Оригінальні картини з бісеру, крупів та насіння створює працівник Хмільницького районного відділу освіти Василь Гальчевський
18.04.2011
Портрет юного Шевченка сіро-білих тонів він виклав з насіння маку, подрібненого рису та манної крупи.
А потім на клей акуратно все викладав, рівняв кожну зернинку.
Для створення картин чоловік використовує також насіння різних квітів, хоча й скаржиться, важко підібрати необхідні кольорові тони, та все ж – знаходить. Найяскравіші із робіт Василя Володимировича – картини з бісеру. Адже за допомогою дрібних бісеринок можна і колір підібрати, і почуття передати. Лелеки, захід сонця, жовтобокі яблука – тішать око наче справжні.
Крім такого таланту Василь Гальчевський пише вірші, пісні та музику, грає на акордеоні та баяні, захоплюється різьбою по дереву, живописом та мистецтвом фотографії.
За освітою він історик. Працює методистом у районному відділі освіти. Нагороджений відзнакою «Відмінник народної освіти», медаллю «Будівничий України». Він голова районної організації «Просвіта», заступник голови ради ветеранів Хмільницького району. І дуже багатогранна особистість.
- Вислів який належить Козьмі Пруткову «Неможливо обійняти необійнятне» я порушую. – Запевняє чоловік. Я намагаюся охопити кожну частинку мистецтва у всій її красі. Люблю фотографувати унікальні речі, дива природи. Вірші мої філософського спрямування, є вірші про природу, про маму. Мені дуже подобаються народні пісні, класика. Іноді, коли маю гарний настрій так і просяться на волю слова, а далі й музика нової пісні.
- Із фотоапаратом розлучатися не потрібно – каже. Серед фото робіт Василя Володимировича такі дива природи як троянди під білим снігом, усі храми Хмільника і району та багато інших.
З дерева митець виготовляє стільці та обгортки для книг. Його поезія є в трьох альманахах. Нещодавно чоловік видав книгу «Ерудит: привабливість істини» в яку зібрав факти різних галузей науки, літератури і мистецтва. Готує до друку книгу із власними віршами та фотографіями яких вже налічується понад 100.
Творчість Василя Гальчевського підтримували мама, покійна дружина, й нова дружина з котрою він живе зараз. Кожна з цих жінок розуміла його роботи, надихала митця та допомагала у творчих ідеях і здобутках.
- Я шкодую, що не почав займатися цим раніше, років на двадцять. Мій девіз – «поспішай жити», творити якомога більше гарних речей. Я маю багато планів щодо створення картин. Наступні картини я збираюсь виготовити із чорного каміння та кольорового скла.
- Це потребувало чималих зусиль, - Каже митець. – Рис я довелось подрібнювати.
А потім на клей акуратно все викладав, рівняв кожну зернинку.
Для створення картин чоловік використовує також насіння різних квітів, хоча й скаржиться, важко підібрати необхідні кольорові тони, та все ж – знаходить. Найяскравіші із робіт Василя Володимировича – картини з бісеру. Адже за допомогою дрібних бісеринок можна і колір підібрати, і почуття передати. Лелеки, захід сонця, жовтобокі яблука – тішать око наче справжні.
- Але, нажаль, ці шедеври не вічні і не практичні. – Вважає Василь Володимирович. – У насінні швидко заводяться шкідники, а бісер в наш час – не новина.
Крім такого таланту Василь Гальчевський пише вірші, пісні та музику, грає на акордеоні та баяні, захоплюється різьбою по дереву, живописом та мистецтвом фотографії.
За освітою він історик. Працює методистом у районному відділі освіти. Нагороджений відзнакою «Відмінник народної освіти», медаллю «Будівничий України». Він голова районної організації «Просвіта», заступник голови ради ветеранів Хмільницького району. І дуже багатогранна особистість.
- Вислів який належить Козьмі Пруткову «Неможливо обійняти необійнятне» я порушую. – Запевняє чоловік. Я намагаюся охопити кожну частинку мистецтва у всій її красі. Люблю фотографувати унікальні речі, дива природи. Вірші мої філософського спрямування, є вірші про природу, про маму. Мені дуже подобаються народні пісні, класика. Іноді, коли маю гарний настрій так і просяться на волю слова, а далі й музика нової пісні.
- Із фотоапаратом розлучатися не потрібно – каже. Серед фото робіт Василя Володимировича такі дива природи як троянди під білим снігом, усі храми Хмільника і району та багато інших.
З дерева митець виготовляє стільці та обгортки для книг. Його поезія є в трьох альманахах. Нещодавно чоловік видав книгу «Ерудит: привабливість істини» в яку зібрав факти різних галузей науки, літератури і мистецтва. Готує до друку книгу із власними віршами та фотографіями яких вже налічується понад 100.
Завзяття до праці, і здатність творити унікальні речі перейняв від батька син В’ячеслав. Він захоплюється різьбою по дереву. Навчаючись у Вінницькому педагогічному інституті в середині 90-х був учасником чоловічого фольклорного ансамблю «Дармограй», гастролював по світу.
Творчість Василя Гальчевського підтримували мама, покійна дружина, й нова дружина з котрою він живе зараз. Кожна з цих жінок розуміла його роботи, надихала митця та допомагала у творчих ідеях і здобутках.
- Я шкодую, що не почав займатися цим раніше, років на двадцять. Мій девіз – «поспішай жити», творити якомога більше гарних речей. Я маю багато планів щодо створення картин. Наступні картини я збираюсь виготовити із чорного каміння та кольорового скла.