Черговий «ляп» міської влади чи бажання ввести в оману?
27.06.2011
Як і обіцяв, 17 червня я звернувся з запитом на ім’я міського голови, з проханням надати інформацію, яким нормативно-правовим актом регулюється надання дозволів приватним підприємцям на встановлення на території міста батутів та подібних об’єктів. 20 червня я отримав відповідь.
Ось що мені відповіли (цитую офіційну відповідь):
«Надання дозволів суб’єктам підприємницької діяльності на встановлення на території міста батутів регламентується рішенням виконавчого комітету міської ради, прийнятим по кожному окремому суб’єкту підприємницької діяльності у відповідності до ст. 20 Закону України «Про благоустрій населених пунктів», ст. 32 п. 9 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», ст. 28 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», керуючись правилами благоустрою території м. Хмільника, затверджених рішенням №491 45 сесії міської ради 5 скликання від 26 лютого 2009 року»
Тепер варто визначитися з тим, що вважати нормальною процедурою надання дозволів. В ідеальному варіанті це перелік таких норм, чітке виконання яких зводить до мінімуму роль чиновника. Можливо це звучить трішки з викликом та претензією на хамство, але це справді так. Правова норма має містити такі основні положення:
Є ще й інші, але я визначив лише ці три основні. Такий набір правових норм нівелює можливість виникнення проявів корупції, коли рішення приймає чиновник на «свойо усмотрєніє»… «Тому дала, тому – ні… Тому дульку, тому – дві…» Якщо вони (чіткі правові норми) відсутні, то чиновник може поставити підприємцю певні умови (чітка процедура ж ніде не прописана). Наприклад: «Ми тобі, звичайно, дамо дозвіл, тільки сам розумієш, потрібно купити …» і зовсім не важливо, куди піде оте «купити»: на благо міста чи в кишеню чиновника. До того ж і гарантій жодних…
Пропоную тепер разом проаналізувати відповідь пана Грушка та пересвідчитися, чи містять вказані ним статті оті чіткі та зрозумілі правові норми, які мали б формувати справедливу, без натяків на можливість виникнення корупції, систему надання дозволів.
Отже:
Тобто, всі вказані у відповіді міського голови посилання на статті законів жодного відношення до процедури отримання дозволів не мають!!! (тут варто зазначити, що має місце порушення Закону України «Про доступ до публічної інформації», а саме: частина 2 статті 22 говорить, що відповідь розпорядника не по суті запиту вважається неправомірною відмовою в наданні інформації. Як ви вважаєте, відповідь мені дали по суті?)
На завершення пропоную читачам звернути увагу на ще одне формулювання з відповіді міського голови:
«Надання дозволів суб’єктам підприємницької діяльності на встановлення на території міста батутів регламентується рішенням виконавчого комітету міської ради, прийнятим по кожному окремому cуб’єкту підприємницької діяльності …»
Така відповідь фактично підтверджує відсутність процедури, за якою підприємець міг би отримати дозвіл. То може варто врегулювати це питання? Може варто прийняти окреме положення, яке містило б чіткі правила гри, – як для влади – так і для підприємців? Причому такий документ обов’язково має містити норму, яка дозволить враховувати думку мешканців багатоквартирних будинків, якщо мова йде про отримання дозволу на встановлення чогось на їх прибудинковій території…
Ось що мені відповіли (цитую офіційну відповідь):
«Надання дозволів суб’єктам підприємницької діяльності на встановлення на території міста батутів регламентується рішенням виконавчого комітету міської ради, прийнятим по кожному окремому суб’єкту підприємницької діяльності у відповідності до ст. 20 Закону України «Про благоустрій населених пунктів», ст. 32 п. 9 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», ст. 28 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», керуючись правилами благоустрою території м. Хмільника, затверджених рішенням №491 45 сесії міської ради 5 скликання від 26 лютого 2009 року»
Тепер варто визначитися з тим, що вважати нормальною процедурою надання дозволів. В ідеальному варіанті це перелік таких норм, чітке виконання яких зводить до мінімуму роль чиновника. Можливо це звучить трішки з викликом та претензією на хамство, але це справді так. Правова норма має містити такі основні положення:
- Хто має право на отримання певної послуги (надання дозволу є адміністративною послугою) та хто її надає?;
- Який пакет документів потрібен дл6я того, щоб цю послугу надали і хто вповноважений їх приймати?
- За яких умов дозвіл не може бути надано?
Є ще й інші, але я визначив лише ці три основні. Такий набір правових норм нівелює можливість виникнення проявів корупції, коли рішення приймає чиновник на «свойо усмотрєніє»… «Тому дала, тому – ні… Тому дульку, тому – дві…» Якщо вони (чіткі правові норми) відсутні, то чиновник може поставити підприємцю певні умови (чітка процедура ж ніде не прописана). Наприклад: «Ми тобі, звичайно, дамо дозвіл, тільки сам розумієш, потрібно купити …» і зовсім не важливо, куди піде оте «купити»: на благо міста чи в кишеню чиновника. До того ж і гарантій жодних…
Пропоную тепер разом проаналізувати відповідь пана Грушка та пересвідчитися, чи містять вказані ним статті оті чіткі та зрозумілі правові норми, які мали б формувати справедливу, без натяків на можливість виникнення корупції, систему надання дозволів.
Отже:
- Стаття 20 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» містить норми щодо організації благоустрою населених пунктів (жодного натяку на процедуру отримання дозволів);
- Стаття 32 п. 9 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» говорить, що до власних (самоврядних) повноваження виконавчих органів місцевого самоврядування належить: «створення умов для занять фізичною культурою і спортом за місцем проживання населення та в місцях масового відпочинку». І все… Ви десь побачили норму про надання дозволу на встановлення чогось? Я – ні…;
- Стаття 28 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» визначає, що таке мала архітектурна форма та тимчасова споруда, а також містить роз’яснення, що:
- «Розміщення малих архітектурних форм здійснюється відповідно до Закону України "Про благоустрій населених пунктів". Хто звернув увагу – саме «розміщуються відповідно до Закону», а не «отримання дозволу на встановлення здійснюється в порядку, який встановлено Законом»… Різницю вловлюєте?
Тобто, всі вказані у відповіді міського голови посилання на статті законів жодного відношення до процедури отримання дозволів не мають!!! (тут варто зазначити, що має місце порушення Закону України «Про доступ до публічної інформації», а саме: частина 2 статті 22 говорить, що відповідь розпорядника не по суті запиту вважається неправомірною відмовою в наданні інформації. Як ви вважаєте, відповідь мені дали по суті?)
На завершення пропоную читачам звернути увагу на ще одне формулювання з відповіді міського голови:
«Надання дозволів суб’єктам підприємницької діяльності на встановлення на території міста батутів регламентується рішенням виконавчого комітету міської ради, прийнятим по кожному окремому cуб’єкту підприємницької діяльності …»
Така відповідь фактично підтверджує відсутність процедури, за якою підприємець міг би отримати дозвіл. То може варто врегулювати це питання? Може варто прийняти окреме положення, яке містило б чіткі правила гри, – як для влади – так і для підприємців? Причому такий документ обов’язково має містити норму, яка дозволить враховувати думку мешканців багатоквартирних будинків, якщо мова йде про отримання дозволу на встановлення чогось на їх прибудинковій території…