МІСЬКИЙ ГОЛОВА ВАСИЛЬ ГРУШКО ЗВЕРТАТИМЕТЬСЯ ДО ПРАВООХОРОННИХ ОРГАНІВ… ЧЕРЕЗ ПУБЛІКАЦІЮ НА ГРОМАДСЬКОМУ ФОРУМІ ХМІЛЬНИЧЧИНИ

МІСЬКИЙ ГОЛОВА ВАСИЛЬ ГРУШКО ЗВЕРТАТИМЕТЬСЯ ДО ПРАВООХОРОННИХ ОРГАНІВ… ЧЕРЕЗ ПУБЛІКАЦІЮ НА ГРОМАДСЬКОМУ ФОРУМІ ХМІЛЬНИЧЧИНИ
24.05.2013



vasyaМіський голова Хмільника Василь Грушко звертатиметься до правоохоронних органів через публікацію на Громадському форумі Хмільниччини.


Про це він заявив під час останнього пленарного засідання Хмільницької міської ради після того, як з ініціативи пані Тетяни Карпенко депутатам було роздано роздрукований варіант того матеріалу.


Зважаючи на резонансність події вважаємо за потрібне нагадати читачам Громадського форуму Хмільниччини причину такої реакції міського голови і продублювати матеріал публікацію ще раз:


ХТО КОМУ ДРУГ, А ХТО КОМУ ВОРОГ? Чи потрібно міським депутатам подякувати «Громадському форуму Хмільниччини?»


Матеріал з такою назвою було надіслано на нашу електронну пошту з проханням опублікувати на Громадському форумі Хмільниччини. Виконуємо прохання автора…


Можливо сьогодні суспільство ще цілком не усвідомлює, яка роль громадянської активності в житті громади. Дехто сприймає це скептично, декому взагалі не зрозуміло, чому люди безоплатно витрачають час та зусилля на те, щоб змінити певні процеси в громаді. Не зрозуміло також багатьом, як можна суперечити рішенням "БОГІВ", які такі "гарні" та "пухнасті". Якщо хтось починає говорити про те, що МЕР та його СИНок не можуть на зарплату держслужбовців їздити на джипах та мотоциклах, які по кишені лише Арабським шейхам, то це спримається так, що когось душить українська "ЖАБА". І з кожним днем збільшується кількість прихильників цього маразму, які виправдовують свою байдужість та інертність простими поясненням: "Моя хата з краю... Мені байдуже до всього іншого. Мене це не обходить. Я не можу нічого змінити і т.д.".


Поступово, «простий люд» починає звикати до такого стану справ та спокійно споглядає, як розбазарюються майнові, земельні, інтелектуальні та інші активи громади. Все це вдало маскується під «зрізання дерев», «десь хтось недопрацював», «проектанти трішки напутали», «земельне та містобудівне законодавство хтось не дочитав», «хтось не одружений» і т.д.


З часом, до цього процесу стають причетними ті, хто може вплинути на ситуацію. Їх є 2 категорії:


1. Особи, які користуються моментом, для того, щоб прикрити (допомогти) владі продовжувати "дерибан", і при цьому отримують свою особисту вигоду (земельні ділянки для себе та своїх родичів, знайомих, далеких родичів та далеких знайомих і т.д.).


2. Люди, яким "гидка" ця система.


Найбільш неприємне для хмільничан те, що до першої категорїї належать деякі посадовці, освітяни та інші представники середнього класу, які формують інтелектуальну еліту нашого міста. Нещодавно мені стало відомо, що одна поважна особа в галузі освіти «отримала» 2 земельні ділянки під домовленість "Голосувати правильно" на сесії міської ради. На жаль, це прикро...


Сьогодні багато хто ставить цілком логічне запитання: "До якого кінця прийде діюча система "дерибана" Хмільника. Що далі?...."


На мою думку є два варіанти розвитку подій:


Перший варіант. Під "святими гаслами" бездумно та протизаконно розбазарюється та роздається все майно хмільницької громади (в т.ч. земля) щоб не залишилось нічого у спільній власності Хмільничан. При цьому "закриваються роти шляхом подачок" усім тим, хто забезпечує можливість цього дерибану. Головне завдання - встигнути все розбазарити. І тут вже не діють ніякі стримуючі фактори, тому що система запущена і її не зупинити.


Роздали. А далі що?


Відповідь на це запитання знаходимо в історії національного менталітету. А чи всі будуть задоволені тією "подачкою за мовчанку" з числа учасників цього дерибану? А чи кожен з головних "господарників" та іх помічників зможе зберегти в таємниці, те, що підпадає під кримінальну відповідальність? А може комусь здасться замало? А можливо хтось захоче передумати та "попросити ще кусочок". А що робити з тими, яким не вистачить? А де взяти тим "ПОВАЖНИМ" дядькам, які почули про те, що у Хмільнику "роздають" а їм не вистачило. А як бути з "ПОВАЖНИМИ ДЯДЬКАМИ, ЯКІ СИДЯТЬ НАД ПОВАЖНИМИ ДЯДЬКАМИ" і їм також не вистачило? А що робити, якщо несподівано знімуть з посад тих, хто «необачно впав в залежність» та змушені «прикривати»…? Як стерти з людської пам’яті певну інформацію? Як діяти далі? Що робити?


І для цієї категорії "граждан та господарників" настає час, який в народі називають "підставити іншого, щоб самому не нести відповідальності за скоєне". І потрібно задуматись ЗАМам, посадовцям, депутатам, членам комісій про те, що рано чи пізно людське око, людська заздрість, інстинкт самозбереження в критичних ситуаціях, чиєсь бажання заробити чергову зірочку на пагони викривши резонансні зловживання , призведуть до того, що комусь прийдеться давати чіткі та конкретні відповіді на запитання:


- П.І.Б;


- Чим ви керувались, коли піднімали руку та голосували за проект рішення де немає підпису архітектора ...?


- Який зв"язок у Вас із ...... особою?


- Чому, Ви знаючи про те, що це є порушення Закону проголосували… і як це пов’язано з отриманням Вами та вашою донькою двох земельних ділянок…?


- Чому займаючи цю посаду Ви проявили бездіяльність та не повідомили офіційно правоохоронні органи про те, що відбувається…?


- Який у вас був мотив замовчувати інформацію про зловживання…?


- І т.д. …


Дла необізнаних відразу хочу зауважити, що такі варіанти відповідей як: «Я не знав», «Я не розібрався, за що голосую», « Я не думав, що порушую закон», «мені сказали, що це правильно», «Я дурник і т.ін» - кримінального злочину не виправдовують!


Другий варіант. Є цивілізованим, а відповідно і менш болючим для всіх учасників. Свою роль в цьому процесі виконують громадські інституції та незалежні ЗМІ (в т.ч. Громадський форум Хмільниччини), а саме функцію контролю за діяльністю влади та рішеннями, які влада приймає. Це унеможливлює приховати інформацію про зловживання та порушення законів в тій чи іншій галузі Хмільника. І врешті решт це призводить до того, що усі причетні до зловживань (в т.ч. ті що прикривають…!) розуміючи, що вони стали заручниками цинічної та відвертої брехні деяких посадовців, зупиняють роботу системи. Приймають радикальні рішення, публічно «відмиваються від бруду» та знімають з себе будь-яку відповідальність за те «лихо», яке спіткало міську раду протягом останніх років.


Який шлях оберуть Хмільничани? Запитання залишається відкритим, але зрозуміло одне – Громадський форум Хмільниччини – це дієвий інструмент цивілізованого виходу з «владної» кризи, в яку потрапив Хмільник.


Сподіваюсь, що зі мною погодяться більшість дописувачів сайту.


Прошу міських депутатів задуматись, а громадськість – до дискусії…


Оригінал матеріалу ТУТ