ПОВЕРТАЮЧИСЬ ДО ТЕМИ МАХІНАЦІЙ З ЗЕМЛЕЮ В ХМІЛЬНИКУ…

Громадський форум Хмільниччини вже повідомляв про цинічний випадок, який стався в Хмільнику і який стосується зловживань в земельній сфері. Мова йде про жителя нашого міста, якому ще в 2000 році було безкоштовно передано у приватну власність земельну ділянку. І ніщо б не віщувало лиха, якби цей громадянин не вирішив оформити все, згідно вимог теперішнього законодавства…

Як і належить, звернувся до міської влади для отримання відповідних дозволів. Але далі сталося щось неймовірне… Заяву, яку подав громадянин, «футболили» в міськвиконкомі на протязі кількох місяців… І паралельно передали зазначену земельну ділянку іншому жителю міста…

Нещодавно в газеті «33 канал» з’явився розгорнутий матеріал, який містить коментар самого постраждалого, секретаря міської ради, депутата міської ради та незалежного юриста… Зважаючи на актуальність цього питання, ми вирішили опублікувати коментарі всіх сторін…

Отже, слово постраждалому Василю Марченку:



Цим городом я користувався близько 40 років. І все було добре. Це земля ще моєї мами, яка перейшла мені у спадок, був написаний заповіт, є всі документи, штамп у моєму паспорті. А коли я вирішив оформити все згідно з чинним законодавством, зробити право власності на себе, написав заяву та зібрав документи, - мою ж ділянку вже оформляли на іншого господаря, без мого відома. А в цей час мою заяву «футболили» від сесії, до сесії, змушували переписувати її тричі, сесія кілька разів не пропускала, я надавав всі документи, які потрібно було, а коли дійшов до юстиції, сказали, що ця ділянка зайнята. Я не розумію, як таке можливо, це взагалі вже кримінальна справа. Можна звірити дати на моїх документах і документах нового власника, все робилось майже в один час.

З осені Василь Андрійович зорав свій город, а коли навесні зібрав людей і приїхав садити картоплю, - не міг збагнути, що відбувається, на його ділянці хтось вже починав будівництво.

Огорожа була знята, хтось вивіз каміння, воно було розкидане по всьому городу. Я звернувся до міського голови. Він сказав, що нічого не знає, нікому мою землю не давав, відправив мене до заступника, заступник – у інші кабінети, але так я нічого й не добився, потім вони сказали, що їх обдурили, і порадили мені звернутися до суду.

Більше року земля не оброблялась, на городі стоїть фундамент, все заросло бур’янами. Я не знаю, що робити далі, вже було 6 судових слухань. Хочу, щоб віддали мені мою землю, бо вже стільки здоров’я забрали за цей час.

Ось як прокоментував ситуацію секретар міської ради Петро Дреженков:

Ми пропонували Марченку взяти іншу земельну ділянку, в іншому місці, казали, що виготовлення технічної документації візьмемо на себе, але він не погодився. А людина, яка брала ту ділянку, мабуть, краще за нас знала, що вона комусь належить і робила документацію на власний ризик. Але в будь-якому випадку ситуація вирішиться і постраждалих не буде, кожен залишиться із земельною ділянкою. Та спочатку треба дочекатися рішення суду.

Такі випадки були є і будуть. Є випадки ще за 2006 рік, й навіть за 1996. Головна проблема в тому, що тільки у 2011 році прийнято закон про створення містобудівного кадастру. Ці землі раніше ніде не були зареєстровані, а якби був містобудівний кадастр, в ньому, була б вся оця ситуація описана. А так ми, як сліпі котенята, робили все навмання. Звідки ми могли знати, наприклад, що таке рішення було прийнято у 1999 році і земельна ділянка може комусь належати? Теперішня ситуація трішки краща, - коли виготовляється технічна документація на державні земельні ділянки, людина приходить і ми можемо перевірити чи ця земля чужа. А випадок із Марченком й інші ситуації приблизно до 2004 року робились навмання.

Ось коментар депутата міської ради Тетяни Карпенко:

З того часу, як поширилась інформація про те, що у міській раді працює тимчасова контрольна комісія, до нас все частіше почали звертатися люди зі скаргами. дійшли факти підробок документів, знайшлися порушення регламенту в частині підготовки рішень. Марченко звернувся літом, ще троє людей за останній місяць. У них є кадастровий номер, державні акти, тому ми намагаємося з’ясувати, чому так сталось і допомогти людям вирішити ці проблеми, тому, що так не повинно бути.

 

 

 

Коментар юриста Тараса Коваля:

Мене, м’яко кажучи, дивують ситуації, коли земельні ділянки, які перебувають у власності чи користуванні громадян, надаються рішеннями міської ради комусь іншому без відома власників чи користувачів цих ділянок. Зважаючи на тотальний контроль з боку держави за використанням земель населених пунктів, подібні ситуації не повинні виникати. Але, як засвідчують події в Хмільнику, ці ситуації чомусь з’являються. Попри численні зміни в земельному законодавстві, які відбувалися протягом 1991-2013 років, сьогодні не повинно існувати жодних перешкод для з'ясування того, в чиїй власності чи користуванні перебуває та чи інша земельна ділянка на території міста. Адже всі рішення щодо надання землі громадянам та юридичним особам, протягом вказаного періоду, приймалися міською радою або її виконавчим комітетом, а документи, котрими засвідчувалися відповідні права (державні акти на право власності, на право постійного користування та договори оренди землі) реєструвалися в тій же міській раді у відповідних реєстраційних книгах. Усі рішення ради та її виконкому про надання земельних ділянок зберігаються в архіві міської ради і є доступними для роботи з ними. Межі таких ділянок, в більшості випадків, надійно закріплені на місцевості відповідними багаторічними межовими знаками. Щоб побачити ці межові знаки, достатньо вийти на місце та поспілкуватися з людьми, котрі господарюють на землях, які міська рада має намір комусь надати в користування.

Тому, надання громадянам чужих земельних ділянок на підставі окремих рішень міської ради, прийнятих протягом останніх років, стало можливим, швидше за все, внаслідок недбалості або ж низької кваліфікації посадовців, які під час підготовки рішень не змогли чи не захотіли шукати інформацію про права на відповідні земельні ділянки у місті.

Спірні рішення міськради можуть бути скасовані самою радою лише за наявності згоди громадян, яким було надано права на земельні ділянки, котрі вже до цього комусь належали. У випадку відсутності такої згоди, спір може бути вирішено тільки в суді.

Варто додати, що зараз ні Василь Марченко, ані новий власник земельної ділянки не можуть користуватися землею, на яку мають документи. Судом було призупинено будівництво і накладено арешт.