Звівши дві двохповерхові будівлі для свого сина начальниця Хмільницького структурного підрозділу КПВООБТІ позбавила сусідів умов проживання у власних будинках
Викупивши одну кімнату у співвласника двохквартирного будинку по вулиці Столярчука, 26, та отримавши дозвіл на реконструкцію з добудовою забудовниця із сином звела двохповерхову споруду. І хоча господарі однієї квартири продали кімнату й не були проти будівництва – згоди інших на продаж та на будівництво ніхто на запитував. Будувалися вночі, і тоді, коли сусідів не було вдома. А коли на місці кімнати виросла двохповерхова будівля, то у сусідній квартирі, яка належить Людмилі Котовій і її донькам завалилася стіна, ззовні та зсередини будинку з’явилися тріщини, а оскільки двохповерхівка розташована від помешкання сусідів на відстані близько 20 сантиметрів, і закриває вікно – стіни квартири постійно мокрі, до помешкання затікає вода під час дощів.
«Коли почалося будівництво, у нас відрізали світло, і впала стіна у кімнаті. Почали тріскатися стіни, я ходила сваритися, суперечила новим сусідам, а вони мені погрожували, що викличуть міліцію. Стіну, яка завалилася забудували у пів цеглини, проте квартира стала непридатною для проживання.» – розповідає Людмила Котова.
Крім того будинок стоїть на газовій трубі. Про грубе порушення під час будівництва є документальне свідчення від Хмільницького управління газового господарства. А от забудовнику це ж саме УГГ офіційно дозволило будуватися. Цю документальну суперечність головний інженер Хмільницького УГГ пояснює тим, що на момент будівництва в управлінні газового господарства було інше керівництво, а порушення виявили при новому начальнику, тож пояснити факт дозволу і виявлення помилки в ХУГГ не змогли і судячи по інтонації розмови та гостинності – не захотіли.
Цими ж господарями на цій же вулиці збудовано двохповерхову літню кухню з гаражем. На цьому місці знаходилися 2 сараї, які разом із квартирою отримав громадянин Володимир Франківський . «Мене не було вдома, я був на відпочинку під час відпустки. А коли повернувся, сараї було знесено, а на тому місці починалося будівництво, яке вважається добудовою до будинку за номером 24.» – розповідає обурений сусід. «В сараях я зберігав вугілля й дрова для пічного опалення, зараз я їх зберігаю в квартирі. В моєму будинку після будівництва також з’явилися тріщини»
«У нас є всі документи та дозволи – розповідає забудовник Тетяна Шмаль. Син збирався тут жити. А коли почалися сварки із сусідами він вирішив продати і будинок, і літню кухню. Тепер ми до цих споруд ніякого відношення не маємо у них вже є інший власник.»
Отож ситуація склалася досить напружена, і потребує вирішення, що у цьому випадку зробити дуже складно. З цим погоджується і міський голова Хмільника Володимир Мельничук: “Історія давня і складна тут замішано багато сторін. Але ми будемо намагатися максимально вирішити цю проблему. Є порушення — це розширення меж, а відтак, скоріш за все на засіданні виконкому новому власнику буде відмовлено продовжувати будівництво ”.
Якщо теперішньому забудовнику буде відмовлено — то й в нього з’явиться ряд проблем. А хто ж поверне попередні умови у помешканнях постраждалим, (і чи повернуть взагалі) — невідомо.
Віталій
20.08.2010 at 08:45В цій ситуації особисто для мене занадто багато незрозумілих питань. Наприклад питання співвласності на проданий будинок. В моєму розумінні співвласність – це коли кілька осіб володіють одним майном (одним будинком). Якщо згадані особи власники кожен своєї квартири, то вони, по моєму ніякі не співвласники… .
Але тут говориться, що продали тільки одну кімнату…
Потішила ситуація з газовою трубою. Попереднє керівництво дало незаконний дозвіл – теперішнє ні при чому… Але якщо там справді є факт порушення, то «за базар нада атвєчать…». Навіть попередньому керівництву… Якась же особа все ж підписала той дозвіл, напевно проводилося обстеження чи звірка плану забудови з розташуванням газопроводів… Ну чи мало проводитися…
Не менш цікава ситуація з сараями. «Ето ваащє капец всєму…». «Приїхав – сараїв немає…». Але питання в іншому: вони справді були його? Розповім про один випадок. В мого товариша був рідний дядько, який жив з його родиною на одному поверсі – квартири поруч. Так сталося, що дядько загинув. Яка ж доля квартири? А її місцева влада просто забрала й віддала іншому громадянину. І вона права. Тому що право власності не було оформлене. Так, раніше багато кому давали квартири. Але потім дали можливість та час їх приватизувати, тобто зробити СВОЄЮ власністю…
Те що в згаданої пані є всі дозволи не дуже переконує в законності. Не забуваймо про рівень корупції. За таких умов, будь-який дозвіл залежить від «палнати налітава стакана»…
Ester
20.08.2010 at 15:56мені здається,хоч я не сильна в цих справах, але якщо співвласники – то і на будівництво і на продаж в сусідів повинні були б брати згоду. Тут багато залежало від сусідів їх незнання як правильно діяти і призвило до такої ситуації. Особисто я такий би піар зробила б цій будівлі, що її ніхто не купив би.