Найкраща винагорода – позитивні відгуки глядачів
20.12.2009
2-4 грудня у Хмільнику в районному будинку культури на базі читального залу районної бібліотеки відбувся показ одних із кращих документальних фільмів про права людини. Це були фільми-переможці, відзначені на Шостому Міжнародному кінофестивалі Docudays Ua «Дні документального кіно про права людини».
(відео матеріал надано місцевим телеканалом "ВІК Інтер")
Такий захід у нашому місті відбувається вже другий рік поспіль. Та якщо минулого року документальні фільми показували один день, то цього разу глядачі мали змогу переглядати шедеври світової документалістики аж 3 дні.
Аудиторія глядачів формувалася із студентів, працівників відділів культури, посадових осіб місцевого самоврядування та просто небайдужих хмільничан. Самі фільми мали різну тематику, споріднененою їх особливістю було лиш те, щоб своїм сюжетом привернути увагу українського суспільства до проблем "звичайної” людини, сприяти розвитку відкритого діалогу про права людини, утвердити ставлення до людської гідності як найвищої цінності.
Зважаючи на заповнений читальний зал бібліотеки та зацікавлені очі глядачів можна було б вважати, що кінофестиваль пройшов на відмінно. Та одним суттєвим недоліком було те, що організатори були обмежені в часі і не мали змоги зорганізувати обговорення після кожного перегляду. Щоб хоч якось компенсувати цей недолік, та мати з аудиторією зворотній зв'язок, глядачам було запропоновано заповнити анкети, для висловлення своїх побажань та зауважень. Тому, на нашу думку, їх оцінка буде краще свідчити про те, чи вдалим вийшов цей кінофестивальний захід. Адже було все: від захоплення до звичайного нерозуміння побаченого.
До Вашої уваги я пропоную деякі цитати з цих анкет:
«Фестиваль потрібно проводити з обговоренням з публікою», - вірно зауважила працівник відділу культури.
«Дякую за фільми, які несуть правду, розповідають про долю людей, які страждають за неї».
«Так тримати», - побажав Андрій Бялківський, працівник відділу у справах сім’ї та молоді Хмільницької міської ради.
Кореспондент міськрайгазети «Життєві обрії» Корнієнко Алла відзначила: «Ви робите потрібну, корисну справу. Документальні фільми – це історія, справедливість, реальність…»
«Частіше приїзджати в наше місто та відвідувати навчальні заклади», - побажав майстер виробничого навчання Сапун Б.П.
«Успішної реалізації вдалого задуму!!!», - побажала Наталія Мазур, завідувач сектору з питань внутрішньої політики.
На противагу таким позитивним закликам і побажанням були й інші висловлювання:
«Ретельно обдумувати, на які фільми можна запрошувати дітей, а які краще переглядати тільки дорослим», - відзначила вчитель однієї з місцевих шкіл Кухар С.В (коментар до фільму «Серце за гратами»…).
Але вже далі ці «діти», а саме студенти місцевого аграрного центру ПТО № 40 у своїх анкетах зійшлися на думці, щоб «створювати найбільше подібних заходів».
«Я гадаю, що такі фільми слід показувати частіше, тому що це історія наших предків», - пише Коверда Мар’яна
«Я хочу побажати, щоб таких фільмів було більше», - висловлює думку студент вищезгаданого навчального закладу Назарук Назар.
«Я вважаю, що мандрівний фестиваль створений небайдужими людьми. Ці фільми висвітлюють знущання над народом України, про що замовчували. Дякую за перегляд цікавого фільму», - так висловив свою думку студент Сергій Грицишин про фільм «Живі».
А чого лиш варте звичайне «Спасибі Вам».
І Вам спасибі, шановні глядачі! Маємо надію побачитись з вами у наступному році.
(відео матеріал надано місцевим телеканалом "ВІК Інтер")
Такий захід у нашому місті відбувається вже другий рік поспіль. Та якщо минулого року документальні фільми показували один день, то цього разу глядачі мали змогу переглядати шедеври світової документалістики аж 3 дні.
Аудиторія глядачів формувалася із студентів, працівників відділів культури, посадових осіб місцевого самоврядування та просто небайдужих хмільничан. Самі фільми мали різну тематику, споріднененою їх особливістю було лиш те, щоб своїм сюжетом привернути увагу українського суспільства до проблем "звичайної” людини, сприяти розвитку відкритого діалогу про права людини, утвердити ставлення до людської гідності як найвищої цінності.
Зважаючи на заповнений читальний зал бібліотеки та зацікавлені очі глядачів можна було б вважати, що кінофестиваль пройшов на відмінно. Та одним суттєвим недоліком було те, що організатори були обмежені в часі і не мали змоги зорганізувати обговорення після кожного перегляду. Щоб хоч якось компенсувати цей недолік, та мати з аудиторією зворотній зв'язок, глядачам було запропоновано заповнити анкети, для висловлення своїх побажань та зауважень. Тому, на нашу думку, їх оцінка буде краще свідчити про те, чи вдалим вийшов цей кінофестивальний захід. Адже було все: від захоплення до звичайного нерозуміння побаченого.
До Вашої уваги я пропоную деякі цитати з цих анкет:
«Фестиваль потрібно проводити з обговоренням з публікою», - вірно зауважила працівник відділу культури.
«Дякую за фільми, які несуть правду, розповідають про долю людей, які страждають за неї».
«Так тримати», - побажав Андрій Бялківський, працівник відділу у справах сім’ї та молоді Хмільницької міської ради.
Кореспондент міськрайгазети «Життєві обрії» Корнієнко Алла відзначила: «Ви робите потрібну, корисну справу. Документальні фільми – це історія, справедливість, реальність…»
«Частіше приїзджати в наше місто та відвідувати навчальні заклади», - побажав майстер виробничого навчання Сапун Б.П.
«Успішної реалізації вдалого задуму!!!», - побажала Наталія Мазур, завідувач сектору з питань внутрішньої політики.
На противагу таким позитивним закликам і побажанням були й інші висловлювання:
«Ретельно обдумувати, на які фільми можна запрошувати дітей, а які краще переглядати тільки дорослим», - відзначила вчитель однієї з місцевих шкіл Кухар С.В (коментар до фільму «Серце за гратами»…).
Але вже далі ці «діти», а саме студенти місцевого аграрного центру ПТО № 40 у своїх анкетах зійшлися на думці, щоб «створювати найбільше подібних заходів».
«Я гадаю, що такі фільми слід показувати частіше, тому що це історія наших предків», - пише Коверда Мар’яна
«Я хочу побажати, щоб таких фільмів було більше», - висловлює думку студент вищезгаданого навчального закладу Назарук Назар.
«Я вважаю, що мандрівний фестиваль створений небайдужими людьми. Ці фільми висвітлюють знущання над народом України, про що замовчували. Дякую за перегляд цікавого фільму», - так висловив свою думку студент Сергій Грицишин про фільм «Живі».
А чого лиш варте звичайне «Спасибі Вам».
І Вам спасибі, шановні глядачі! Маємо надію побачитись з вами у наступному році.
