Керівник громадської організації «ПРАВО» Віталій Дорох поспілкувався з Наталією Мазур, начальником відділу інформаційної діяльності та комунікацій із громадськістю Хмільницької міської ради. У відвертій розмові ми дізналися про головні канали інформування, практики взаємодії, а також сильні та слабкі сторони у сфері комунікації між владою та громадою. Особливу увагу ми приділили чотирьом рівням взаємодії влади з громадськістю: інформування, консультації, діалог та партнерство.
– Пані Наталіє, як загалом побудована система комунікації між міською радою та жителями громади?
– Ми працюємо на кількох рівнях. Якщо говорити про інформування, то основним інструментом є офіційний вебсайт Хмільницької міської ради. Там ми публікуємо всі рішення, новини, проєкти та звіти. Це своєрідний архів, де кожен житель може знайти всю офіційну інформацію. Другий важливий канал – це наша сторінка у Facebook. Вона дає можливість швидко реагувати на запити та коментувати події. Люди активно пишуть у приватні повідомлення, залишають коментарі і ми намагаємося відповідати максимально оперативно. Окремо хочу відзначити друкований бюлетень «Хмільницька громада», який ми випускаємо щомісяця накладом 5 тисяч примірників. Це унікальна практика, адже видання безкоштовно поширюється серед мешканців і допомагає тим, хто не користується інтернетом, залишатися поінформованими. Ми прагнемо, щоб кожна людина, незалежно від віку чи технічних можливостей, мала доступ до інформації.
– Хто безпосередньо відповідає за комунікацію з громадськістю?
– У структурі міської ради є відділ інформаційної діяльності та комунікацій із громадськістю. Це невеликий колектив із трьох людей, але завдань у нас дуже багато. Ми займаємося і підготовкою новин, і організацією відеозйомок, і створенням фотозвітів, і комунікацією у соцмережах, і, звичайно, консультаціями з громадськістю. Крім того, ми відповідаємо за підготовку бюлетеня. Фактично, ми є зв’язковою ланкою між владою та мешканцями. Технічне забезпечення у нас є, але воно потребує оновлення – сучасні виклики вимагають якісної техніки для створення відео та мультимедійного контенту. Ми постійно навчаємося, відвідуємо тренінги, беремо участь у семінарах, щоб опановувати нові інструменти комунікації.
– Чи має Хмільницька міська рада затверджену комунікаційну стратегію?
– Стратегія була розроблена у співпраці з міжнародним проєктом «ПРОМІС» понад вісім років тому. Вона вже застаріла і не враховує багатьох сучасних реалій – наприклад, зростання ролі соціальних мереж, нові онлайн-інструменти, кризові комунікації. Проте окремі положення цієї стратегії ми використовуємо досі. Зараз ми усвідомлюємо, що необхідно розробити новий документ, який стане дорожньою картою комунікацій на найближчі роки. Він має враховувати не лише технічні інструменти, а й особливості різних цільових аудиторій, бо комунікація з молоддю і людьми старшого віку суттєво відрізняється.
– Ви згадали про консультації. Як вони організовані у нашій громаді?
– На рівні консультацій у нас діє спеціальний порядок, затверджений виконкомом. Він визначає, як саме ми проводимо громадські обговорення. Це і онлайн-консультації через платформу EDEM, і відкриті зустрічі, і громадські слухання, і “круглі столи”. Щороку складається план консультацій, після кожної ми обов’язково публікуємо офіційний звіт. Це дуже важливо, бо звітність показує громадянам, що їхня думка врахована, навіть якщо остаточне рішення відрізняється від пропозицій. На жаль, активність громади на таких консультаціях поки що невисока. Буває, що приходить небагато людей. Але навіть кілька учасників – це вже результат, адже відбувається діалог і ми отримуємо реальний зворотний зв’язок.
– А що стосується діалогу з громадськістю?
– Рівень діалогу – це наступний щабель після консультацій. Тут ми говоримо не лише про збирання думок, а про реальне залучення людей до вироблення рішень. Ми створюємо робочі групи, до яких запрошуємо представників громадських організацій, молодіжної ради, ветеранських об’єднань. Це дозволяє людям бути співучасниками процесу. Вони можуть впливати на зміст рішень, давати свої пропозиції, брати участь у підготовці проєктів документів. Для нас важливо, щоб люди бачили: їхня участь впливає на результат.
– Чи є у Вас приклади партнерства з громадськими організаціями чи ініціативами?
– Так, ми реалізуємо і рівень партнерства. Це коли влада і громада стають справжніми партнерами у вирішенні конкретних завдань. Наприклад, під час підготовки заходів до Дня молоді ми тісно співпрацювали з Молодіжною радою. Це була не просто консультація – вони брали участь у плануванні, пропонували свої ідеї, допомагали у реалізації. Інший приклад – співпраця з ветеранським простором та організаціями, які опікуються ветеранами. Тут ми теж працюємо як партнери, спільно вирішуючи питання соціальної підтримки та інтеграції. Партнерство дає найбільший результат, бо воно базується на довірі та спільній відповідальності.
– Які сильні сторони Ви могли б виділити у комунікаційній роботі ради?
– Я вважаю, що наша головна сильна сторона – це орієнтація на людину. Ми намагаємося говорити зрозумілою мовою, без складних термінів і бюрократичних фраз. Це робить інформацію доступною і зрозумілою навіть для тих, хто далекий від юридичних чи адміністративних питань. Ще одна перевага – це друкований бюлетень. Він справді унікальний, адже багато громад зараз відмовляються від друкованих видань. А ми переконалися, що він потрібен. Для людей старшого віку це основне джерело інформації, і вони з нетерпінням чекають на кожний випуск.
– А які основні виклики стоять перед вами?
– Найбільший виклик – це необхідність постійного навчання і адаптація до нових реалій. Комунікаційна сфера змінюється дуже швидко: те, що було актуальним ще вчора, сьогодні може бути вже застарілим. Тому потрібно постійно слідкувати за трендами, вивчати нові формати, експериментувати. Важливим викликом є також низька активність громадян на консультаціях. Ми шукаємо нові підходи, щоб зацікавити людей, зробити їхню участь цікавою і корисною для них самих.
– Чи можна поширювати ваш досвід на інші громади?
– Безумовно. Наш досвід із підготовки бюлетеня, робота з різними цільовими групами, практика залучення людей до діалогу і партнерства можуть стати у пригоді іншим громадам. Я думаю, що головне – це готовність навчатися і змінюватися. Якщо влада буде відкритою і гнучкою, громада відчує це і стане активнішою.
– Якщо підсумувати, якою Ви бачите майбутню взаємодію між владою та громадськістю в нашій громаді?
– Я бачу більш сучасною, технологічною і водночас людяною. Ми прагнемо не просто інформувати, а залучати, вести діалог, будувати партнерські відносини. Бо лише у співпраці з громадськістю можна досягти справжніх і стійких змін. Моє бачення – це громада, де кожна людина відчуває свою причетність до прийняття рішень, де влада і мешканці разом працюють над розвитком.
Публікацію створено в рамках реалізації проєкту «Громадянське суспільство: курс на зміни», що впроваджується громадською організацією «ПРАВО» в партнерстві з Хмільницькою міською радою за підтримки Фонду «Аскольд і Дір», що адмініструється ІСАР Єднання в межах проєкту «Сильне громадянське суспільство України – рушій реформ і демократії» за фінансування Норвегії та Швеції.
Зміст публікації є відповідальністю громадської організації «ПРАВО» та не є відображенням поглядів урядів Норвегії, Швеції або ІСАР Єднання.
