ГРОМАДСЬКА РОБОТА ДЛЯ НАС – ЦЕ СПОСІБ ЖИТТЯ

ГРОМАДСЬКА РОБОТА ДЛЯ НАС – ЦЕ СПОСІБ ЖИТТЯ
06.05.2013



Віталій ДорохПід такою назвою, на сторінках газета «Життєві обрії», було опубліковано інтерв’ю з керівником громадської організації «ПРАВО» Віталієм Дорохом з нагоди восьмої річниці від створення організації. Пропонуємо матеріал для ознайомлення…


Якщо в людях живе прагнення робити добрі справи та допомагати оточуючим, то воно неодмінно їх поєднує і має шанс втілитися в спільних ідеях. Вісім років тому кілька небайдужих активістів, завдячуючи спільним жит­тєвим переконанням, об'єдналися у Хмільницьку район­ну громадську організацію “ПРАВО”. Саме тут їх життєва позиція та бачення вирішення проблемних питань зна­йшли своє логічне продовження. Проте, незважаючи на багатовекторну спрямованість в роботі, громадську організацію знають здебільшого за допомогу у встановленні спортивного майданчика за сприяння Фонду братів Кличків та читаючи новини на інтернет-ресурсі “Громадський форум Хмільниччини”. Але це далеко не всі здобутки організації. Задля того, аби все ж таки дізнатися про найголовніші пріоритети в роботі, ми поспілкувалися із керівником громадської ор­ганізації “ПРАВО” Віталієм Дорохом.


Пане Віталію, в двох словах розкажіть про орга­нізацію та її членів.


- Якщо коротко, то наша організація покликана нала­годити своєрідний місточок між владою та громадою. Не секрет, що для того, щоб бути почутими органами вла­ди, потрібно мати певні зна­ння та навички. А члени гро­мади, зазвичай, їх не мають. От тут то ми й можемо стати їм у пригоді.


Щодо членів нашої органі­зації, то варто зазначити, що у нас немає штатних праців­ників. На перший погляд це трішки дивно звучить, але це насправді так. Всі члени на­шої організації працюють за основним місцем роботи: хто в «Держлісгоспі», хто у вико­навчих органах міської ради, хто в страхових компаніях. Є педагоги, журналісти, психо­логи, юристи… І всі ці люди, займаючись основною робо­тою, «крадуть» свій час, який могли б провести з родиною чи за улюбленою справою – витрачають його на громад­ську роботу. Усі ми об'єднані спільною ідеєю. Громадська робота для нас - це спосіб життя.


- Чим займається ваша організація?


- В своїй роботі ми, перш за все, орієнтуємося на роз­виток територіальних громад та захист прав людини. Ми надаємо експертну допомо­гу, правові консультації, ін­формуємо мешканців щодо тих чи інших питань, про­водимо тематичні навчання, а також аналіз нормативно-правової бази. Роботи чи­мало, але інколи доводить­ся чути звинувачення щодо недостатнього професіона­лізму членів нашої організа­ції. Причому від людей, які жодного разу не зверталися по допомогу. Звідки їм зна­ти, професіонали ми чи ні? Проте точно знаю, що кожен член нашої організації роз­виває в собі професійні на­вики та набуває унікальних знань саме у тій сфері, у якій позиціонує себе як профе­сіонала чи експерта. Задля цього, підвищуючи рівень кваліфікації, беремо участь у різних навчальних про­грамах, які організовуються в Україні Європейським Со­юзом, Центром Разумкова, Інститутом політичної освіти, Харківською правозахисною групою тощо.


- Звідки берете гроші на громадську діяльність?


- Це доречне запитання, оскільки у багатьох скла­дається враження, що до громадської роботи долуча­ються лише задля заробітку. Не вірте. Це міф. Звичайно, проекти, які ми готуємо, фі­нансуються, але, по-перше, не всі, по-друге – ці кошти мають цільове призначення (наприклад, для залучення фахівців, яких не має наша організація, на роздатковий матеріал для учасників на­вчальних програм тощо), а по-третє, наша організація, за своєю суттю є неприбутко­вою. Це означає, що кошти, які знаходяться на рахунках організації, не можуть бути розподілені між членами ор­ганізації, а витрачаються ви­ключно за цільовим призна­ченням. І за їх використання ми звітуємо перед податко­вою інспекцією, перед інши­ми контролюючими органа­ми, а також перед донорами. Мало того, що ми нічого на цьому не заробляємо, до того ж нам доводиться ви­трачати ще й власні кошти, наприклад, на оренду офіс­ного приміщення та оплату комунальних послуг.


- 29 квітня організація відсвяткувала ювілей - ві­сім років. Які досягнення маєте за цей час?


- Якщо берешся за робо­ту, роби її настільки якісно, наскільки зможеш — наш де­віз. Тому все, за що ми бере­мося, по максимуму намага­ємося довести до логічного завершення. Завдяки цьому на місцевому рівні вдалося реалізувати кілька навчаль­них програм, налагодити ме­ханізм надання консультацій органам місцевого самовря­дування, громадським орга­нізаціям, органам самоор­ганізації населення, ОСББ, ініціативним групам. На ре­гіональному рівні ми брали участь в реалізації Регіональної про­грами розвитку підприємни­цтва у Вінницькій області на 2011-2012 роки, координува­ли дослідження якості освіти в сільських населених пунк­тах Вінницької області, а та­кож якості медичного забез­печення дітей з особливими потребами.


Якщо говорити про ді­яльність організації на Все­українському рівні, то варто зазначити, що свого часу ми долучилися й до розробки та громадського обговорення Закону України “Про органи самоорганізації населення” та Закону України “Про за­гальні збори громадян за місцем проживання”. Брали участь в проведенні дослі­джень на замовлення Центру політичних та економічних досліджень ім.О.Разумкова, у впровадженні ініціативи “Партнерство. Відкритий уряд”, у координуванні у Ві­нницькій області мандрів­ного фестивалю Дні доку­ментального кіно про права людини (Docudays UA).


Також ми можемо по­хвалитися й діяльністю на міжнародному рівні. Зокре­ма маємо досвід співпраці з Корпусом Миру США та Схід­ноєвропейським демократич­ним центром (Польща).


- Які ваші плани на май­бутнє?


- Про план наперед гово­рити - то невдячна справа, але хочу зазначити, що ми й надалі, в силу наших можли­востей, намагатимемося до­помагати мешканцям міста та району, а також впрова­джувати на практиці меха­нізми участі громадськості в процесах прийняття рішень.