«Голосуй свідомо!»… Думки хмільничан…
Актуальною темою для обговорень зараз є майбутні вибори Президента України. Вже сформовані штаби деяких кандидатів, причому вже зараз ЦВК прогнозує, що участь в виборчих перегонах візьмуть не більше 30 претендентів на головну посаду країни. В такій ситуації все важче зробити свідомий вибір навіть досвідченому виборцю, не говорячи вже про молодь, особливо про тих, хто голосуватиме вперше.
Саме тому в Вінниці відбувся тренінг для тренерів «Голосуй свідомо!», організатором якого виступив Подільський центр соціальних технологій. Вашій увазі пропонується роздуми учасників тренінгу від Хмільника, що на їхню думку означає «Голосувати свідомо»…
Що для мене означає «голосувати свідомо»
Щодня перед нами постає вибір: що з’їсти, що одягнути, що переглянути по телевізору. Ми визначаємо це легко. На рівні підсвідомості заглядаємо у холодильник, особливо не напружуючись підбираємо щоденний гардероб та бездумно клацаємо пультом дистанційного керування. Усе це практично не впливає на перебіг сьогодення.
Та є період, коли кожен свідомий громадянин стає творцем майбутнього своєї країни. Приходить час виборчих кампаній. Ми йдемо голосувати за людей, яким довіряємо, на яких покладаємо надії, яким довіряємо творити історію України.
Пам’ятаю, як голосувала вперше. Прийшла на дільницю за 10 хвилин до її відкриття. Проголосувала перша, мені урочисто аплодували. Це було так приємно. Одразу відчула гордість за країну, за себе, за те, що стала причасна до такої події.
Для мене голосувати свідомо означає зробити свідомий вибір. Адже кожен українець, який переймається долею своєї держави не повинен робити цього спонтанно. Його рішення повинно бути виваженим, обґрунтованим, з урахуванням певних вподобань, потреб та бажань.
Український народ розчарований у теперішній владі, не бажає навіть йти на вибори. Деякі воліють провести виборчу неділю перед телевізором. Така собі подоба святкового вихідного дня. Але ж це не вихід.
Я молода, свідома українка, і зовсім не зневірена, так як багато моїх співгромадян. Мені подобається вираз «Майбутнє України за молоддю». І я буду намагатись притримуватись саме такої життєвої позиції.
Валентина Білаш
Волошка
27.10.2009 at 13:25Супер. Я теж завжди надіюсь на краще)) Пам’ятаю, як сама вперше голосувала. Боялася, ручки тремтіли))))))) Це жарт, звичайно, але певне хвилювання все таки було. А найголовніше – якесь таке відчуття надзвичайної відповідальності, гордості: “О, це ж я йду голосувати!!!!” Ох, так, про той період надзвичайні спогади!!! Зараз не знаю, не впевнена… Хочеться проголосувати вже, і щоб не розчаровуватись… Думала, зявляться нові люди, повні ентузіазму та енергії щодо розбудови і покращення стану в Україні. Але все ті ж обличчя(((( Але поки ми живемо і ще, слава Богу, є здатність надіятись – не загинемо))!!!!
Віталій
28.10.2009 at 11:04Звернув увагу на те, що і коментар, і саму статтю об’єднує одна деталь – певне піднесення від першого голосування. На мою думку, зараз (через вплив телебачення, настрої на вулиці та вдома) в молодих людей, які голосуватимуть вперше, відчувається певна апатія. Мовляв, всі вони …, толку з цього не буде і т.д., і т.п. Напевно потрібно проводити роз’яснювальну роботу, мотивувати молодь до участі в виборах тощо.
Слободянська кішечка
30.10.2009 at 20:48Гарна думка про мотивацію молоді! Ті , хто вперше буде голосувати справді байдуже ставляться до такої “події”. Мій перший раз припав саме на Помапранчеву революцію, тому переживання були вдвічі більші, адже хоілося щоб переміг саме той кандидат за якого голосувала, і за якого (як сказала Волошка)”ручки тремтіли”. А ще мені здіється, що вплив телебачення і преси дещо перебільшений, головне внутрішній настрой та власні переконання!
Віталій
31.10.2009 at 11:21Говорячи про пресу та телебачення я мав на увазі навязливість політичної реклами, замазкованої під соціальну. Вона працює, Він почує і т.д і т.п. Оця навязливість. як на мене і є причиною апатії – просто задовбали…
Волошка
31.10.2009 at 13:03Так, вже всі ЗАДОВБАЛИ (ВСЕ СТАЛИ СЛИШКОМ НАЗОЙЛИВЫ). Особливо ці реклами, які безперестанку транслюються по телебаченню. Адже ж вони не знають, що свідомі люди знаючи скільки коштує одна хвилина реклами по ТБ, навряд чи будуть сліпо вірити в те, що після виборів буде повно грошей в державній казні. Вони тратять ці гроші, вішають лапшу на вуха…. Звичайно ж, голосувати ні за кого – теж не вихід. Хай но пройде ще більше часу, ситуація з карантином розрулиться, тоді вже більш точно можна буде визначитися у виборі голосу…
Каралька
06.11.2009 at 12:14Вважаю, що люди повинні вже давно були визначитись зі своїм вибором, незалжено від карантинного періоду чи ще від якихось подій. По-моєму, останніх 3 місяці передвиборчої кампанії абсолютно не той час, коли потрібно віддавати перевагу одному із кандидатів. Адже, що-що, а піаритись ВОНИ вміють.
Віталій
06.11.2009 at 13:38Можливо й так, але все ж хотілося б прочитати ЇХ передвиборчі прогшрами.
Каралька
06.11.2009 at 14:34Знаєте, не судіть суворо. Можливо я тут перечитиму сама собі, але принципово не буду читати їх передвиборчі програми. По-перше, пишуть там дуже заморочливо, що називається “вокруг да около”, по-друге, там лиш одні обіцянки. Я швидше покладатимусь на свою інтуїцію.
Віталій
06.11.2009 at 15:59Навіть не знаю… Напевно варто звертати увагу не на самі обіцянки, як такі, а аналізувати, чи в повноваженнях Президента України їх виконати… І якщо так, то яким чином…
Слободянська кішечка
08.11.2009 at 17:28Я згодна з Віталієм! Слухати передвиборчі кампанії варто, просто мати на все свою думку і свої переконання! Але й інтуіцію не варто ігнорувати!
Ester
09.11.2009 at 13:56Пане Віталій як ви думаєте чи багато виборців читають і знають повноваження Президента , чи зможуть вони розібратися в тих хитромудрих фразах, чи зможуть вони порівняти передвиборчі обіцянки з реальними повноваженнями?
Пропоную вихід Ви читаєте, аналізуєте і все викладаєте на сайті , можливо хтось і прочитає та дослухається. Причому кожну програму кандидата у депутати, здається їх тридцять, (дві програми в тиждень). Причому закликаю всіх розуміти, що це все таки бачення Віталія у кожного може бути своє.
Віталій
09.11.2009 at 15:21Я як Ви думаєте, чи вміють виборці читати? Чи хтось сховав від них Конституцію? Чи розбиралися вони в “цьому” під час Помаранчевої революції? Чи розбиралися вони в цьому в 2006 році. а потім на дострокових виборах 2007? До речі, наразі результати соцопитувань говорять про велику кількість тих, хто ще не визначився. Якимось чином вони ж будуть визначатися. На мою думку, не варто недооцінювати виборця. Щодо Ващої ідеї (я про мій аналіз програм), то загалом результат буде містити мою субєктивну думку. До речі, свого часу я спробував проаналізувати програму ВО “Свобода”. Памятаєте, що з цього вийшло? А щодо розяснення повноважень Президента – то якщо хтось не має змоги читати Конституцію, чи комусь просто ліньки, – на цьому сайті є розділ ІНФО. Звертайтеся, по можливості допоможемо…
Ester
10.11.2009 at 13:31По офіційним даним на 2001 рік грамотність населення України становить 98%, тому я впевнена, що виборець читати вміє, але ж організм кожного з нас завжди шукає те що легше читати і сприймати, до цього відносяться плітки, сенсації,піари, а піаритися наші кандидати, чи то в президенти, чи то в депутати вміють о-го-го. На мою думку визначатися ті хто ще не визначився будуть саме за принципом піара, а не читаючи передвиборчі програми і вивчаючи повноваження президента. Все таки читання закону і офіційних документів – це не легке чтиво, а якщо взяти до уваги, що основна маса виборців вихована радянською владою і жде тільки “царя чи сталіна”, не бачачи того демократичного напрямку, якого притримується зарішній Президент, то можна зробити висновок, що й обирати їх не навчили не то щоб самому аналізувати. При радянській владі був легкий шлях для вирішення проблем – скарга на когось в компартію на місцевому рівні і няких судів, прокуратур тощо.
Кожна людина повинна дбати сама про свою освіту в політичному напрямку, але ж таких меншість, яка через оту більшість … страждає.
Віталій
10.11.2009 at 16:50Згоден. Нагадаю слава Т.Г. Шевченка: “Знайдеться хоч один козак із міліона свинопасів”…