Вишивати я навчилася від хрещеної мами, Фаїни, вона рукодільниця і також лівша. Але спочатку вона мене чомусь вчила правою рукою, а потім ми обоє зрозуміли, що лівою виходить краще. Мама ходила на роботу, а я часто була з хрещеною. Тож нам було чим займатись. – Пригадує дівчина. Й усміхається. - До вишивання швидко звикла, а потім мені це стало подобатися.
- Вишити карту України мріяла ще зі школи. Довго шукала таку карту щоб можна було відтворити подібну. Вишивала 2 місяці із звичайної, географічної. Бо зразка для вишивання не знайшла. – розповідає. - Ікони «Марія з Ісусом», «Миколай Чудотворець» та інші мені давалися легко, а от робота із «Тайною вечерею», чомусь тривала найдовше аж 4 місяці. Все не вистачало духу завершити. То нитки не могла підібрати, то, чомусь інколи терпіння бракувало. Проте картина вийшла такою, як хотілось.
За освітою Леся юрист. Але окрім улюбленої професії має бути й улюблена справа, до якої лежить душа. Тож вона щиро сподівається що у майбутньому навички і хист до рукоділля перейме хоча б одна із її, поки, що маленьких доньок.
- Вишивання мене заспокоює, спрямовує до глибоких роздумів. – Розповідає. Проте одним лише вишиванням рукодільниця не обмежується, вона ще й в’яже спицями гарні та теплі речі. Тож донькам Анастасіїї та Анні є ким пишатися і від кого навчатися творити такі прекрасні речі.
