15 жовтня виповнюється 52 роки з дня загибелі Степана Бандери

15 жовтня виповнюється 52 роки з дня загибелі Степана Бандери
13.10.2011
15 жовтня 2011 року у Кафедральному храмі Вінницької єпархії УПЦ КП (проїзд Станіславського, 7-А) відбудеться Панахида за Степаном Бандерою. Початок о 16.00.

Степан Бандера – провідник національно-визвольного руху українського народу у минулому столітті, загинув 52 роки тому від руки найманого більшовицькою Москвою вбивці. До останнього подиху життя Степан Бандера залишався вірним борцем за свободу та незалежність Української держави.

Степан Бандера не був серед тих людей, які вважали, що націоналізм повинен замінити християнство якоюсь «націоналістичною релігією». Він дав рішучу відсіч неправильному трактуванню націоналізму і протиставленню його християнству. За його словами, український націоналістичний, визвольно-революційний рух, як його уособлює й оформляє ОУН, є рухом саме християнським. Особливо чітко з'ясоване це питання в Постановах П'ятої Конференції ЗЧ ОУН, в яких сказано: «ОУН змагається за ідеал християнської України, визнає і захищає християнський світогляд, що від тисячоліття формує українську духовність».

Церква визнає, що воїн, який вмирає, щоб врятувати своїх братів, щоб охоронити вогнища і вівтарі свого рідного краю, виконує найвищу форму милосердя.

Ось слова, які сказав у день похорон Степана Бандери, над його могилою, настоятель Свято-Троїцького Православного храму у Мюнхені отець Іван Крестюк:

«Дорогі Брати і Сестри! Коли зерно пшеничне, як у землю впаде, не помре, то одне залишиться, – як умре, то плід рясний принесе. Високу мужність черпаймо з історії України, а ті джерела є невичерпні, з яких тече цілюща вода. Хай для нас будуть духовними натхненниками 359 крутянських героїв, які гордо вмирали за українську державу із піснею на устах: Ще не вмерла Україна! Хай горить в наших серцях вогонь любові до України – „Серафимський вогонь“, яким горів Петлюра, Коновалець… а тепер впав жертвою блаженної пам’яті Степан Бандера. В день похорону принесімо духовну китицю квітів тим, що загинули через те – що були українцями. В наших народних піснях співається: Приходить час, приходить час, нехай же кожний скаже з вас, чи він народу вірний син, чи тільки раб поганий він…»

Прес-служба Вінницької єпархії УПЦ КП