Громадська експертиза хоча й не новий, але досить мало використовуваний механізм. Для прикладу: не зважаючи на те, що відповідна постанова була затверджена ще у 2008 році, наразі було проведено лише 10 громадських експертиз діяльності Вінницької облдержадміністрації.
Самі громадські експертизи проводяться відповідно до Постанови КМУ No976 «Про затвердження Порядку сприяння проведенню громадської експертизи діяльності органів виконавчої влади».
Одразу звертаємо увагу на саму назву документу, вірніше – на окремі слова назви: «Порядку сприяння» і «діяльності органів виконавчої влади».
Вже з назви видно, що має бути якесь сприяння з боку органів виконавчої влади. До речі, під органами виконавчої влади маються на увазі місцеві адміністрації, міністерства, державні служби та інспекції тощо. Щодо всіх цих органів можна проводити громадську експертизу їх діяльності. Щодо проведення громадської експертизи діяльності органів місцевого самоврядування, то зазначена Порядок сприяння її проведенню є рекомендаційним.
Це зовсім не означає, що не можна провести громадську експертизу діяльності виконавчих органів місцевої ради. Але сам порядок її проведення є рекомендаційним. Ми рекомендуємо, як і у випадку з громадською радою та порядком проведення консультацій з громадськістю (Постанова КМУ No996), взявши за основу Постанову про громадську експертизу, розробити власний Порядок сприяння її проведенню і затвердити рішенням місцевої ради чи її виконавчого комітету.
Пропонуємо більше дізнатися про громадську експертизу.
Громадська експертиза діяльності органів виконавчої влади є складовою механізму демократичного управління державою, який передбачає проведення інститутами громадянського суспільства, громадськими радами оцінки діяльності органів виконавчої влади, ефективності прийняття і виконання такими органами рішень, підготовку пропозицій щодо розв'язання суспільно значущих проблем для їх врахування органами виконавчої влади у своїй роботі.
Що мається на увазі під інститутами громадянського суспільства? Тобто хто може звернутися з запитом на проведення громадської експертизи? Постанова визначає наступне:
1. Інститути громадянського суспільства:
- громадські обʼєднання;
- професійні спілки та їх обʼєднання;
- творчі спілки;
- організації роботодавців та їх обʼєднання;
- благодійні організації;
- релігійні організації;
- органи самоорганізації населення;
- недержавні засоби масової інформації;
- інші непідприємницькі товариства і установи, легалізовані відповідно до законодавства.
2. Громадська рада, утворена при органі виконавчої влади може проводити громадську експертизу діяльності органу, при якому вона утворена.
Що має містити запит на проведення громадської експертизи?
День надходження письмового запиту є датою початку проведення громадської експертизи.
Орган виконавчої влади після надходження письмового запиту щодо проведення громадської експертизи видає протягом 7 днів наказ (розпорядження) про проведення такої експертизи.
Інформація про надходження запиту щодо проведення громадської експертизи, текст наказу (розпорядження) та заходи, здійснені органом виконавчої влади з метою сприяння її проведенню, у тижневий строк розміщується на офіційному вебсайті органу виконавчої влади.
Орган виконавчої влади подає інституту громадянського суспільства, громадській раді матеріали або завірені в установленому порядку їх копії чи надсилає їх в електронній формі протягом п’яти робочих днів з моменту видання наказу (розпорядження) про проведення громадської експертизи.
У разі коли запит стосується надання великого обсягу інформації або потребує пошуку інформації серед значної кількості даних, строк надання матеріалів може бути продовжено до 20 робочих днів.
У проведенні громадської експертизи може бути відмовлено у разі, коли:
- її предмет та мета суперечать законодавству, виходять за межі компетенції відповідного органу виконавчої влади;
- запит щодо проведення громадської експертизи не відповідає вимогам, визначеним в Порядку.
У такому разі орган виконавчої влади протягом 7 днів після надходження запиту повідомляє інституту громадянського суспільства, громадській раді про відмову у проведенні громадської експертизи з чітким обґрунтуванням і зазначенням підстав для відмови.
Після того, як ініціатор проведення громадської експертизи проаналізує всю отриману інформацію, він має підготувати експертні пропозиції, які надсилаються відповідному органу влади, громадська експертиза якого проводилася.
Експертні пропозиції, підготовлені за результатами громадської експертизи ініціатором громадської експертизи, подаються органу виконавчої влади у письмовій та електронній формі із зазначенням:
- інформації про ініціатора громадської експертизи; предмета і мети громадської експертизи; відомостей про експертів, які проводили громадську експертизу;
- відомостей про проведення засідання робочої групи з підготовки матеріалів для проведення громадської експертизи (у разі утворення);
- обґрунтованої оцінки діяльності органу виконавчої влади та ефективності прийняття і виконання ним рішень, програм, реалізації владних повноважень;
- пропозицій щодо розв’язання суспільно значущих проблем та підвищення ефективності діяльності органу виконавчої влади.
Експертні пропозиції повинні стосуватися повноважень органу виконавчої влади та містити чіткі рекомендації і заходи з їх впровадження.
Експертні пропозиції враховуються органом виконавчої влади під час підготовки програм соціально-економічного розвитку, державних цільових та регіональних програм, формування бюджетів відповідного рівня, вирішення питань поточної діяльності.
Орган виконавчої влади після надходження експертних пропозицій:
- розміщує їх у тижневий строк на власному вебсайті;
- розглядає їх на найближчому засіданні колегії за участю представників ініціатора громадської експертизи. У разі коли колегію не утворено, експертні пропозиції розглядає керівник органу виконавчої влади у двотижневий строк за участю представників ініціатора громадської експертизи;
- розробляє і затверджує за результатами розгляду експертних пропозицій заходи, спрямовані на їх реалізацію;
- подає у десятиденний строк ініціатору громадської експертизи письмову відповідь про результати розгляду експертних пропозицій та заходи, спрямовані на їх реалізацію, з одночасним розміщенням відповідної інформації у засобах масової інформації та/або на власному вебсайті;
- надсилає в письмовій та електронній формі Секретаріату Кабінету Міністрів України для розміщення на урядовому вебсайті "Громадянське суспільство і влада":
- інформацію про найменування, прізвище, ім'я, по батькові керівника, поштову адресу, контактні дані ініціатора громадської експертизи, предмет та строки її проведення;
- експертні пропозиції, подані ініціатором громадської експертизи;
- затверджені органом виконавчої влади заходи для реалізації експертних пропозицій;
- відповідь органу виконавчої влади ініціатору громадської експертизи про результати розгляду експертних пропозицій та заходи для їх реалізації.
Варто зазначити, що в Хмільницькій міській територіальній громаді затверджено окремий Порядок сприяння проведенню громадської експертизи, який було розроблено на основі вищезгаданої Постанови КМУ No976.
Цей матеріал опубліковано в рамках проєкту «Мурашник Hub»: громадська активність для змін», що реалізується громадською організацією “ПРАВО” за підтримки Європейського фонду за демократію (EED). Його зміст не обов’язково відображає офіційну позицію EED. Інформація чи погляди, висловлені у цьому матеріалі, є виключною відповідальністю його авторів.