«Чому тато зі мною не спілкується? Хіба я винен, що народився?» -

«Чому тато зі мною не спілкується? Хіба я винен, що народився?» -
18.05.2011
Ці питання хвилюють Артемка вже не один рік. Тато покинув їх з мамою і одружився на своїй учениці. А про Артема, схоже, забув.

- Тато працював у школі вчителем історії, а мама, після декретної відпустки довго не могла знайти роботу. – Розповідає одинадцятирічний хлопець. - мені було 5 років коли він сказав, що йде від нас. Його навіть не турбувало, як ми будемо жити далі. Мама дуже плакала, але батько зібрав речі і пішов. З того часу я його не бачив декілька років, хоча ми жили в сусідніх містах. Він ніколи мене не забирав до себе на вихідні, як це роблять інші батьки, після розлучення, і навіть не дзвонив. А мама дуже мало розповідала про нього, мабуть, їй було боляче.

Одного разу ми з мамою їхали у маршрутці і зустріли його. Тато зайшов і випадково сів навпроти мене. На руках тримав маленьку дівчинку, а поруч сиділа його дружина. Він дуже здивовано на мене дивився, та не сказав ні слова…

Потім мама розповіла Артемкові, що та жінка – татова колишня учениця. Заради якої він їх покинув. А дівчинка – їхня донька.

То була не остання зустріч Артемка з батьком. Потім він ще декілька разів бачив тата у своєму місті. Але той, знову ж таки, не захотів з ним спілкуватись.

Хлопець здивований, стурбований і ображений такою поведінкою батька. Позаду щасливе дитинство проведене з ним, в якому було місце цирку, прогулянкам… А зараз тато не хоче його знати.

- Можливо, це його дружина не дозволяє зі мною спілкуватись. – Припускає Артем. – А може, він просто про мене забув. Бо в нього є донька.

- Для хлопчика втрата батька це дуже серйозна втрата. Бо саме батько, зазвичай, для нього ідеал. Від тата хлопчик вчиться всьому, що властиво чоловікові. – Вважають психологи. – Здебільшого при розлученні батьків дитина почуває себе винною. І це значно травмує її психіку. Хлопчик, у даному випадку, й справді відчуває свою вину, але й сам не знає в чому вона полягає. Серед однолітків дитина почувається неповноцінною і часто замикається в собі.

Артем хоч і намагається говорити про те, що його хвилює із рідними та близькими, проте комплексує. Іноді чекає, що тато подзвонить, що вони знову зустрінуться і цього разу поговорять… Але чи хоче він, щоб тато повернувся – не впевнений…

Ангеліна Сидорук