ПЕРЕЙМЕНУВАННЯ ВУЛИЦЬ: ХТО? ЯК І ЯКИМ ЧИНОМ?

Зважаючи на ініціативу щодо перейменування вулиць в Хмільнику, ми вирішили роз’яснити процедуру перейменування, яка передбачена чинним законодавством. Спробуємо це зробити зрозумілою для пересічного громадянина мовою, не перевантажуючи витягами з закону та посиланнями на його статті.

Отже, у нашому випадку, маємо на увазі перейменування вулиць міста, пропозиції щодо цього питання можуть вноситися державними органами, трудовими колективами, об’єднаннями громадян, окремими громадянами, а також міським головою. Але для того, щоб міська рада таку ініціативу розглянула, необхідно підготувати подання. Закон визначає, що таке подання (не плутати з пропозицією, про яку ми говорили вище) може внести виключно міський голова. Саме подання міського голови має містити:

1) найменування суб’єкта, якому вноситься таке подання (в нашому випадку – Хмільницька міська рада);

2) найменування суб’єкта, який підготував подання, із зазначенням його місцезнаходження (тобто – міський голова);

3) зміст порушеного питання та обґрунтування необхідності перейменування.

До свого подання міський голова має додати такі документи:

1) інформаційна довідка про особу чи подію, якої мають назвати вулицю чи площу;

2) розрахунки та кошторис витрат, пов’язаних з перейменуванням;

3) узагальнені зауваження і пропозиції, що надійшли під час громадського обговорення.

До речі, варто зазначити, що у разі, якщо у фізичної особи, ім’я якої пропонується присвоїти, наприклад, вулиці є родичі (діти, вдова, вдівець, а якщо їх немає - батьки, рідні брати та сестри), до подання додається також їх письмова згода на присвоєння імені. Подання міського голови обов’язково реєструється в міській раді. Відмова в реєстрації – забороняється.

Тепер про громадське обговорення, яке є обов’язковою умовою процесу перейменування вулиць. Як ми вже зазначали, подання має готувати міський голова – він й зобов’язаний організовувати громадські обговорення. Громадське обговорення може відбуватися в будь яких формах (конференція, форум, громадські слухання, засідання за круглим столом, збори, зустрічі, теле- або радіодебати, Інтернет-конференція, електронна консультація). Головна вимога – залучення максимальної кількості зацікавлених осіб. Для того, щоб громадське обговорення розпочалося, потрібно, щоб міський голова розмістив на офіційному сайті, або в інший прийнятний спосіб, відповідне оголошення. Строк проведення громадського обговорення обчислюється з дня оприлюднення відповідного інформаційного повідомлення і повинен становити не менш, як два місяці. На протязі всього цього часу громадяни мають право надсилати свої пропозиції щодо доцільності перейменування тієї чи іншої вулиці. До речі, анонімні пропозиції не розглядаються. Після цього, на протязі 14 днів після закінчення громадського обговорення, всі пропозиції мають бути узагальнені та долучені до подання міського голови, яке подається до міської ради. До речі про витрати, які може потягнути за собою перейменування вулиць. Відповідно до закону, це залежать від того, хто ініціював питання перейменування вулиць. В нашому випадку всі витрати мають здійснюватися з міського бюджету, навіть якщо це стосується змін табличок з назвами вулиць на будинках в приватному секторі…

Використані нормативно-правові документи:

Закон України «Про присвоєння юридичним особам та об’єктам права власності імен (псевдонімів) фізичних осіб, ювілейних та святкових дат, назв і дат історичних подій»,

а також

Постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку проведення громадського обговорення під час розгляду питань про присвоєння юридичним особам та об’єктам права власності, які за ними закріплені, об’єктам права власності, які належать фізичним особам, імен (псевдонімів) фізичних осіб, ювілейних та святкових дат, назв і дат історичних подій».

Центр правової інформації та консультацій