ЧОМУ ПАЛАЦ ГРАФА КСІДО ЗНАХОДИТЬСЯ В ТАКОМУ ЗАНЕДБАНОМУ СТАНІ?

Перед виборами багато почали говорити про незадовільний стан палаці графа Ксідо. Нещодавно в Хмільнику було навіть проведено конференцію. І майже всі кандидати на посаду міського голови згадують цей палац в своїх програмах та обіцяють привести його в належний стан.

Але постає питання: чому його до цим пір ніхто не привів в той належний стан? Чи були спроби та можливості його відремонтувати? Що то за проект «Реабілітація культурної спадщини історичних міст», про який згадував в своєму відео зверненні Анатолій Мороз, і яким чином участь Хмільника в цьому проекті допомогла б відремонтувати палац графа Ксідо?

Для того, щоб розставити всі крапки над «і», пропоную ознайомитися з цим матеріалом.

Ця історія почалася ще за каденції Володимира Мельничука на посаді міського голови. Інформацію про оголошення конкурсу в рамках проекту «Реабілітація культурної спадщини історичних міст», та про можливості, які відкривалися для Хмільника завдяки участі в конкурсі, я знайшов на одному з інтернет-ресурсів. Заявником в тому конкурсі мала виступати міська влада і я вирішив запропонувати Володимиру Івановичу взяти участь в цьому конкурсі.

Ідею таку він, звичайно, підтримав, і напряму займатися підготовкою заявки для участі в конкурсі доручив тодішньому начальнику управління економічного розвитку та євроінтеграції Анатолію Морозу.

Власне, левову частину роботи зробив пан Анатолій та його працівники. Саме вони розробляли проект, саме Анатолій Анатолійович їздив до Києва його презентувати. Причому неодноразово. І саме завдяки йому цей проект потрапив, разом з 9 іншими проектами, до числа переможців.

Що ж пропонувалося зробити в тому проекті? А ось що (цитата з офіційного сайту міста Хмільника за 2010 рік):

«У поданій заявці було запропоновано створити на базі архітектурно-історичного комплексу «Замкова гора» туристичний комплекс, який включатиме музей, туристично-інформаційний центр (бюро), готель, виставково-представницьку агенцію. Розробники пакету документів ставили перед собою мету, через реалізацію проекту, реставрувати історико-архітектурні пам’ятки, створити економічно самодостатню структуру, яка в майбутньому зможе підтримувати на належному рівні стан пам’яток».

В листопаді того ж таки 2010 року, в Страсбурзі, мала б відбутися презентація 10 пріоритетних міст, після чого мав би бути затверджений кінцевий список територій, що зможуть стати головними учасниками проекту Ради Європи «Реабілітація культурної спадщини історичних міст».

Але в жовтні 2010 року відбулися вибори і керівництво міста змінилося… І замість того, щоб продовжувати популяризувати проект, продовжувати працювати в напрямку його реалізації, новообраний міський голова Василь Грушко зайняв, як на мене, досить незрозумілу позицію: відкинув все, що було напрацьовано попередньою командою, не переймаючись про наслідки… Позиція «потрібно «супроводжувати», а в мене немає за що» стала вигідною, тому що так було легко прикрити власну бездіяльність.

І про супровід проекту та про «невдячних» європейців, які чекають цього супроводу почали говорити вже відкрито: і під час публічних заходів, і в місцевій пресі, – абсолютно не переймаючись наслідками…

А наслідки якраз і не зрозумілі… Після публікацій щодо цього питання на Офіційному сайті міста ще за часів Мельничука, жодної інформації про перебіг реалізації того проекту оприлюднено не було. Таке враження, що нове керівництво міста просто «забило» на той проект…

А як же інші міста? А інші міста таки працювали і таки досить успішно… Ось що мені вдалося знайти про перебіг реалізації подібного проекту в Івано-Франківську…

Пропоную витяг з матеріалу, який було опубліковано на одному з ресурсів цього міста:

«Першим етапом даного проекту, що розпочався цього року, була розробка так званого «Діагностичного досьє» міста Івано-Франківська – опис реального стану пам’яток та їх експлуатації в сучасній містобудівній ситуації. Аналіз економічної стратегії міста і його ресурсів та можливостей. Стан генерального планування і рівень законодавчої бази. Також одним з найважливіших елементів такого документу є оцінка внутрішнього психологічного потенціалу і рівень зацікавленості самого міста його громадян і керівництва до пам′яткоохоронних ініціатив. Робоча група по роботі з таким проектом, що створена виконавчим комітетом Івано-Франківської міської ради, підійшла до завершення першого етапу по створенню технічного файлу такої діагностики. Відділом з питань охорони культурної спадщини і управлінням архітектури та містобудування виконавчого комітету міської ради було створено об’ємний документ з 15 тематичних мап з аналізом історії і сучасної містобудівельної ситуації в місті. Також за участі відділів і управлінь виконавчого комітету міської ради складено підготовчий технічний файл – документ, що висвітлює і аналізує стратегічну перспективу міста і сучасний стан основних галузей життя міста. Наразі ці документи приводяться до загальноєвропейських стандартів документації такого роду для майбутньої їх презентації перед очікуваними інвесторами».

Тобто Івано-Франківськ працював, створював робочі групи, напрацьовував низку документів і так далі…

… а Хмільник в цей час, на всю Україну розповідав, що десь там в Страсбурзі «лежить наш проект» і цей «проект потрібно супроводжувати, а в мене немає за що…».

Що міг би мати Хмільник і, зокрема, – палац графа Ксідо, від участі в проекті «Реабілітація культурної спадщини історичних міст»?

Ось як розповів про перспективи Франківська щодо участі в цьому проекті начальник відділу охорони культурної спадщини управління культури Івано-Франківського міськвиконкому Ігор Панчишин: «…серед українських міст, залучених до цього проекту, має залишитися три пілотних, з якими й буде продовжена співпраця. Очевидно, це будуть ті міста, які покажуть, що вміють працювати, хочуть реставрації, реконструкції і реабілітації своїх пам’яток, знають, що для цього потрібно, мають добрий ресурс. В Європі це вже довготривалий проект, зараз за ним працюють на Балканах, де кожному з пілотних міст перепало по 200 мільйонів євро».

Я не знаю, на якій стадії зараз реалізація проекту в Івано-Франківську, не знаю чи увійшов він до складу тих трьох міст, але франківчани, принаймні, спробували… Не розводили руками, бідкаючись, що немає чим «супроводжувати проект», а створювали робочі групи, аналізувати та напрацьовували необхідні документи і продовжували йти до своєї мети…

… а Хмільник в цей час, на всю Україну розповідав, що десь там в Страсбурзі «лежить наш проект» і цей «проект потрібно супроводжувати, а в мене немає за що…».

Віталій Дорох

громадська організація “ПРАВО”