ГО «ПРАВО» спільно з Хмільницькою міською радою провели оцінку того, як виконавчі органи Хмільницької міської ради взаємодіють з мешканцями та організаціями громадянського суспільства. Дослідження тривало з 25 червня до 25 вересня 2025 року і охопило чотири рівні участі — інформування, консультації, діалог і партнерство. Команда оцінювання (керівник — Віталій Дорох; аналітики — Тарас Носальський і Юлія Килосова) використовувала аналіз документів і вебресурсів, напівструктуровані інтерв’ю та фокус-групові обговорення. Логіка оцінки вибудувана за принципом «інформування → консультації → діалог → партнерство» та етапністю «планування → дія → результат» із шкалою результативності від 0 до 4 балів. Координацію з боку міської ради забезпечувала начальниця відділу інформаційної діяльності та комунікацій із громадськістю Наталія Мазур. Водночас дослідження має природні обмеження: це «зріз» на період червень–вересень 2025 року, вплив воєнного стану, перехідність нормативної бази (зокрема гармонізація із законом про народовладдя) та можливі упередження вибірки респондентів.
0 — Результати не вимірюються через їх відсутність
1 — Результати не вимірюються через їх відсутність, або декларуються лише наміри
2 — Наявні незначні результати або є одиничні (разові) прояви
3 — Наявні суттєві результати
4 — Наявні відмінні результати, що відзначаються сталістю
У частині інформування громада має відчутні напрацювання. Діє належна правова основа як на національному, так і на локальному рівнях; визначені процедури доступу до інформації, працюють уніфіковані форми запитів і механізми переадресації. Використовуються різні канали комунікації — офіційний сайт з оприлюдненими рішеннями, проєктами, звітністю, відкритими даними, петиціями та зверненнями, сторінки у соціальних мережах, Viber‑спільноти, а також офлайн-інструменти на кшталт інформаційних стендів і друкованих матеріалів. Дотримується прозорість звітування міського голови; бюджетні матеріали оприлюднюються, а відеозаписи засідань доступні на YouTube. Разом з тим зберігаються вразливості: локальні порядки публікацій у соцмережах та щодо Інформаційного вісника потребують оновлення; відкрити дані подані фрагментарно, без затвердженого порядку оприлюднення на Порталі відкритих даних — data.gov.ua та зі збоями в періодичності оновлень; комунікаційна стратегія застаріла і не сегментує аудиторії; на сайті складна навігація, не всюди видно дати оновлень, а розділ адміністративних послуг потребує доопрацювання. Також відсутні публічні звіти старост і депутатів, передбачені Статутом, а звіти про результативність регуляторних актів подекуди застарілі або відсутні. У відповідь на це рекомендується оновити комунікаційну стратегію з чітким поділом на аудиторії й канали, впорядкувати розділ відкритих даних (паспорти наборів, формати та графік оновлення з публічним реєстром), провести аудит і легкий редизайн сайту з акцентом на зручність, а також забезпечити регулярність звітування посадових осіб і регуляторної звітності.
У площині консультацій із громадськістю правові механізми закріплено у Статуті — йдеться про консультації, публічні слухання, місцеві ініціативи, електронні петиції та консультативно‑дорадчі органи (КДО). Діють локальні порядки, впроваджено інструменти EDEM, укладено відповідні меморандуми; на сайті є окрема рубрика про роботу дорадчих органів. Практика включає річні плани консультацій, позапланові обговорення (наприклад, Програми інформатизації на 2026–2028 роки та Стратегії розвитку до 2031 року), індивідуальні консультації, а також випадки врахування пропозицій громадян. Водночас потребує оновлення Статут і деталізація положень про консультативно‑дорадчі органи; реалізація планів консультацій непослідовна і не охоплює всі підрозділи, плани містять неконкретні дати, а звітність низька (у 2024 році оприлюднено чотири звіти з п’ятнадцяти запланованих тем, у 2025‑му — один із сімнадцяти). Громадська рада не сформована, протоколи окремих КДО публікуються без додатків, а публічні слухання здебільшого ініціюються міським головою. Електронні інструменти — зокрема EDEM і чат‑бот «Свої» — жителями громади використовуються обмежено, громадський бюджет призупинено, а е‑консультації мають радше формальний характер. Рекомендації тут полягають у модернізації порядку консультацій і положень про КДО, запуску прозорої Громадської ради, переході на календарне планування консультацій із чіткими дедлайнами й відповідальними, відновленні та промоції громадського бюджету, а також у розширенні аудиторії та компетенцій користувачів е‑інструментів через навчання і прості інструкції.
Коли йдеться про діалог, у громаді діє Порядок сприяння проведенню громадської експертизи (рішення №190 від 14.05.2019), а бюджетний регламент передбачає консультації на етапі підготовки бюджетних запитів. Є приклади включення громадськості до робочих груп — під час напрацювання Стратегії до 2031 року, Програми безбар’єрного простору на 2025–2030 роки, у питаннях вшанування загиблих, а також у взаємодії з Радою ВПО. Зафіксовано випадки, коли експертні пропозиції були враховані в нормативно‑правових актах: від оновлення Статуту до Дорожньої карти розвитку підприємництва та Правил благоустрою. Разом із тим актуальним є оновлення Порядку громадської експертизи, запровадження планів моніторингу регуляторних актів і закріплення обов’язкової участі представників ГО та ОСН у тематичних робочих групах. Сьогодні діалог часто має епізодичний і персоналізований характер, існує ризик «експертної бульбашки», частина організацій і груп мешканців залишається пасивною, а пропозиції, що проходять через КДО, не завжди трансформуються у проєкти рішень. Для підвищення якості діалогу варто встановити зрозумілий цикл громадської експертизи з чіткими етапами, строками та публічною аналітикою, вести публічний календар засідань із порядками денними, протоколами й додатками, а також створити відкритий трекер пропозицій зі статусами, відповідальними та дедлайнами.
Нарешті, у вимірі партнерства громада демонструє значний потенціал. Проводяться конкурси фінансової підтримки організацій громадянського суспільства, укладені меморандуми про співпрацю з місцевими ГО («ПРАВО», «Знай, щоб жити», «ІнСорс») та міжнародними організаціями й фондами (зокрема «МХП‑Громаді», Hope4, Червоний Хрест, МОМ, Four Paws). Інфраструктурними опорами є ресурсний центр «Мурашник», Центр громадської активності, молодіжний простір «Куб» і , а також простір ГО «Знай, щоб жити». Результати партнерств відчутні: у 2024 році 480 000 грн спрямовано на підтримку трьох ІГС, у 2025‑му — 562 000 грн на чотири ІГС; впроваджується проєкт соціального житла за підтримки МОМ, стерилізовано 115 безпритульних тварин за участю Four Paws (2024 рік), забезпечено обігрівачами вразливі групи за допомоги «МХП‑Громаді», медичні заклади отримали обладнання від Hope4. Водночас конкурси нині більше орієнтовані на соціальні напрями, а інші сфери — культура, екологія, молодіжна політика — мають обмежений доступ; у медійному висвітленні фіксуються нерівності між великими та меншими ГО; бракує єдиної стратегії взаємодії з ОГС і локальних планів реалізації Нацстратегії розвитку громадянського суспільства, а партнерства лишаються фрагментарними й проєктними. Доцільно розробити окрему стратегію взаємодії з ОГС і план реалізації Нацстратегії на рівні громади, урізноманітнити напрями та критерії грантової підтримки (включно з інституційними грантами), закладати результати співпраці в цільові міські програми, укладати довгострокові меморандуми із чіткими показниками та забезпечувати рівне медійне висвітлення всіх партнерів.
Узагальнюючи, громада потребує оновлення ключових локальних актів — Статуту, Порядку доступу до публічної інформації, Порядку консультацій, положень про консультативно‑дорадчі органи та Порядку проведення громадської експертизи, а також удосконалення бюджетного регламенту. Важливо ухвалити сучасні комунікаційні стандарти й підсилити цифрові сервіси: забезпечити публікацію публічної інформації у формі відкритих даних, затвердити порядок і реєстр відкритих даних, оновити сайт із фокусом на зручність і сталість оновлень, розвинути інструменти EDEM і чат‑бот «Свої», відновити громадський бюджет. Не менш значущими є елементи «культури участі»: регулярні відкриті консультації з чіткою післядією «що враховано і чому», публічний календар і трекер пропозицій, а також системні навчання для посадовців і представників громадянського суспільства. Інституціоналізація діалогу потребує сталого складу робочих груп і дорадчих органів, прозорих правил добору й модерації, а також періодичних громадських експертиз. Системне партнерство передбачає розширення конкурсів підтримки, довгострокові угоди та включення напрацювань партнерів у міські програми.
Наступними кроками бачимо підготовку і затвердження плану покращення взаємодії виконавчих органів із громадськістю — після фасилітаційної сесії з керівниками структурних підрозділів — та розроблення Програми розвитку громадянського суспільства в Хмільницькій МТГ із проведенням фокус‑груп за участю ІГС, ініціативних груп і активних мешканців та подальшим громадським обговоренням.
Ознайомитись з повним текстом звіту можна завантаживши його за цим посиланням.
Оцінку підготовлено в межах проєкту «Громадянське суспільство: курс на зміни», що реалізується ГО «ПРАВО» у партнерстві з Хмільницькою міською радою за підтримки Фонду «Аскольд і Дір», адміністрованого ІСАР Єднання в рамках проєкту «Сильне громадянське суспільство України – рушій реформ і демократії», за фінансування Норвегії та Швеції.
Публікацію створено в рамках реалізації проєкту «Громадянське суспільство: курс на зміни», що впроваджується громадською організацією «ПРАВО» в партнерстві з Хмільницькою міською радою за підтримки Фонду «Аскольд і Дір», що адмініструється ІСАР Єднання в межах проєкту «Сильне громадянське суспільство України – рушій реформ і демократії» за фінансування Норвегії та Швеції.
Зміст публікації є відповідальністю громадської організації «ПРАВО» та не є відображенням поглядів урядів Норвегії, Швеції або ІСАР Єднання.
