Мандрівний Docudays UA в Хмільнику: тиждень діалогів про найцінніше
В умовах повномасштабної війни, коли суспільство проходить через надскладні випробування, культурні та правозахисні події набувають особливого стратегічного значення. Вони перестають бути лише формою дозвілля, перетворюючись на потужні платформи для діалогу, взаємної підтримки та осмислення нової реальності. Саме таким майданчиком для Хмільницької громади став 22-й Мандрівний міжнародний фестиваль документального кіно про права людини Docudays UA, який пройшов у листопаді.
Ключова ідея цьогорічного фестивалю була втілена в його центральній темі — «Рідкісний ресурс». Це поняття апелює не до матеріальних чи природних багатств, а до найціннішого, що є в суспільстві, — до людини. Фестиваль поставив у центр уваги питання людської гідності, внутрішньої сили, солідарності та здатності громадян об’єднуватися й впливати на суспільні процеси навіть у найважчі часи.
Головним майданчиком у Хмільнику став ресурсний центр «Мурашник», що діє за підтримки громадської організації “ПРАВО”. Протягом тижня цей простір став епіцентром важливих розмов про права людини. Програма фестивалю була насиченою та різноплановою: вона включала не лише покази гостросоціального документального кіно, а й глибокі дискусії після переглядів, освітні тренінги, інтерактивні ігри та творчі заходи, що об’єднали мешканців та мешканок громади різного віку та досвіду.
Сила документального кіно: історії, що змушують думати та відчувати
Документальне кіно є унікальним інструментом для осмислення складної та багатогранної реальності. Воно дозволяє побачити світ очима інших, зануритися в особисті історії, що відображають глобальні процеси, та відчути глибокий емоційний зв'язок із проблемами, які, на перший погляд, можуть здаватися далекими. Для хмільничан, які відвідали покази в «Мурашнику», перегляд фільмів став способом не лише дізнатися щось нове, а й почути одне одного, знайти відповіді на спільні виклики та відчути себе частиною великої спільноти.
Кінопрограма фестивалю була надзвичайно різноманітною, охоплюючи широкий спектр тем, що резонують із сьогоденням українського суспільства.
- Досвід війни та повернення: Ця тема знайшла своє втілення у короткометражних стрічках, які без пафосу розкривали буденність війни. Фільм «Як пройшли мої літні канікули?» запропонував поглянути на реальність очима підлітків, які навіть в умовах війни не втрачають пристрасті до життя. Стрічка «Де мій бронік?» розповіла про повернення молодої операторки на Донеччину та її давнього друга, який «змінив велосипед на зброю», показуючи складні стосунки в підрозділі, де втрата амуніції стає маркером довіри та напруги.
- Глобальні трагедії через особисті історії: Фільм «Моя золота дитина» став яскравим прикладом того, як особиста втрата переплітається з міжнародним злочином. Це історія режисера, який через десять років після загибелі матері в збитому російськими військовими рейсі MH-17 намагається відновити спогади про неї. Стрічка досліджує природу пам’яті, скорботи та безмежної любові, яку не може знищити навіть війна.
- Права людини та вразливість: Документальна робота «Паперова країна» занурила глядачів у бюрократичні лабіринти європейської системи правосуддя, розповівши історію французької адвокатки Мелані. Вона присвятила своє життя допомозі неповнолітнім мігрантам, які стикаються з кричущою несправедливістю. Фільм демонструє, що коли система дає збій, Мелані бере цих молодих людей під своє крило як віддана громадянка, доводячи, що сила особистого спротиву здатна протистояти байдужості системи.
- Внутрішні виклики та особисті мрії: Стрічка «Скло — моє нереалізоване життя» виявилася напрочуд людяною історією про мрійника, який вирішив стати відомим музикантом, граючи на наповнених водою келихах. Цей фільм спонукав глядачів до роздумів про сміливість йти за мрією, навіть якщо вона здається дивною в очах інших, і про те, де пролягає межа між наївністю та відвагою.
Обговорення після показів стали невіддільною і чи не найважливішою частиною кінопрограми. Учасники та учасниці ділилися власними переживаннями, підіймаючи такі складні теми, як досвід самотності, проживання горя, межі відповідальності держави та сила особистого спротиву. Саме кіно стало тим каталізатором, який запустив процес глибоких і відвертих розмов, що знайшли своє продовження у форматі спеціалізованих правозахисних заходів.
Від перегляду до дії: правозахисна програма як інструмент змін у громаді
Фестиваль Docudays UA — це не лише про кіно, а й про дії. Тому правозахисна програма стала логічним продовженням тем, піднятих у фільмах. Її головна мета — перетворити теоретичні знання про права людини на практичні навички та конкретні дії, які можуть покращити життя мешканців Хмільницької громади. Заходи були розроблені таким чином, щоб надати учасникам інструменти для активної участі в житті громади та захисту своїх прав.
Посилення демократії участі.
Одним із ключових заходів став тренінг «Партисипативна демократія», де учасники детально розібрали чотири рівні взаємодії влади та громади: інформування, консультування, діалог та партнерство. Для закріплення знань були проведені інтерактивні ігри. Соціальний симулятор «Світ громад» дозволив учасникам приміряти ролі підприємців, активістів та посадовців, щоб зрозуміти, що успіх громади залежить від співпраці. А дискусійна гра «Рецепт демократії» стала справжнім інтелектуальним викликом. Цей освітній інструмент, розроблений норвезькою організацією Rafto та адаптований для України, запропонував учасникам змоделювати побудову держави з нуля. Команди проходили складні етапи: визначали хронологію державотворення, творили національну ідентичність, обирали ключові «інгредієнти» демократії та вчилися протистояти негативним чинникам, змушуючи домовлятися про фундаментальні цінності.
Формування політики безбар'єрності.
Відкрита дискусія «Чи достатньо просто пандуса?» вийшла далеко за межі розмов про фізичну доступність. Учасники обговорювали «невидимі» бар’єри: відсутність зрозумілої навігації, складнощі в отриманні послуг, інформаційну ізоляцію. Практична цінність цього заходу полягала в тому, що він відбувся в період розробки місцевої «Програми безбар’єрності». Усі озвучені пропозиції та ідеї були зафіксовані та будуть передані розробникам цього важливого документа, що робить діалог у громаді по-справжньому дієвим.
Підтримка ветеранів.
Панельна дискусія «Ветеранська політика в громаді» стала майданчиком для прямого діалогу між ветеранами, їхніми родинами та представниками ключових установ. У заході взяли участь провідні фахівці: Людмила Перчук (Управління праці та соцзахисту), Людмила Майструк (Пенсійний Фонд України), Олена Титула (Центр зайнятості) та Валентин Ковальський (КУ «Ветеранський простір»). Їхні виступи дозволили не лише обговорити наявні виклики, а й надати ветеранам конкретну інформацію про соціальні гарантії, програми перенавчання, гранти на бізнес та інші інструменти підтримки.
Такий комплексний підхід до прав людини, що поєднує осмислення та дію, був би неповним без залучення наймолодших членів нашої громади, чий голос є визначальним для майбутнього.
Голос майбутнього: як діти Хмільницької громади осмислили тему «Рідкісного ресурсу»
Залучення молоді до осмислення складних соціальних тем є стратегічно важливим для формування свідомого та відповідального громадянського суспільства. Саме тому в рамках фестивалю був організований творчий конкурс малюнків для дітей та підлітків. Він став не просто змаганням, а запрошенням до діалогу про те, що є найціннішим для нашої країни сьогодні.
Ми отримали 21 роботу, кожна з яких вражала глибиною, щирістю та оригінальністю бачення. Три переможні малюнки особливо яскраво продемонстрували, наскільки глибоко діти відчувають складні поняття:
- Богдан Дозорець (15 років): Його робота зобразила найрідкісніший ресурс — людину з великим серцем, сповненим любові до інших, природи та Батьківщини, здатну творити можливе й неможливе.
- Дарина Воронкова (13 років): Вона зобразила час як невідновлюваний ресурс, нагадавши, що його неможливо повернути, а тому потрібно цінувати та використовувати мудро.
- Меланія Островська (9 років): На її малюнку рідкісним ресурсом стала книга з написом: «У світі екранів — КНИГА — рідкісний ресурс, бережи його!» — глибоке нагадування про цінність знань у цифрову епоху.
Переможець та переможиці отримали символічні «ресурсні» подарунки — павербанки, а всі без винятку учасники та учасниці були відзначені за свою творчість та сміливість мислення. Дитячі малюнки стали яскравим свідченням того, наскільки глибоко ідеї фестивалю відгукнулися в серцях громади, довівши, що розмова про права людини та цінності не має вікових обмежень.
Підсумки та погляд у майбутнє
22-й Мандрівний фестиваль Docudays UA у Хмільнику став подією, що вийшла за межі звичайного культурного заходу. Він довів, що в часи найбільших випробувань найціннішим і водночас «рідкісним ресурсом» є люди — їхня здатність до співпереживання, готовність до відвертого діалогу та прагнення до спільних дій. Тиждень кінопоказів та дискусій об’єднав громаду, створивши безпечний простір для обговорення найболючіших тем.
Для громадської організації «ПРАВО» та ресурсного центру «Мурашник» цей фестиваль став ще одним підтвердженням правильності обраного шляху — створювати платформу, що сприяє розвитку громадянського суспільства в регіоні, посилює демократичні процеси та робить голос кожного та кожної почутим.
Ми висловлюємо щиру подяку всім учасникам, партнерам та донорам, чий внесок зробив проведення фестивалю можливим. Цей тиждень надихнув нас на подальшу роботу, і ми впевнені, що зерна, посіяні під час цих розмов, обов'язково проростуть у вигляді нових ініціатив та позитивних змін. Наша діяльність, спрямована на захист прав людини та розбудову комфортної і свідомої громади, триває.
22-й Мандрівний Docudays UA проводиться за фінансової підтримки Європейського Союзу, Посольства Швеції в Україні та International Media Support. Думки, висновки чи рекомендації не обов’язково відповідають поглядам Європейського Союзу, урядів чи благодійних організацій цих країн. Відповідальність за зміст публікації несуть винятково її автор(к)и.
У Вінницькій області регіональними координаторами виступають котрий рік поспіль Хмільницька районна громадська організація «ПРАВО» та громадська організація «Унікальна країна» (м. Жмеринка).
