ПОДАЛЬШИЙ РОЗВИТОК ХМІЛЬНИКА, ЯК КУРОРТУ ДЕРЖАВНОГО ЗНАЧЕННЯ, ПІД ЗАГРОЗОЮ

До такого висновку дійшли експерти громадської організації «ПРАВО» після аналізу ситуації щодо розроблення проекту Перспективного плану формування громад Вінницької області.

Свого часу експертами організації було змодельовано можливий варіант об’єднання громад Хмільницького району, як це передбачає Методика формування громад. За розрахунками експертів в Хмільницькому районі може бути сформовано лише 2 громади: Хмільницьку та Уланівську. Інші громади наразі не мають відповідного потенціалу, щоб стати потенційними центрами об'єднаних громад.



Такий варіант об’єднання має дуже важливу перевагу. Варто зазначити, що свого часу верховною Радою було прийнято закон, який надав природним територіям міста Хмільника статусу курорту державного значення. Саме територіям, а не окремо місту Хмільнику. Тобто до складу курорту тепер вже державного значення, окрім Хмільника, входять ще й навколишні території, а саме – 17 населених пунктів Хмільницького району. На території Жданівської сільської ради знаходиться Війтівецьке родовище лікувальних грязей.



Якщо в Хмільницькому районі буде сформовано 2 громади, як було запропоновано експертами громадської організації «ПРАВО», то управління курортною галуззю буде сконцентровано в межах однієї громади – Хмільницької. Це логічно і цілком виправдано для подальшого розвитку курорту.

Але зараз обговорюється варіант, який передбачає, що в Хмільницькому районі може бути сформовано не 2, а 3 об’єднанні громади, а саме: Хмільницька, Уланівська та Жданівська. І проблема в тому, що Війтівецьке родовище лікувальних грязей знаходиться якраз на території Жданівської сільської ради.

Якщо робоча група, яка займається розробкою проекту Перспективного плану формування громад, все ж таки підтримає пропозицію щодо створення окремої Жданівської об’єднаної громади, то постане низка дуже важливих питань, відповіді на які можуть зіграти ключову роль в подальшому розвитку курорту Хмільник.

По перше – не зрозуміло, яким чином планує розпорядитися Жданівська громада унікальним родовищем грязей – наразі мова йде виключно про розвиток громади, в основу якого покладено потужності цукрового заводу, але зовсім не перспективи розробки родовища.

По друге – не зрозуміло, яким чином здійснюватиметься ефективне управління курортною галуззю, якщо територію курорту, фактично, буде розділено між двома громадами.

По третє – чи зацікавлена Жданівська громада взагалі в розвитку курортної справи, а чи там роблять ставку на розвиток сільського господарства? Це є важливим, тому що неодноразово наголошувалося, що курорт, разом з охоронними зонами, має розглядатись виключно як компактний територіально-господарський комплекс, який володіє унікальними лікувальними факторами.

По четверте. Навіть якщо припустити, що Жданівська громада має зацікавленість в розробці Війтівецького родовища лікувальних грязей, то чи є в громаді відповідний кадровий потенціал, який допоможе адекватно розпорядитися унікальними природними ресурсами?

Питань набагато більше, ніж відповідей. Але ці відповіді потрібно вже знайти зараз. Тому що процес формування Перспективного плану триває і якщо не втрутитися в ситуацію тепер, то потім, на виправлення можливих помилок, може піти набагато більше часу та зусиль. І не факт, що тоді щось вдасться виправити…