У Хмільницькій міській територіальній громаді було проведено опитування з метою аналізу соціально-економічних умов життя ветеранів, членів їхніх родин та родин загиблих військовослужбовців. Основним завданням дослідження було виявлення ключових проблем та потреб цих категорій населення у сферах працевлаштування, житлових умов, медичного обслуговування, соціального захисту, освіти та психологічної підтримки. Отримані результати дозволять розробити ефективні заходи для покращення їхнього добробуту та інтеграції в суспільство.
Опитування проводилося громадською організацією “ПРАВО” на замовлення громадської організації “Спілка учасників АТО м. Хмільника та Хмільницького району”. Сьогодні, в ресурсному центрі “Мурашник” відбулася презентація результатів опитування.
Аналіз відповідей ветеранів свідчить про значні труднощі, з якими вони стикаються у повсякденному житті. Понад половина опитаних (52,7%) незадоволені доступністю медичних послуг, що пояснюється організаційними труднощами, фінансовими бар’єрами та низькою якістю обслуговування. Працевлаштування залишається проблемою для багатьох: 10,9% ветеранів активно шукають роботу, а ще частина стикається з обмеженою кількістю вакансій та низькими зарплатами. Матеріальний стан більшості ветеранів є складним, адже 67,3% зазначили, що їхніх фінансових ресурсів не вистачає на основні потреби. Половина респондентів користується програмами соціальної допомоги, а 38,2% мають у них потребу, що вказує на недостатню підтримку цієї категорії населення. Житлові умови також викликають значні труднощі, оскільки 69,1% ветеранів потребують їх покращення, зокрема ремонту, заміни обладнання та меблів, покращення доступності або навіть зміни місця проживання.
Результати опитування членів родин ветеранів демонструють, що однією з найгостріших проблем для них є доступ до медичних послуг, особливо лікування хронічних захворювань, медична реабілітація для ветеранів та психологічна підтримка для сімей. Майже третина респондентів повідомила про труднощі з отриманням необхідної медичної допомоги через фінансові витрати, недостатню кількість спеціалізованих центрів та відсутність кваліфікованих фахівців. Фінансова стабільність також є важливим питанням, адже, попри наявність стабільного доходу у більшості, майже п’ята частина сімей стикається з труднощами у забезпеченні базових потреб. Значний відсоток респондентів не знає про програми соціальної допомоги, що вказує на необхідність кращого інформування населення. Житлові умови залишаються проблемною сферою, оскільки більшість опитаних незадоволені своїм житлом і потребують ремонту, заміни обладнання чи навіть зміни місця проживання. Крім того, родини ветеранів часто стикаються з нестачею освітніх можливостей для дітей, зокрема потребують безкоштовного навчання, додаткових занять, гуртків та психологічної підтримки. Соціальна активність та дозвілля також потребують розширення, оскільки половина респондентів брали участь у заходах для ветеранів, але майже третина навіть не знала про їхнє проведення. Найбільш цікавими для сімей є культурні події, навчальні програми для дітей та спортивні заходи, а всі респонденти підтримали ідею збільшення таких ініціатив у громаді.
Для членів родин загиблих військовослужбовців ключовою проблемою є доступ до медичних послуг, адже 70% опитаних потребують лікування, реабілітації та забезпечення ліками. Незважаючи на те, що 80% мають можливість отримувати необхідні послуги, більшість із них є платними, що створює значні фінансові труднощі. Також респонденти вказують на складнощі із записом до лікарів, довгі черги та відсутність необхідних медикаментів. Фінансова ситуація багатьох родин загиблих залишається нестабільною: половина опитаних не має постійного джерела доходу, а 40% зізналися, що їм не вистачає коштів навіть на базові потреби. Хоча 60% користуються програмами соціальної допомоги, 40% не знають про їхнє існування, що свідчить про необхідність покращення інформування. Респонденти висловлюють потребу у збільшенні фінансових виплат, забезпеченні допомоги у вирішенні побутових питань, зокрема послугами електрика, сантехніка чи будівельника. Деякі члени родин загиблих зацікавлені у професійному розвитку та додатковій освіті, а окремі сім’ї наголошують на важливості додаткових занять, курсів та гуртків для дітей. Житлові умови також викликають занепокоєння, оскільки 40% опитаних незадоволені своїм житлом, а 70% потребують ремонту, нових меблів або покращення доступності. Окремі сім’ї навіть розглядають можливість зміни місця проживання, але стикаються з труднощами у пошуку надійних майстрів для виконання необхідних робіт. Психологічна підтримка є ще однією важливою сферою, адже 45% респондентів вважають її необхідною, але 75% не звертаються за допомогою. Найбільш корисними були б індивідуальні консультації, групи підтримки для родин загиблих та телефонні лінії допомоги.
Соціальна активність та можливості дозвілля відіграють значну роль у житті родин загиблих військовослужбовців, оскільки 80% опитаних беруть участь у заходах, але деякі не знають про їх проведення або вважають, що тематика подій їм нецікава. Найбільший інтерес викликають культурні події, зустрічі родин загиблих, спортивні заходи та навчальні програми, а 80% респондентів висловили потребу у збільшенні таких ініціатив у громаді. Окремі респонденти наголошували на необхідності організації поїздок Україною, створення соціальної служби для побутової допомоги, облаштування Алеї Слави та місць вшанування пам’яті загиблих захисників. Водночас вони зазначали, що багато доступних послуг підтримки залишаються невідомими, а увага з боку влади є недостатньою. Деякі випадки свідчать про те, що матері загиблих навіть не повідомляли про посмертні нагороди їхніх синів. Важливо відзначити, що підтримка з боку благодійних організацій часто є масштабнішою, ніж від громади. Усі ці аспекти потребують ретельного аналізу та розробки дієвих рішень для покращення соціального захисту та добробуту ветеранів, їхніх родин та родин загиблих військовослужбовців.
З повним варіантом звіту можна ознайомитися ТУТ.
Цей матеріал опубліковано в рамках проєкту «Мурашник Hub»: громадська активність для змін», що реалізується громадською організацією “ПРАВО” за підтримки Європейського фонду за демократію (EED). Його зміст не обов’язково відображає офіційну позицію EED. Інформація чи погляди, висловлені у цьому матеріалі, є виключною відповідальністю його авторів.
