Чи потрібні жінки в політиці?

З 3 по 15 жовтня 2010 року в Україні було проведено загальнонаціональне опитування думки громадян щодо участі жінок в політиці. Не секрет, що представництво жінок в органах місцевого самоврядування набагато менше, в порівнянні з чоловіками. Для прикладу: в Хмільницькій міській раді 5-го скликання, яка «доживає» свою каденцію, 86% від загального складу ради складають чоловіки, і лише 14 % - жінки (30 чоловіків і лише 5 жінок).

Респонденти, які взяли участь в опитуванні, прагнуть більшого залучення жінок у політику і владу. Прихильників ідеї збільшити представництво жінок в органах місцевої влади аж 47%.



Серед причин чому жінки мало представлені в політиці, найпопулярнішою відповіддю була «бракує часу через зайнятість вдома» - 31% опитаних.

Більшість респондентів вважають, що ситуацію можна виправити запровадивши норму закону, яка б зобов’язувала місцеві організації політичних партій формувати партійні списки кандидатів в депутати з врахуванням гендерної рівності. Запровадження законодавчого представлення жінок і чоловіків у прохідних частинах партійних списків однозначно підтримують і жінки, і чоловіки. Загалом за таку ідею висловилися 53% опитаних.

Я вирішив перевірити, яка ситуація з «гендером» в списках міських організацій політичних партій, які висунули кандидатів в депутати до Хмільницької міської ради на виборах 31 жовтня…

Отже, ситуація така (пропоную читачам «прохідною частиною списку» вважати першу п’ятірку):
Міська організація ВО «Батьківщина» - 3 чоловіки та 2 жінки;
Міська організація «Фронту Змін» - 5 чоловіків та 0 жінок;
Міська організація Української партії «Єдність» - 3 чоловіки та 2 жінки;
Міська організація ВО «Свобода» - 4 чоловіки та 1 жінка;
Міська організація Комуністичної партії України – 5 чоловіків та 0 жінок;
Міська організація Партії регіонів – 5 чоловіків та 0 жінок;
Міська організація Народної партії – 5 чоловіків та 0 жінок;
Міська організація Європейської партії України – 5 чоловіків та 0 жінок;
Міська організація ПП «Наша Україна» - 3 чоловіки та 2 жінки;
Міська організація Єдиного центру – 4 чоловіки та 1 жінка;
Міська організація ПППУ – 5 чоловіків та 0 жінок;
Міська організація ПП «Удар» - 4 чоловіки та 1 жінка;
Міська організація ПП «Християнсько-Демократичний союз» - 3 чоловіки та 2 жінки;
Міська організація Соціалістичної партії України – 5 чоловіків та 0 жінок;
Міська організація ПП «Нова політика» - 4 чоловіки та 1 жінка;
Міська організація ВП «Дітей війни» - 4 чоловіки та 1 жінка;
Міська організація Конгресу Українських Націоналістів – 1 чоловік (в списку одна особа).


Як видно з переліку, більш-менш з «гендерною проблемою списків» справилися такі політичні сили:
Міська організація ВО «Батьківщина» - 3 чоловіки та 2 жінки;
Міська організація Української партії «Єдність» - 3 чоловіки та 2 жінки;
Міська організація ПП «Наша Україна» - 3 чоловіки та 2 жінки;
Міська організація ПП «Християнсько-Демократичний союз» - 3 чоловіки та 2 жінки;


Отже, як не крути, а в списках жінок набагато менше. Але чи врятує ситуацію запровадження норми закону, яка б зобов’язувала місцеві організації політичних партій формувати партійні списки кандидатів в депутати з врахуванням гендерної рівності? Чи не перетвориться на практиці така законодавча норма в просту формальність, якщо враховувати теперішню низьку політичну активність прекрасної частини людства? Все ж таки, немає жодної гарантії, що після впровадження такої норми з жіночих плечей злізуть діти й будинок разом з чоловіком та городом. А саме це, за результатами опитування, заважає жінці проявити себе в політиці (таку тезу підтримали 31% опитаних)…

Особисто я вважаю, що жінок справді має бути більше в політиці й тішу себе думкою, що вони не займаються нею через небажання борсатися в усій цій багнюці. Але можливо є й інші думки? Прошу прекрасну частину людства роз’яснити мені це питання… Шановні пані й панянки! А все ж таки, з якої причини ви не йдете в політику?