ХМІЛЬНИЦЬКЕ ПРОТИСТОЯННЯ – А СУДДІ ХТО?

Матеріал з такою назвою надійшов сьогодні нам на електронну пошту. Зважаючи на актуальність теми, яка піднімається в матеріалі, пропонуємо його без змін. Далі – мовою оригіналу…

До написання цієї статті мене спонукали події, які лише віднедавна набули широкого розголосу, а насправді “каша”, яку заварили майже три роки тому міський голова Василь Грушко та його перший заступник та ще й секретар міської ради Петро Дреженков вже давно кипить, переливаючись за краї. Про хмільницьких “кашеварів” кожен більш-менш свідомий громадянин міста точно “наслишан”. Проте ще до недавнього часу міським вождям вдавалося гарненько замилювати хмільничанам очі: чи то тротуарною плиткою, вистеленою центральними тротуарами міста, чи то клумбами, що зараз замайоріли різнобарв’ям квітів. Ще сам міський голова спеціалізується на ремонтах дахів багатоповерхівок, власноруч спилює дерева, прибирає вулиці міста та ще багато навичок він продемонстрував за три роки своєї каденції. І, здавалося б, який молодець – не цурається ніякої фізичної роботи, працює на благо міста поруч з працівниками комунгоспу, двірниками, сантехніками… Але не все ж так кольорово, як здається на перший погляд. Василя Пилиповича ким обирали? Правильно, міським головою — інтелектом міста, а не начальником комунальної служби. І прикро, що всієї складності ситуації не розуміють пересічні мешканці Хмільника, роблячи при цьому до банальності простий висновок “моя хата скраю…”

Гнітить, що діяльність міської влади оцінюється на досить примітивному рівні. Це свідчить, в першу чергу, про байдужість хмільничан до подальшого розвитку міста, як міста-курорту державного значення. Кожен живе з думкою : “Аби не гірше, як у сусіда”.

Також значну роль тут відіграє недостатня поінформованість городян або ж дезінформація, яку їм солодко “заливати” у вуха за три роки роботи нової команди навчилися працівники міської ради.

Проте занепокоєння з боку територіальної громади діяльністю міського голови В.Грушка та особливо його першого заступника П. Дреженкова, який віднедавна став відомим на всю Україну, завдяки своєму гострому язичку, все ж таки зростає. Є припущення,  що ними в місті систематично (!) та поки що безкарно порушуються соціально-економічні права громадян, переслідується свобода слова, відкрито ігноруються вимоги чинного законодавства в галузі житлово-комунального господарства, по геометричній прогресії зростають корупційні схеми, утискається діяльність громадських організацій і найбільше “цвітуть та пахнуть” земельні дерибани.

Взагалі невідомо, яким чином ведуться справи у міській раді, адже доступ до публічної інформації, свідомо ігнорується міською владою — вони просто не розміщують на офіційному сайті міста (або вибірково розміщують) нормативно-правові акти, особливо з земельних питань та з питань, пов’язаних з тарифною політикою та розподілом комунальної власності…

Та це ще квіточки. А справжні ягідки розпочалися тоді, коли, сформована понад вісім місяців тому, тимчасова контрольна комісія Хмільницької міської ради з питань перевірки рішень міської ради, які не відповідають озвученим на сесії, озвучила результати своєї копіткої роботи. І почалося. Вивести міських “опричників” на “чисту воду” вже близько двох місяців намагаються члени цієї контрольної комісії. Вважаю, що своїх героїв потрібно знати поіменно. Отож відстоюють правду та борються за справедливість Володимир Мельничук, Тетяна Карпенко, Володимир Шеремета, Олег Долін, Олександр Сомов, Сергій Гуцалюк, Михайло Шиманський, Юрій Костюк. Серед діючих депутатів шостого скликання члени контрольної комісії мають багато однодумців, які, однак, вже занадто тісно пов’язані корупційними схемами з гоп-командою  “Дреженков-Грушко”. От і сидять в сесійній залі, не знаючи куди очі сховати, за наказом тягнучи руку і голосуючи, за що наказали. Самим, напевно, соромно, але шляху назад вони навіть і не шукають, ціна питання занадто висока.

А членам комісії, патріотам рідного міста просто бажаю залишатися людьми, не втрачаючи надії на краще. Адже зміни неодмінно будуть і будуть вони обов’язково на нашу користь, на користь рідного Хмільника та його мешканців.