У ресурсному центрі «Мурашник» в рамках діяльності Історичного клубу відбулася знакова подія для нашої громади — презентація книги «Етнографічні відомості, зібрані в місті Хмільнику (Літинського повіту) та прилеглій місцевості, складені за програмою пана П. Єфименка священниками Хмільника: Костянтином Петрусевичем та Микитою Родкевичем, записані 25 травня 1869 року».
Це видання фактично повертає Хмільнику його «живий голос» із далекого 1869 року, адже воно створене на основі рукопису, який понад 150 років чекав свого часу в архівах. Книга відкриває завісу над щоденним життям, віруваннями та традиціями наших земляків, які жили тут у середині XIX століття.
Історія створення збірки розпочалася з ініціативи керівника громадської організації «ПРАВО» Віталія Дороха, який випадково знайшов згадку про документ у науковому каталозі. Рукопис на 34 сторінки був складений священниками Костянтином Петрусевичем та Микитою Родкевичем за спеціальною програмою дослідника Єфименка. Щоб отримати доступ до цих матеріалів, Віталій звертався до Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології імені М. Рильського.
Зміст книги вражає своєю щирістю, адже в ній записані відповіді звичайних жителів Хмільника та прилеглих сіл на питання про навколишній світ. Зараз всі ці села, увійшли до складу Хмільника, але зберегли свої історичні назви. Жителі Хмільника досі називають ці території тими давніми назвами: Вугринівка, Мазурівка, Слобода та інші. Наші пращури розповідали священникам про те, як вони уявляли небесні світила, чому виникає грім і навіть про те, що земля нібито тримається на величезному киті. Окреме особливе місце в збірці займають тексти народних пісень, які співали хмільничани під час обрядів.
Над розшифровкою та підготовкою видання працювала ціла команда. Текст рукопису було складно читати через специфічний почерк того часу, тому дослідникам довелося докласти чимало зусиль, щоб кожне слово стало зрозумілим сучасному читачу. Родзинкою видання стали ілюстрації: за допомогою штучного інтелекту команда візуалізувала народні уявлення хмільничан, а завдяки QR-кодам картинки в книзі можна навіть «оживити» на екрані смартфона.
Символічною є й обкладинка книги, де зображено рукопис на фоні пейзажу Хмільника тих часів, замальованого відомим художником Наполеоном Орди. Під час презентації гості могли не лише дізнатися про історію знахідки, а й почути давні обрядові пісні, записані в збірці, які виконали учасниці заходу. Цей проєкт став важливим кроком у збереженні пам'яті нашого міста та зв'язку між поколіннями.
На завершення хочеться згадати слова Каміли Косенко сказані нею на презентації: «Чим відрізняється конкретно ця книга від того всього, що ви вчили в школі? Тим, що відповіді на етнографічні запитання, які ставив піп селянам, давали не якісь умовні люди десь на Полтавщині чи на Чернігівщині, а конкретно ваша прабаба, яка сиділа десь поралася в дворі… це наші з вами близькі люди, це батьки наших сусідів, це наші з вами бабусі, дідусі, це те, що зв’язує, це те, до чого можна торкнутися… Таких книжок в Україні просто є одна-дві. Абсолютно їх немає. І це немає їх десь там, а в нас тут є. І це таке щастя, це така радість. Нам так з вами пощастило, що ми можемо це взяти, прочитати і передати своїм дітям і своїм внукам і назавжди.»
