трьох міст ріст онкохворих і цей ріст щось стимулює. І це щось – радон. Знову повторюсь, жодних даних які б це підтверджували немає, крім загальної кількості хворих. Прикро чути це від людини яка готується стати лікарем. Чому пані Мирослава не згадала, що в першу чергу підсилюють розвиток раку в людини неправильне харчування, вживання алкоголю, тютюнопаління, проживання в забрудненому середовищі, вікові зміни в організмі, хронічні захворювання, зайва вага, спадковість. Всі ці фактори стоять набагато вище радону як причини виникнення раку. Впевнений, що кількість людей, які підпадають під ці чинники в трьох вищезгаданих містах, суттєво відрізняється. Я не зустрів в статті досліджень по них, хоча їх потрібно було б проаналізувати також для чистоти досліджень. Автор досліджувала період з 2006 по 2011 роки, а чому відсутні данні до 1986 року та після нього, адже аварія на Чорнобильській АЕС також стала вагомим чинником, що призводить до ракових захворювань. Цікаво було б дізнатись про ситуацію з онкохворобами до середини 30-х років минулого століття, коли почалась розробка родовища. Незрозумілою мені залишається фраза, що у курців радон є головною причиною виникнення раку легенів. Вважаю всі розділять зі мною думку, що курець і так перебуває в групі ризику щодо захворювання на рак легенів. Хочу зазначити, що автор статті надає данні про те, що в багатьох країнах світу норми радону в повітрі в середині приміщень прийняті на рівні 200-400 Бк/м3, (якщо концентрація радону в приміщеннях перевищує цю норму - потрібно вживати заходів, таких як вентиляція і т.д. по зменшенню його концентрації).
В нашій державі згідно, норм радіаційної безпеки України, ця норма складає 50Бк/м3, що говорить про більш жорсткі міри по контролю за радоном в повітрі. Норма концентрації радону у питній воді в Україні складає 100 Бк/дм3
Згоден з тим. що концентрації радону значно вищі в підвальних приміщеннях, ванних відділеннях лікувальних закладів. Що стосується оздоровниць міста, то у ванних відділеннях та підвальних приміщеннях цих закладів встановлені системи витяжок та вентиляції, що призводить до видалення радону з цих приміщень. Щодо підвалів багатоповерхових будинків, то в силу економічних чинників, там гуляють такі протяги, що легше заробити нежить ніж онкозахворювання, крім того, люди перебувають в підвалах мізерну частку свого часу. Сучасні ж приватні помешкання. в яких є підвальні приміщення та гаражі. обладнуються системами вентиляції.
Дуже здивований я від інформації, що в питній воді села Вербівка концентрації радону набагато перевищують норму. В мене виникає питання: хто проводив там заміри радону і яка його концентрація? Наскільки мені відомо, питна вода Вербівки знаходиться в межах всіх норм щоб її можна було вживати. В районі мікрорайону “Богдан” дійсно є джерела питних вод, концентрація радону в яких перевищує норму. Ці джерела розташовані на територіях приватних садиб, господарі яких пробурили свердловини для водокористування. Але хто ж винен цим горе господарям, які не дбають про своє здоров’я. В цій ситуації потрібно більш відповідально підходити до вибору виконавця, який буде проводити буріння. Вважаю що це мають бути фахівці, в першу чергу геологи, гідрогеологи, з відповідною ліцензією на цей вид робіт, які по закінченні робіт проведуть всі потрібні дослідження та нададуть рекомендації щодо водокористування. У нас в цій сфері, як правило, працюють приватні підприємці, які вміють лише рахувати вартість одного метра роботи. Що стосується колодязної води, то нітратів, які присутні в ній, потрібно боятись більше, ніж радону, якого там немає, а якщо і є - то в межах норм, тому що нітрати спричиняють хронічні захворювання, які, як я згадував вище, є одними з чинників, що сприяють розвитку раку.
Варто сказати що якби автор назвала дослідження «Радон, як один з чинників що може викликати онкохворобу», критики на її адресу було б набагато менше.
В силу того, що пані Мирослава ще школярка, їй можна зробити знижку за методи та підхід в цих дослідженнях, чого я не можу сказати про її кураторів, які мали б правильно розставити пріоритети та акценти в цих питаннях.
Роблячи висновок, можна впевнено говорити про те, що радон дійсно може бути чинником, що стимулює захворювання на рак, але тільки в тих випадках, коли людина знаходиться в місцях з його високою концентрацією, яка перевищує допустимі норми, і доволі тривалий час.
Олександр Вознюк