Чи стане закриття школи початком кінця Ступника?

Одного разу, під час дискусій щодо закриття сільських шкіл, почув думку, що закриття школи призведе до повільного вимирання громади. Мовляв школа є своєрідним центром на селі (не тільки культурним), навколо якого об’єднується все життя сільської громади. Визнаю, я не зовсім підтримую таку тезу, так як вважаю, що життя в селі може продовжуватися і після закриття школи, наприклад за наявності інвестора, який забезпечить селян роботою. Але яким було моє здивування, коли, під час подорожі в село Ступник Хмільницького району (в якому школу таки закрили), побачив дороговказ, на якому червоною фарбою було закреслено назву села…

То звичайно було зроблено рукою якогось вандала, який, можливо, навіть не підозрює про наявність зв’язку між закриттям школи і подальшою долею Ступника. Але чомусь задумався: а чи не є цей вандалізм своєрідним пророцтвом щодо майбутнього села? Тож в село ми в’їжджали (принаймні я) з якимись незрозумілим відчуттям, спровокованим «викресленням села» з дороговказу…

… Саме село Ступник належить до Кропивнянської громади. Після закриття школи в Ступнику діти відвідують школу в Кропивні. Думаю не варто перераховувати всі данні, які нам вдалося дізнатися під час опитування завуча Кропивнянської школи. Варто зазначити, що в Кропивнянській школі навчаються діти не тільки з Ступника, а й з Клітенки, яка також належить до Кропивнянської громади. З Ступника (школа закрита в 2011 році) навчається 19 дітей, а з Клітенки (школа закрита в 2009 році) – 35. Дітей до школи підвозить шкільний автобус. Маршрут його руху наступний: спочатку він забирає дітей з Ступника, «вигружає» їх в Кропивнянській школі, а потім їде в Клітенку й знову повертається в Кропивну. До речі, варто зауважити, що відстань з Ступника до Кропивни – 3 км., а з Клітенки до Кропивни – 4 км. Так що «подорож» дітей до школи забирає не більше 10 хвилин.

Зі школи дітей відвозять все тим же шкільним автобусом. Причому для того, щоб забрати всіх одним рейсом передбачена група продовженого дня для учнів молодших класів, в яких уроки закінчуються трішки раніше…

В самій школі є бібліотека, не поганий, як на мене, спортивний зал, їдальня… На жаль туалет знаходиться на дворі, але нас запевнили, що вже розроблено проектно-кошторисну документацію і до кінця року туалет буде облаштовано в приміщенні школи…

Щодо Ступенецької школи, то після її відвідин мені її стало просто шкода, якщо можна так сказати про пусту будівлю… Варто зазначити причину її закриття… Справа в тому, що в 2011 році з неї випустилося останніх 4 учні-четвертокласника. А ні в 3, ні в 2, ні в 1 класі ніхто не навчався… І «нового поповнення» для школи просто не було… А зважаючи на демографічну ситуацію в селі – в найближчі роки й не буде…

Сама школа представляє собою добротну двоповерхову будівлю. Свого часу на цьому місці була земська школа, побудована ще в 1914 році. Після цього школа і горіла, і перебудовувалася. Теперішня будівля з’явилася зразу після війни. Правда потім до неї добудували ще одне крило.

В часи свого розквіту в цю школу ходили діти з 6 сіл і була вона десятирічкою. Тому що розрахована була на 200 учнів. Але з часом її понизили в ступені до першого… Також варто зазначити, що школа має тільки класи. Всі інші приміщення просто не передбачені. Ні їдальні, ні туалету, ні спортзалу… Просто класи, класи, класи… Пусті класи… Чомусь з’явилося порівняння з «Летючим голландцем»…

Якось не по собі стало, коли після оглядин отих пустих класів, нам показали стенд, на якому були розміщенні фотографії випускників. На ньому було фото останнього випуску цієї школи…

… Після відвідин Кропивнянської громади, в мене залишився якийсь осад. Я довго не міг зрозуміти в чому власне справа. А потім все стало на свої місця. Справа в тому, що я ніколи не бачив покинутої школи. Житлові будинки бачив. Господарські будівлі також. Неодноразово бував в школі, коли там не проводяться заняття, наприклад влітку під час канікул… Але побувати в школі, в якій ще стоять парти, висять малюнки та роботи дітей, розкидані зошити і книжки та намагатися зрозуміти, що тут вже ніколи не навчатимуться діти – то зовсім інше відчуття…

Школа в селі Кропивна:







«Покинута» школа в селі Ступник: