НАВІЩО БУЛО «ВИРІЗАТИ ГЛАНДИ ЧЕРЕЗ ДУПУ ЩЕ Й АВТОГЕНОМ»? – про пошуки інвестора для ремонту палацу Ксідо…
15.08.2018
Під час останньої сесії міської ради депутати прийняли рішення «Про затвердження параметрів права реалізації інвестиційного проекту для реставрації та використання пам’ятки архітектури національного значення (ох.№994/1-Н) палацу графа Ксідо», окрім іншого, містить Порядок проведення конкурсу на право реалізації інвестиційного проекту по реставрації та використанню будівлі пам’ятки архітектури національного значення (ох. №994/1-Н) Палац графа Ксідо.
Розробник проекту рішення посилається на норми Закону України «Про інвестиційну діяльність», але зазначений закон не передбачає проведення будь яких конкурсів щодо відбору потенційних інвесторів, а також не містить повноважень органів місцевого самоврядування щодо проведення таких конкурсів.
Зважаючи на те, що статтею 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, Хмільницька міська рада, прийнявши таке рішення, вийшла за межі своїх повноважень.
Навіщо було так робити – не зрозуміло, особливо, якщо взяти до уваги те, що існує інший механізм, який дозволив би залучити потенційного інвестора для ремонту палацу графа Ксідо. Причому без додаткових та необґрунтованих ризиків. Цей механізм – державно-приватне партнерство.
Проаналізувавши ситуацію, що склалася, експерти нашої організації дійшли висновку, що намір Хмільницької міської ради щодо залучення потенційного інвестора для капітального ремонту чи реконструкції палацу графа Ксідо відповідає ознакам державно приватного партнерства, а саме:
- передбачає надання прав управління чи користування об'єктом партнерства або створення (будівництво, реконструкція, модернізація) об'єкта державно-приватного партнерства з подальшим управлінням, за умови прийняття та виконання приватним партнером інвестиційних зобов'язань відповідно до договору, укладеного в рамках державно-приватного партнерства;
- передбачає довготривалість відносин між суб’єктами (від 5 до 50 років);
- передбачає передачу приватному партнеру частини ризиків у процесі здійснення державно-приватного партнерства;
- передбачає внесення приватним партнером інвестицій в об'єкти партнерства із джерел, не заборонених законодавством.
Варто зазначити, що цим законом визначено засади проведення конкурсу з визначення приватного партнера, врегульовано питання власності на об’єкти державно приватного партнерства, використання земельних ділянок для здійснення державно приватного партнерства, а також інші, не менш важливі, питання.
Також варто зазначити, що законом передбачено обов’язкове проведення аналізу ефективності здійснення державно приватного партнерства, яке проводиться у відповідності до Методики аналізу, яка затверджена Наказом Мінекономрозвитку, та в Порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України.
Окремо слід зауважити, що Кабінетом Міністрів України затверджено Порядок
проведення конкурсу з визначення приватного партнера для здійснення державно-приватного партнерства щодо об'єктів державної, комунальної власності та об'єктів, які належать Автономній Республіці Крим.
Чому міська рада пішла «своїм путьом», проігнорувавши закон про державно приватне партнерство, низку нормативних документів, які регламентують проведення конкурсу, аналізу доцільності партнерства і т.д. – незрозуміло. Знаковою є також позиція міського голови, який, фактично, під час обговорення цього питання в сесійній залі зазначив, що є багато ризиків, але голосувати потрібно. Ну депутати й проголосували…
На завершення варто згадати один анекдот, який дуже добре ілюструє таку діяльність нашої міської ради:
Зібрався щорічний конгрес лікарів.
Американці роблять доповіді про операції на серці, японці про лікування раку і т.п.
А росіяни кажуть: «А ми гланди вирізаємо…».
Всі: «Подумаєш!»
Росіяни: «Автогеном!»
Всі: «Ого!...».
Через рік на конгресі - все в тому ж дусі - пересадки органів, лікування невиліковних хвороб.
Росіяни: «А ми гланди вирізаємо…».
Всі: «Подумаєш!»
Росіяни: «Автогеном…».
Всі: «Подумаєш!»
Росіяни: «Через дупу…»…
Так от, залишається незрозумілим, чому потрібно було «вирізати гланди через дупу ще й автогеном», ігноруючи вимоги закону та створюючи купу проблем в майбутньому, замість того, щоб скористатися можливостями, які дає законодавство.
