Помічник-консультант депутата: розкіш, чи необхідність?
01.06.2012
Питання саме по собі цікаве. Депутат, як слуга народу, має певний об’єм роботи – своєрідний обов’язок перед обранцями. Це, звичайно, в тому випадку, якщо він прийшов працювати, а не «штани протирати» чи «красуватися значком».
Всі ми свідомі того, що різниця між депутатами різних рівнів, перш за все, в об’ємі та потужностях виконуваних робіт чи в масштабах бездіяльності. Кожний обирає своє! Але, наразі, мова не про негативну сторону депутатського життя – буття.
Щоб виконувати не тільки в повній мірі, але й максимально якісно свої обов’язки «слуга народу» (як не крути) потребує відповідної допомоги.
Саме для цього в нашій країні на законодавчому рівні закріплена практика підбору депутатами помічників – консультантів.
Якщо дана позиція широко використовується обранцями законодавчого органу країни, то на місцевих рівнях це, в основному, нехтується.
Виникає логічне запитання: Чи то все від не знання, чи то від не бажання?
І хоч відповідь на це мають давати вони, а не ми, зверну Вашу увагу на інший не менш важливий момент: Що ж дає депутату «утримання» помічника?
Статтею 29-1 Закону України «Про статус депутатів місцевих рад» передбачено, що:
1. Депутат місцевої ради може мати до п'яти помічників-консультантів, які працюють на громадських засадах (вистачить).
2. Персональний підбір кандидатур на посаду помічника-консультанта депутата місцевої ради, організацію їх роботи та розподіл обов'язків між ними здійснює особисто депутат місцевої ради, який несе відповідальність щодо правомірності своїх
рішень (це зрозуміло).
3. Умови діяльності та кількість помічників-консультантів депутата місцевої ради визначаються Положенням про помічника-консультанта депутата місцевої ради, яке затверджується відповідною радою (далі про цю позицію докладніше).
4. Помічником-консультантом депутата місцевої ради може бути лише громадянин України, який має загальну середню освіту. Помічник-консультант депутата місцевої ради у своїй роботі керується Конституцією України, законодавством України, а також Положенням про помічника-консультанта депутата відповідної місцевої ради (і тут все зрозуміло).
5. Помічник-консультант депутата місцевої ради має право (ось тут привілеї та переваги, тож читаємо вдумливо):
1) входити і перебувати у приміщеннях відповідної місцевої ради за пред'явленням посвідчення помічника-консультанта, дотримуючись встановленого порядку;
2) одержувати надіслану на ім'я депутата місцевої ради поштову й телеграфну кореспонденцію, відправляти її за дорученням депутата місцевої ради;
3) за дорученням депутата місцевої ради брати участь в організації вивчення громадської думки, потреб територіальної громади, інформувати про них депутата відповідної місцевої ради та вносити пропозиції щодо шляхів їх вирішення;
4) за письмовим зверненням депутата місцевої ради та за згодою посадових осіб органів місцевого самоврядування користуватися копіювально-розмножувальною та обчислювальною технікою (зверніть увагу на цей момент);
6. Помічник-консультант депутата місцевої ради зобов'язаний:
1) дотримуватися вимог Конституції України ,законодавства України, а також Положення про помічника-консультанта депутата відповідної ради;
2) при виконанні своїх обов'язків не допускати дій, що можуть негативно впливати на виконання повноважень депутата місцевої ради, утримуватися від заяв та вчинків, що компрометують депутата місцевої ради;
3) за дорученням депутата місцевої ради вивчати питання, необхідні депутату місцевої ради для здійснення його депутатських повноважень, готувати по них відповідні матеріали (це дуже важливо);
4) допомагати депутату місцевої ради в організації проведення звітів і зустрічей з виборцями (для нашої ради проблемне питання);
5) допомагати депутату місцевої ради в розгляді надісланих на його ім'я поштою або поданих на особистому прийомі виборцями пропозицій, заяв і скарг громадян та вирішенні порушених у них питань;
6) надавати депутату місцевої ради організаційно-технічну та іншу необхідну допомогу при здійсненні ним депутатських повноважень.
7. Помічнику-консультанту депутата місцевої ради видається посвідчення, в якому має бути зазначено номер посвідчення, назву місцевої ради, прізвище депутата місцевої ради, номер його виборчого округу, а також те, що помічник-консультант депутата місцевої ради працює на громадських засадах у відповідній раді. Посвідчення помічника-консультанта депутата місцевої ради, опис якого затверджується відповідною радою, видається місцевою радою за письмовим поданням депутата місцевої ради. Посвідчення помічника-консультанта депутата місцевої ради вважається недійсним і підлягає поверненню до відповідної ради по закінченню повноважень депутата місцевої ради або за його письмовим поданням (про це далі докладніше).
Тобто, помічник – консультант – це, образно кажучи, «маленький депутат» без права голосу на сесіях відповідної ради.
Разом з тим, це своєрідна «Школа майбутнього депутата». Адже здобуті навики безсумнівно можуть знадобитися у можливій подальшій побудові власної політичної кар’єри.
Якщо говорити з практики особистої діяльності, то закінчивши відповідні курси Інституту політичної освіти, я, як депутат міської ради 5 скликання, ініціював на місцевому рівні розгляд питання щодо прийняття Положення про помічників –консультантів.
Таким чином рішенням № 167 від 26.04.2007 року 20 сесія міської ради 5 скликання затвердила відповідне Положення. Зрозуміло, що сам документ законодавчо спирався на Закон України «Про статус депутатів місцевих рад».
І хоч з часу прийняття вищезгаданого документу пройшло вже 5 років та дещо змінився склад депутатського корпусу, проаналізувавши Положення можна сказати, що воно й досі ЧИННЕ. Правда потребує корегувань в плані затвердження нового посвідчення помічника – депутата, оскільки попереднє містило дані, які виключно вказували на прив’язаність до 5 скликання. Вважаю, що потрібно затвердити єдине посвідчення помічника – консультанта депутата, в яке вже потім будуть вноситися необхідні дати, скликання, нумерація тощо.
Тож я думаю, що варто місцевим обранцям скористатися законодавчо закріпленим правом на допомогу.
Однозначно, що гірше громаді від того не буде!
Всі ми свідомі того, що різниця між депутатами різних рівнів, перш за все, в об’ємі та потужностях виконуваних робіт чи в масштабах бездіяльності. Кожний обирає своє! Але, наразі, мова не про негативну сторону депутатського життя – буття.
Щоб виконувати не тільки в повній мірі, але й максимально якісно свої обов’язки «слуга народу» (як не крути) потребує відповідної допомоги.
Саме для цього в нашій країні на законодавчому рівні закріплена практика підбору депутатами помічників – консультантів.
Якщо дана позиція широко використовується обранцями законодавчого органу країни, то на місцевих рівнях це, в основному, нехтується.
Виникає логічне запитання: Чи то все від не знання, чи то від не бажання?
І хоч відповідь на це мають давати вони, а не ми, зверну Вашу увагу на інший не менш важливий момент: Що ж дає депутату «утримання» помічника?
Статтею 29-1 Закону України «Про статус депутатів місцевих рад» передбачено, що:
1. Депутат місцевої ради може мати до п'яти помічників-консультантів, які працюють на громадських засадах (вистачить).
2. Персональний підбір кандидатур на посаду помічника-консультанта депутата місцевої ради, організацію їх роботи та розподіл обов'язків між ними здійснює особисто депутат місцевої ради, який несе відповідальність щодо правомірності своїх
рішень (це зрозуміло).
3. Умови діяльності та кількість помічників-консультантів депутата місцевої ради визначаються Положенням про помічника-консультанта депутата місцевої ради, яке затверджується відповідною радою (далі про цю позицію докладніше).
4. Помічником-консультантом депутата місцевої ради може бути лише громадянин України, який має загальну середню освіту. Помічник-консультант депутата місцевої ради у своїй роботі керується Конституцією України, законодавством України, а також Положенням про помічника-консультанта депутата відповідної місцевої ради (і тут все зрозуміло).
5. Помічник-консультант депутата місцевої ради має право (ось тут привілеї та переваги, тож читаємо вдумливо):
1) входити і перебувати у приміщеннях відповідної місцевої ради за пред'явленням посвідчення помічника-консультанта, дотримуючись встановленого порядку;
2) одержувати надіслану на ім'я депутата місцевої ради поштову й телеграфну кореспонденцію, відправляти її за дорученням депутата місцевої ради;
3) за дорученням депутата місцевої ради брати участь в організації вивчення громадської думки, потреб територіальної громади, інформувати про них депутата відповідної місцевої ради та вносити пропозиції щодо шляхів їх вирішення;
4) за письмовим зверненням депутата місцевої ради та за згодою посадових осіб органів місцевого самоврядування користуватися копіювально-розмножувальною та обчислювальною технікою (зверніть увагу на цей момент);
6. Помічник-консультант депутата місцевої ради зобов'язаний:
1) дотримуватися вимог Конституції України ,законодавства України, а також Положення про помічника-консультанта депутата відповідної ради;
2) при виконанні своїх обов'язків не допускати дій, що можуть негативно впливати на виконання повноважень депутата місцевої ради, утримуватися від заяв та вчинків, що компрометують депутата місцевої ради;
3) за дорученням депутата місцевої ради вивчати питання, необхідні депутату місцевої ради для здійснення його депутатських повноважень, готувати по них відповідні матеріали (це дуже важливо);
4) допомагати депутату місцевої ради в організації проведення звітів і зустрічей з виборцями (для нашої ради проблемне питання);
5) допомагати депутату місцевої ради в розгляді надісланих на його ім'я поштою або поданих на особистому прийомі виборцями пропозицій, заяв і скарг громадян та вирішенні порушених у них питань;
6) надавати депутату місцевої ради організаційно-технічну та іншу необхідну допомогу при здійсненні ним депутатських повноважень.
7. Помічнику-консультанту депутата місцевої ради видається посвідчення, в якому має бути зазначено номер посвідчення, назву місцевої ради, прізвище депутата місцевої ради, номер його виборчого округу, а також те, що помічник-консультант депутата місцевої ради працює на громадських засадах у відповідній раді. Посвідчення помічника-консультанта депутата місцевої ради, опис якого затверджується відповідною радою, видається місцевою радою за письмовим поданням депутата місцевої ради. Посвідчення помічника-консультанта депутата місцевої ради вважається недійсним і підлягає поверненню до відповідної ради по закінченню повноважень депутата місцевої ради або за його письмовим поданням (про це далі докладніше).
Тобто, помічник – консультант – це, образно кажучи, «маленький депутат» без права голосу на сесіях відповідної ради.
Разом з тим, це своєрідна «Школа майбутнього депутата». Адже здобуті навики безсумнівно можуть знадобитися у можливій подальшій побудові власної політичної кар’єри.
Якщо говорити з практики особистої діяльності, то закінчивши відповідні курси Інституту політичної освіти, я, як депутат міської ради 5 скликання, ініціював на місцевому рівні розгляд питання щодо прийняття Положення про помічників –консультантів.
Таким чином рішенням № 167 від 26.04.2007 року 20 сесія міської ради 5 скликання затвердила відповідне Положення. Зрозуміло, що сам документ законодавчо спирався на Закон України «Про статус депутатів місцевих рад».
І хоч з часу прийняття вищезгаданого документу пройшло вже 5 років та дещо змінився склад депутатського корпусу, проаналізувавши Положення можна сказати, що воно й досі ЧИННЕ. Правда потребує корегувань в плані затвердження нового посвідчення помічника – депутата, оскільки попереднє містило дані, які виключно вказували на прив’язаність до 5 скликання. Вважаю, що потрібно затвердити єдине посвідчення помічника – консультанта депутата, в яке вже потім будуть вноситися необхідні дати, скликання, нумерація тощо.
Тож я думаю, що варто місцевим обранцям скористатися законодавчо закріпленим правом на допомогу.
Однозначно, що гірше громаді від того не буде!
Віктор Гричанюк