На вибори, як на свято… (історія голосування одного з виборців)
31 жовтня українці «переживали» незвичайний день – день виборів. У цей день навіть сонце посміхалося людям, чи то підбадьорюючи, чи надаючи таким чином сприятливі умови для відвідування дільниць. З самого ранку в повітрі «витали» питання: «а за кого будеш голосувати?», «ти вже ходив (ла) на дільницю?», «як там і що?». Тема місцевих виборів хоча б якось, та торкалася людей цілий місяць.
От і я вирішила проявити небайдужість. У неділю, та ще й в такий чудовий день, вийшла, як кажуть, «в люди»… Лише де-не-де можна було побачити хмільничан, а була вже обідня пора. Ближче до місця розташування дільниці вервечкою ішли люди, як до церкви. Душа раділа від такого волевиявлення народу, але… здивувалася, що серед люду були в основному особи за 50…
Отримавши цілу пачку «рушників» (тобто бюлетенів), і віддавши свій голос за симпатизучих мені кандидатів, з легкою душею покинула гамірну залу. По дорозі почула розмову кількох літніх жіночок, які теж ішли в моєму напрямку:
- От колись було: хочеш-не хочеш, а на вибори мали йти. А зараз! От зробили… Хто хоче – йде, хто не хоче – сидить вдома…
- А я вже звикла, що потрібно обов’зково йти голосувати, от і жодних виборів ще не пропустила! Доки зможу ходити, буду голосувати…
- І це люди, яким вже важко пересуватися, з повним букетом хвороб. Ті, які пережили немало лиха, і за яких найбільше і дуже часто забуває держава…
- Подзвонивши представнику молодого покоління – суденту, між іншим запитала, чи ще не голосував… Відповідь приголомшила: «Ні! Мені ліньки спускатися з другого поверху на перший» (на першому, в гуртожитку, розташована дільниця). На це ж запитання відповіла представниця прекрасної статі, активна студентка: «Ще не голосувала. А який сенс? Вони вже й так там все за нас вирішили…» Позиція деяких сучасних молодих людей вражає і лякає.
- Після певного розчарування пішла в супермаркет на шопінг: треба ж чимось сім’ю. годувати. З повними пакунками різноманітної смакоти поверталася додому. Біля одного кафе стояли молодики, які весело щось обговорювали. Біля них зупинився автомобіль, звідки вийшов таких самих років чоловік. Привітавшись з ними, весело додав: «Зі святом вас!» З яким святом, про це можна тільки здогадуватись. Можливо, вони привітали один одного з днем виборів? Але ж в цей день було ще одне, не наше, свято – Хелловін, свято всієї нечистої сили… (яке останнім часом в Україні чомусь стало дуже популярним).
Божена Квітка.
Та це не важливо :)
05.11.2010 at 09:47Прикольно, тобі треба вести свій блог
Віталій
05.11.2010 at 11:41Такі так… Я про це давно говорив…
Віктор
06.11.2010 at 08:44ще один приклад “свідомості” молодих людей, які не прийшли на вибори, бо… а нечисть все-таки перемогла;)
Віталій
07.11.2010 at 11:28А хто, на твою, дуику ця нечисть? Батьківщина, яка набрала більшість мандатів, чи новий мер? А може в тебе своє бачення нечистого? Як на мене, то її (нечисті) якраз багато не пройшло…
Віктор
08.11.2010 at 10:51Поживем-побачимо, час розставить все на свої місця. Особливо мені цікаво коли дєті войни почнуть обіцяні компенсації видавати
Віталій
08.11.2010 at 11:41Ну в певній мірі вибори вже розставили “все на свої місця”…
Віктор
08.11.2010 at 15:39і ти вважаєш, що вони реально відображають картину в місті? а як же низька явка
Віктор
08.11.2010 at 15:40чи ми будемо й далі “користуватися плодами бабушек и дедушек”???
ester-hm
08.11.2010 at 16:20більш реальне відображення картини в Хмільнику і в державі важко собі уявити. адже низька активність виборців доводить, що більшість з них розчаровані і вважають, що жодна з політичних сил нічого не зможить змінити.
Та це не важливо :)
08.11.2010 at 23:07та ні, просто ледачі
Віталій
09.11.2010 at 11:04Так, вибори реально відображають картину в місті. І низька явка – одни з її елементів. Ніхто не винен “плодам бабушек і дєдушек” в тому, що вони, ці плоди, виявилися червивими й не прийшли на виборчі дільниці…