ЧОМУ МИ ВВАЖАЄМО, ЩО ВИКОНКОМ ПРИЙНЯВ РІШЕННЯ, ЯКЕ СПРИЯТИМЕ ВИНИКНЕННЮ КОРУПЦІЇ – пояснюємо мовою цифр та фактів…
27.04.2017
Нещодавно виконавчий комітет міської ради прийняв рішення, яким підвищив поріг для електронних закупівель через Prozorro до 50 000 гривень. На думку експертів громадської організації «ПРАВО», це рішення несе серйозні загрози виникнення корупції під час здійснення закупівель розпорядниками коштів бюджету Хмільника.
Як я й обіцяв, ми проаналізували можливі наслідки прийняття такого рішення і пропонуємо читачам ознайомитися з результатами.
Але спочатку про саму процедуру прийняття цього рішення. На превеликий жаль воно було прийняте з порушенням закону про доступ до публічної інформації, який зобов’язує органи влади оприлюднювати проекти рішень за 20 робочих днів до їх затвердження. А цей проект рішення, на скільки нам відомо, не був оприлюднений взагалі.
Більше того – розгляд цього питання відбувався в якомусь таємному режимі – про його розгляд не знали не те, що громадяни, але й багато посадовців. Більше того: вже після його прийняття один з членів виконкому повідомив нам про таке рішення, внаслідок чого в міській раді влаштували «полювання на відьом», з метою «вичислити» того, хто злив нам таку інформацію. Як на мене, то тут присутнє не тільки порушення закону, але й елементарна підлість: знаючи про те, що ми доклали максимум зусиль для того, щоб подолати корупцію в закупівлях, розробляли сам Порядок, обговорювали до нього зміни, допомагали конкретним розпорядникам здійснювати закупівлі тощо, нас навіть не повідомили про намір внести зміни до цього рішення. Але хай це лишається на совісті тих, хто обрав саме такий спосіб його ухвалення.
Тепер про самі корупційні ризики.
В чому ж вони можуть проявлятися? Справа в тому, що система електронних закупівель Prozorro виконує кілька дуже важливих функцій.
- по перше – вона інформує потенційних постачальників, які зареєстровані в системі, про ту чи іншу закупівлю, створюючи конкурентне середовище;
- по друге – вона дає можливість знизити очікувану вартість, зберігши вимоги до кількості та якості товару чи послуги (підприємці торгуються під час аукціону – вартість знижується).
Але збільшення порогу може призвести до того, що всі закупівлі, які менші 50 000 грн., будуть «розігруватися» лише серед «своїх», знищуючи взагалі таке поняття, як конкуренція. «Підприємливому» посадовцю досить буде передбачити в річному плані закупівлі, які не дотягують до 50 000 грн. (наприклад, 49 950 грн,), створити якусь фірмочку чи ФОПа і постійно отримувати «жирні» замовлення на поставки і харчування для навчальних закладів, і канцтоварів, і виконання дрібних поточних ремонтів, і ще значний перелік товарів та послуг, які «випадуть» з обов’язкового використання Prozorro.
Інша корупційна загроза – купівля товарів, робіт та послуг за суттєво завищеними цінами. І справді: конкуренції ніякої, інформація про намір щось купити відсутня в відкритому доступі, обов’язків оприлюднювати звіт за результатами закупівлі немає, критерії відбору потенційного постачальника не встановленні. І завжди знайдеться отмазка, що «ми питали кількох підприємців і обрали найнижчу ціну!», хоча насправді вона виявиться набагато вищою від ринкової.
Виникає логічне питання: скільки ж коштів може бути роздерибанено? Тобто яка частина міського бюджету опинилася в зоні ризику?
Ми проаналізували річні плани закупівель головних розпорядників коштів міського бюджету з моменту запровадження в Хмільнику Prozorro і ось що отримали:
Загалом закупівель було заплановано на суму 25 753 533 грн.
Ті закупівлі, які менше 50 000 гривень складають 5 160 925 грн., тобто 20% міського бюджету.
Тепер є ризик, що частина цих коштів осяде в кишенях недобросовісних посадовців та членів їх родин.
На завершення хочу прокоментувати кілька тез, які були озвучені на засіданні виконавчого комітету і стали своєрідною мотивацією для позитивного голосування членами виконкому.
По перше, Порядок жодним чином не обмежував проведення «термінових» закупівель. Для прикладу, якщо щось зламалося і потрібно терміново закупити якийсь товар чи провести ремонт, то оголошувати закупівлю через Prozorro не було потрібно взагалі. Коли розроблявся наш Порядок, то цей ризик був передбачений. Також були передбачені й інші ризики, які могли утруднити проведення закупівель. І тому можна з впевненістю сказати, що не було жодної необхідності підвищувати поріг, окрім бажання загнати частину коштів міського бюджету в тінь.
По друге. Під час засідання виконкому було оголошено, що інші органи влади також піднімають пороги для закупівель. Погоджуюся, є такі випадки. А тепер прошу звернути увагу на розпорядження голови Вінницької ОДА, в якому йдеться про те, що закупівлі через Prozorro відбуваються з 3000 гривень. Відчуваєте різницю – 50 000 грн. та 3000 грн.? Так отож… Робіть висновки, панове…
Як я й обіцяв, ми проаналізували можливі наслідки прийняття такого рішення і пропонуємо читачам ознайомитися з результатами.
Але спочатку про саму процедуру прийняття цього рішення. На превеликий жаль воно було прийняте з порушенням закону про доступ до публічної інформації, який зобов’язує органи влади оприлюднювати проекти рішень за 20 робочих днів до їх затвердження. А цей проект рішення, на скільки нам відомо, не був оприлюднений взагалі.
Більше того – розгляд цього питання відбувався в якомусь таємному режимі – про його розгляд не знали не те, що громадяни, але й багато посадовців. Більше того: вже після його прийняття один з членів виконкому повідомив нам про таке рішення, внаслідок чого в міській раді влаштували «полювання на відьом», з метою «вичислити» того, хто злив нам таку інформацію. Як на мене, то тут присутнє не тільки порушення закону, але й елементарна підлість: знаючи про те, що ми доклали максимум зусиль для того, щоб подолати корупцію в закупівлях, розробляли сам Порядок, обговорювали до нього зміни, допомагали конкретним розпорядникам здійснювати закупівлі тощо, нас навіть не повідомили про намір внести зміни до цього рішення. Але хай це лишається на совісті тих, хто обрав саме такий спосіб його ухвалення.
Тепер про самі корупційні ризики.
В чому ж вони можуть проявлятися? Справа в тому, що система електронних закупівель Prozorro виконує кілька дуже важливих функцій.
- по перше – вона інформує потенційних постачальників, які зареєстровані в системі, про ту чи іншу закупівлю, створюючи конкурентне середовище;
- по друге – вона дає можливість знизити очікувану вартість, зберігши вимоги до кількості та якості товару чи послуги (підприємці торгуються під час аукціону – вартість знижується).
Але збільшення порогу може призвести до того, що всі закупівлі, які менші 50 000 грн., будуть «розігруватися» лише серед «своїх», знищуючи взагалі таке поняття, як конкуренція. «Підприємливому» посадовцю досить буде передбачити в річному плані закупівлі, які не дотягують до 50 000 грн. (наприклад, 49 950 грн,), створити якусь фірмочку чи ФОПа і постійно отримувати «жирні» замовлення на поставки і харчування для навчальних закладів, і канцтоварів, і виконання дрібних поточних ремонтів, і ще значний перелік товарів та послуг, які «випадуть» з обов’язкового використання Prozorro.
Інша корупційна загроза – купівля товарів, робіт та послуг за суттєво завищеними цінами. І справді: конкуренції ніякої, інформація про намір щось купити відсутня в відкритому доступі, обов’язків оприлюднювати звіт за результатами закупівлі немає, критерії відбору потенційного постачальника не встановленні. І завжди знайдеться отмазка, що «ми питали кількох підприємців і обрали найнижчу ціну!», хоча насправді вона виявиться набагато вищою від ринкової.
Виникає логічне питання: скільки ж коштів може бути роздерибанено? Тобто яка частина міського бюджету опинилася в зоні ризику?
Ми проаналізували річні плани закупівель головних розпорядників коштів міського бюджету з моменту запровадження в Хмільнику Prozorro і ось що отримали:
Загалом закупівель було заплановано на суму 25 753 533 грн.
Ті закупівлі, які менше 50 000 гривень складають 5 160 925 грн., тобто 20% міського бюджету.
Тепер є ризик, що частина цих коштів осяде в кишенях недобросовісних посадовців та членів їх родин.
На завершення хочу прокоментувати кілька тез, які були озвучені на засіданні виконавчого комітету і стали своєрідною мотивацією для позитивного голосування членами виконкому.
По перше, Порядок жодним чином не обмежував проведення «термінових» закупівель. Для прикладу, якщо щось зламалося і потрібно терміново закупити якийсь товар чи провести ремонт, то оголошувати закупівлю через Prozorro не було потрібно взагалі. Коли розроблявся наш Порядок, то цей ризик був передбачений. Також були передбачені й інші ризики, які могли утруднити проведення закупівель. І тому можна з впевненістю сказати, що не було жодної необхідності підвищувати поріг, окрім бажання загнати частину коштів міського бюджету в тінь.
По друге. Під час засідання виконкому було оголошено, що інші органи влади також піднімають пороги для закупівель. Погоджуюся, є такі випадки. А тепер прошу звернути увагу на розпорядження голови Вінницької ОДА, в якому йдеться про те, що закупівлі через Prozorro відбуваються з 3000 гривень. Відчуваєте різницю – 50 000 грн. та 3000 грн.? Так отож… Робіть висновки, панове…
Віталій Дорох,
Голова Ради громадської організації "ПРАВО"