ВИЗВОЛИТЕЛІ ЧИ ОКУПАНТИ?
На Офіційному сайті міста Хмільника з’явилося оголошення, в якому повідомляється, що 18 березня 2016 року в Хмільнику відзначатимуть 72-гу річницю визволення міста та району від фашистських загарбників.
Цього дня о 12 годині перед адмінприміщенням міської ради розпочнеться загальноміський пам’ятний захід, «що супроводжуватиметься покладанням квітів до обеліску воїнам-визволителям 71-ї та 276-ї Стрілкової дивізії».
Варто зазначити, що під час процесу декомунізації все частіше лунають думки про те, що визволення від німецько-фашистських загарбників фактично звелося до окупації території України новим окупантом – совєтським.
Про неоднозначне ставлення до радянських військ говорить і той факт, що в 2014 році депутат Верховної Ради України від ВО «Свобода» пан Олексій Фурман подав проект Постанови про відзначення 95-річчя звільнення Армією Української Народної Республіки міста Хмільника Вінницької області від московсько-більшовистських окупантів.
То чи можна вважати дату 18 березня днем визволення? Чи може це була чергова окупація, але вже іншим окупантом?
Питання неоднозначне, тому просимо хмільничан висловити свою думку щодо цього питання в коментарях до матеріалу…
aeternam
15.03.2016 at 21:26ОКУПАЦІЯ? ОДНОЗНАЧНО, як сказав би Жирик в білокамянній. Хто говорить про окупацію – сходіть в ліс навпроти профспілкового санаторію. Там лежить в могилах восьма частина теперішнього Хмільника. Хто звільнив? Не оунівці, а радянські бійці(нагороди за доблесть котрих є майже в кожній хаті і ніяка декомунізація не відмінить їх, та не поповнить тієї крові, пролитої НАШИМИ дідами за нас).
Тарас
15.03.2016 at 21:37А скільки мільйонів знищили комуністи? Тож однозначно один окупант змінив іншого. Треба це визнати, змиритись і творити, нарешті, Україну без окупантів.
Небайдужий
15.03.2016 at 22:19Та яке там, на фіг, “визволення”? Один окупант відбив раніше окуповані території своєї колонії від іншого. Зробив це ціною крові і життів місцевих “аборигенів”, яких залишив колись, драпаючи від німців далі ніж бачив, а потім призвавши їх до своєї армії і кинувши, практично беззахисних під кулі німецького кулемету. Що там святкувати? Масове знищення людей?
Однак, пам’ять про загиблих, як жертв злочину під назвою війна, вшанувати все ж таки слід. Не зі своєї волі вони потрапили до окупаційних збройних сил і точно не збиралися ставати гарматним м’ясом в тій дурнуватій війні.
Нічого святково ні в якій війні не буває. Буває лише кров, біль, сльози, бруд та горе.
XXL
15.03.2016 at 22:43Однозначно потрібно вшанувати загиблих, але не біля обеліска на честь дивізій,а біля братської могили навпроти військомату. А ще на цвинтарі, по вул. Небесної сотні, є декілька могил невідомих солдатів їх теж потрібно впорядкувати і вшанувати память загиблих.
Іван
16.03.2016 at 12:04Як би я погано не ставився до комуністів і комуністичного режиму, але в Червоній армії, яка звільняла Україну було більше 50% українців. Впевнений що наші діди – прадіди воювали не за Сталіна, Ворошилова, чи Берію а за те щоб загарбники не палили українські села та не гнали тисячі молоді у рабство. В плані “Ост” для українського народу була приготована не найкраща участь, тому однозначно потрібно вшановувати загиблих воїнів. А щодо того хто окупант, то історія повторюється, в 1917-1920 роках і тепер в українців немає єдності. Все частіше можна почути розмови, хай би була росія та навіщо ця війна. Влада теж ділить портфелі та посади, їм все одно в них по кілька мільйонів є і вони з ними проживуть в любій країні, тому нашу країну гріх не окуповувати з таким підходом до справи…
Вілія
18.03.2016 at 16:11Де була б ти сьогодні Європа???
Де була б ти якби НЕ ВОНИ???
Схаменіться “ПАТРІОТИ”, ви нічого не доклали ще до кращого життя в Україні, а тільки вмієте молоти язиками і нищити-нищити-нищити!
гуцул
21.03.2016 at 16:28Хто не шанує свою історію у того немає майбутнього.Напевно під грузино – американськими ковбоями нам буде краще
Віталій
21.03.2016 at 16:51А чому обов’язково потрібно бути під кимось?)
гуцул
22.03.2016 at 15:58А ми по другому не можемо.Згадайте хоча б один приклад коли було по іншому