Що приховує Хмільницька міська влада?

14.06.2011

До такого висновку мене підштовхнуло прочитане на Офіційному сайті міста Хмільника оголошення про те, що 23 червня 2011 року відбудеться 11 сесія міської ради. З першого погляду, начебто, все нормально. Оголошення як оголошення… Нічим не відрізняється від тих, які публікувалися на потязі кількох років… То в чому ж причина?

А причина в тому, що 9 травня 2011 року набув чинності Закон України «Про доступ до публічної інформації», частина 3 статті 15 якого говорить про наступне:

«Проекти нормативно-правових актів, рішень органів місцевого самоврядування, розроблені відповідними розпорядниками, оприлюднюються ними не пізніш як за 20 робочих днів до дати їх розгляду з метою прийняття».

Тобто, проекти всіх рішень мають бути оприлюднені не пізніше, ніж за 20 (двадцять!!!) днів до сесії. Тобто вже 3 червня члени територіальної громади мали б отримувати задоволення від ознайомлення з проектами рішень, які мають бути затвердженні на пленарному засіданні 23 червня…

Що ж маємо насправді? Порившись (саме «порившись», а не нормально попрацювавши) на Офіційному сайті міста Хмільника, я знайшов такі проекти рішень, які внесено до порядку денного 11 сесії:

Про встановлення податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки;

Про затвердження мінімальної вартості місячної оренди 1 кв. метра площі нерухомого майна.

І це все… А інші рішення чомусь залишилися поза увагою. Які саме? «Про стан сплати податку на землю та орендної плати землевласниками та землекористувачами», «Різне», яке інколи містить досить цікаву інформацію та складається зовсім не з одного питання, а також «Земельні питання»… Не думаю, що варто коментувати та пояснювати, чим можуть бути цікаві рішення саме з цієї категорії…

Але це, звичайно, не показник, тому я вирішив подивитися, які справи з попередньою сесією. Чи є, якщо не проекти рішень, то хоч самі ухвалені рішення?… На превеликий жаль, я не знайшов взагалі жодної інформації про саме пленарне засідання, не говорячи вже про самі рішення. Більше того, я не знайшов взагалі жодного рішення Хмільницької міської ради (окрім регуляторних актів), які були затвердженні в 2011 році… При чому ситуація з рішеннями виконкому та розпорядженнями міського голови не краща… А як же вимоги закону? Що це таке: недбалість, бездіяльність чи свідоме бажання щось приховати? Чи справді міська влада настільки боїться громаду, що не бажає висвітлювати плоди своєї діяльності у вигляді рішень та розпоряджень?

Хочу попередити реакцію опонентів, мовляв – зайняті люди, а ти тут з своїми претензіями. По-перше закони пишу не я… По-друге – всі рішення готуються в електронному вигляді… То ж не потрібно їх набирати… По-третє – від того, що всі рішення в повному обсязі будуть розміщуватися на сайті, виграють самі посадовці (просто на свої очі бачив, коли працівники відділів біжать в оргвідділ для того, щоб отримати необхідне рішення. Витрачається час на пошуки та біганину. Чи не простіше було б зайти на сайт та стягнути необхідну інформацію?). По-четверте, судячи з завзяття, яке посадовці проявляють під час «суботніків» посеред робочого тижня, з часом на виконання своїх прямих обов’язків у них все добре… А якщо комусь не вистачає того часу, то попрошу висловити своє невдоволення організаторам цих «суботніків»…

Тут є ще одна пряма вигода для представників влади. Ні для кого не секрет, що наші чиновники простий запит на отримання інформації сприймає як «наєзд»… А тепер питання, чи зверталися б громадяни письмово з вимогою надати якесь рішення чи інформацію, маючи можливість знайти її на сайті? Наприклад я пишу звернення виключно з тієї причини, що не можу в інший спосіб отримати те, що мене цікавить… Все дуже просто, чи не так?

Якщо проаналізувати ситуацію, яка склалася в Хмільнику в контексті «влада – громада», то складається враження, що міські чиновники свідомо закриваються від членів громади. Дивіться самі:

Прийняття Порядку проведення консультацій з громадськістю, яке містить норми, що не сприяють врахуванню думки громадськості та суперечать загальноприйнятим принципам відкритості, підзвітності та прозорості діяльності органів влади;

Прийняття Порядку сприяння проведенню громадської експертизи, що фактично є дискримінаційним для окремих інститутів громадянського суспільства та несе необов’язковість врахування пропозицій без обов’язку надати вмотивовану відмову;