ЩО ВТРАТИТЬ ХМІЛЬНИК, ЯК МІСТО КУРОРТ ПІД ЧАС ОБ’ЄДНАННЯ ГРОМАД?

«Що втратить Хмільник як місто-курорт під час об’єднання громад? 2, 3 чи 4 громади має бути у районі?» - матеріал з такою назвою з’явився на сайті газети «33 канал». Зважаючи на те, що він стосується Хмільниччини, пропонуємо цей матеріал для ознайомлення читачам ГФХ… Далі – мовою оригіналу:

Довкола варіантів об’єднання громад у Хмільницькому районі виникла конфліктна ситуація. Адже нині напрацьовано кілька варіантів до проекту Перспективного плану формування громад. Відповідно до того варіанту, що оприлюднено на офіційному сайті Вінницької обласної ради, у Хмільницькому районі може бути створено 4 об’єднані громади: Хмільницька, Уланівська, Жданівська та Велико-Митницька. Втім, депутати Хмільницької міської ради прийняли рішення, яким запропонували Вінницькій ОДА своє бачення можливого варіанту об’єднання громад у рамках Перспективного плану, де визначили, що у Хмільницькому районі має бути створено лише 2 спроможні громади: Хмільницька та Уланівська. До складу Хмільницької запропонували також долучити і 5 громад Літинського району. Депутати запевняють: якщо у Хмільницькому районі буде сформовано 2 громади, то курортні території розміщуватимуться в межах однієї громади – Хмільницької, а це забезпечить стабільний розвиток всього курорту, адже курорт – це не тільки місто Хмільник, а й навколишні території.

- Курорт Хмільник – це ще 17 населених пунктів навколо самого міста. Ця територія охоплює декілька сільських рад. На ній розкидані свердловини та родовища мінеральних радонових вод і лікувальних торф’яних грязей, - зазначає депутат Хмільницької міської ради Володимир Шеремета. - Встановлені законом санітарні правила обмежують можливості господарського використання цих територій. Громади, діяльність яких спрямована на розвиток сільського господарства, використання агрохімії, не зацікавлені у розвитку курортної галузі, і створення 4 громад у районі унеможливить розвиток державного курорту та зробить дорожчим лікування.

- Зони охорони курорту дають можливість зберегти лікувальний ресурс, скористатися можливістю розширення курорту, побудувати нові санаторії… Курорт не може існувати тільки як лікувальний об’єкт, він повинен мати широку інфраструктуру, це і туристичну галузь, і чисте сільське господарство, і чисту продукцію, тобто, всю навколо інфраструктуру нам треба готувати під розвиток курорту, - наголошує колишній міський голова Хмільника, депутат Хмільницької міської ради Володимир Мельничук. - Хмільник може залишитися в цій системі один і нічого не втратить, але у нас єдина мета - зберегти динамічний розвиток курорту, і для цього нам потрібно об’єднатися з громадами й діяти в одній стратегії. Це дасть можливість зберегти стратегічний розвиток міста і не порвати території на шматки.

Проект Перспективного плану формування громад розробила Вінницька ОДА, вже згодом його мають схвалити на сесії депутати обласної ради. Втім, якщо мова йде про захист Хмільника як міста-курорту, його подальшого розвитку - ми запитали у Хмільницького міського голови його думку щодо ситуації, яка склалася.

- Ми місто обласного підпорядкування і нічого не втрачаємо від того, чи до нас хтось приєднається, чи ні, - каже очільник міста-курорту Василь Грушко. - Ми нікому не відмовляємо у приєднанні, ті села, які приєднаються, - виграють, принаймні, в податках, в субвенціях, у державній підтримці… Я не думаю, що питання свердловин, грязей Війтівецького родовища та санітарних зон стане коренем зла у цій справі. Всі родовища захищаються законом. У нас є свердловини у селі Голодьках, нам було б важливо, щоб Голодьківська сільська рада приєдналися до міста, і Велико-Митницька, бо там торф’яні родовища, але ніхто не може зараз сказати, як складеться ситуація у майбутньому, чи буде хтось купувати у цих громадах радонову воду. Досвід Польщі, Франції показує, що об’єднані громади (у них це комуни), чудово розвиваються і працюють, головне правильно змоделювати ситуацію, дати відповіді на запитання людям. Реформа має нести змін на краще.

- Захист родовищ, свердловин гарантовано законом, - запевняє перший заступник голови Вінницької обласної державної адміністрації Андрій Гижко. - Є закон Верховної ради про статус міста-курорту, є Генеральний план забудови Вінницької області, де передбачено, що це курортна зона, там прописані санітарні зони. Якщо утвориться дві громади - виникнуть незручності для людей, адже відстань від крайніх населених пунктів Хмільницького району до міста більше 30 кілометрів і це не відповідає методиці формування спроможних територіальних громад. Ми робимо все для зручності людей, якщо людині доведеться їхати за 32 кілометри, щоб отримати довідку, то тут зручності жодної немає. Одне механічне об’єднання приведе до погіршення послуг і люди отримають гірші результати. Ми бачимо поділ Хмільницького району, на три громади: Хмільницьку Жданівську і Уланівську, цей перспективний план винесеться на сесію 24 червня. Громади можуть об’єднуватися згідно з цим проектом або писати звернення, і депутати переглянуть його та внесуть зміни, як до будь-кого рішення сесії.

Експертами у питанні об’єднання громад є представники Хмільницької районної громадської організації«ПРАВО», вони брали участь в аналізі всього проекту Перспективного плану області та напрацювали зауваження до об’єднання в рамках інших районів. Ось як прокоментував ситуацію із об’єднанням голова організації Віталій Дорох:

«Постановою Кабінету міністрів затверджено методику, яка визначає алгоритм та чіткі критерії для тих населених пунктів, котрі можуть бути потенційними адміністративними центрами об’єднаних громад. У першу чергу, визначаються ті населені пункти, які зараз є райцентрами або містами обласного значення. Одночасно визначаються й зони їх доступності – не більше 20 кілометрів. У другу чергу - ті, що колись були районними центрами і віддалені від попереднього центру не менш ніж на 20 кілометрів. Зони їх доступності також складають 20 кілометрів. Щоправда, варто зазначити, що, за певних умов, ця відстань може бути збільшена до 25 кілометрів. Методика каже, що інші населені пункти можуть бути визнані потенційними адміністративними центрами, якщо вони мають відповідні кадрові ресурси, фінансове забезпечення та розвинуту інфраструктуру, а також, якщо на території саме цього населеного пункту є школа І-ІІІ ступенів і якщо там (в конкретному населеному пункті, а не на території всієї громади і ні в якому разі – не на території об’єднаної) проживає 250 дітей шкільного віку і сто дошкільного віку (разом не менше 350), тоді такий населений пункт може претендувати на те, щоб бути центром нової об’єднаної громади. Якщо керуватися методикою, то в нас, окрім Хмільника і Уланова, жоден населений пункт не може бути визначеним потенційним адміністративним центром об’єднаної громади. Тобто в перспективному плані має бути лише 2 спроможних громади. До речі, мені абсолютно не зрозуміла риторика посадовців облдержадміністрації, які зазначають, що відійшли від методики для того, щоб максимально врахувати позицію громад. Нагадаю, що стаття 19 Конституції України визначає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. І якщо методика формування спроможних територіальних громад затверджена постановою Кабінету міністрів України, то всі «ліричні відступи» від цього документу є прямим порушенням Конституції України».

Юлія Шандра