ЯК ПОКАРАТИ ДОМАШНЬОГО КРИВДНИКА І ДО КОГО ЗВЕРНУТИСЬ ПО ДОПОМОГУ?

ЯК ПОКАРАТИ ДОМАШНЬОГО КРИВДНИКА І ДО КОГО ЗВЕРНУТИСЬ ПО ДОПОМОГУ?
19.09.2019
Про роботу щодо запобігання домашньому насильству в масштабах області розповідає Наталя Заболотна, директор департаменту соціальної і молодіжної політики Вінницької ОДА.


– Відповідно до постанови Кабміну щодо сфери запобігання та протидії домашньому насильству в ОДА, у кожній РДА, у містах обласного значення, ОТГ, кожній сільській, селищній, міській раді визначено координатора та уповноважену особу, яка приймає заяви і повідомлення про вчинення насильства, надання допомоги постраждалим особам, а також проводить роботу з кривдниками, — відзначила Наталя Заболотна. - Загалом в області працює 698 уповноважених осіб.

- А скільки мобільних бригад працює в області?

– На Вінниччині працює 5 мобільних бригад соціально-психологічної допомоги особам, які постраждали від домашнього насильства. 4 з них створені у 2018-му в рамках реалізації проекту «Комплексний підхід до вирішення проблеми насильства щодо жінок та дівчат в Україні», який впроваджувався МБФ «Українська фундація громадського здоров’я» за фінансової підтримки Фонду в галузі народонаселення ООН та сприяння Міністерства соцполітики України». Це Вінницький, Калинівський райони; м. Могилів-Подільський та Могилів-Подільський, Чернівецький райони; м. Гайсин та Гайсинський, Тростянецький райони; м. Бар, Барський та Мурованокуриловецький райони. П’ята бригада по м. Вінниці розпочала роботу 1.07.19 та утримується за кошти міського бюджету.

- Яка статистика щодо звернень по області?

– За 7 місяців 2019-го звернулось 6816 осіб. Видано термінових заборонних приписів – 151. З них 3 — щодо жінок та 148 — щодо чоловіків. Обмежувальних приписів видано 4.

Постраждала особа може звернутись до таких структур: поліція; навчальний заклад; заклад охорони здоров’я; структурні підрозділи місцевих адміністрацій та виконавчих органів міських, селищних та сільських рад, відповідальних за попередження домашнього насильства; служба у справах дітей; центр соціальних служб для сім’ї дітей та молоді; мобільна бригада соціально-психологічної допомоги особам, які постраждали від домашнього насильства; центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги. Всі вони працюють за єдиним порядком міжвідомчої взаємодії для надання допомоги постраждалій особі.

Якщо є загроза життю та здоров’ю, правоохоронці винесуть терміновий заборонний припис кривднику (до 10 діб) — це зобов’язання залишити місце проживання чи перебування постраждалої особи; заборона у будь-який спосіб контактувати з постраждалою особою. У випадку сексуального чи фізичного насильства слідчий направить на судово-медичну експертизу.

Відповідальна особа у місцевій раді (міській, селищній, сільській) або РДА залучить необхідні установи для надання допомоги. Фахівці місцевих центрів соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді нададуть консультації та соціальні послуги. А фахівці мобільних бригад соціально-психологічної допомоги нададуть психологічну допомогу та відповідні консультації.

Отримавши направлення у відповідальної особи, в мобільній бригаді, в Центрі соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді або в поліції — можна потрапити до притулку для осіб, які постраждали від домашнього насильства. Тут постраждалі безпечно та безкоштовно перебувають з дітьми протягом 3 місяців. До речі, на сьогодні послугами притулку для тимчасового перебування жінок, які постраждали від домашнього насильства, скористались 24 жінки та 46 дітей, з них 18 хлопчиків та 28 дівчаток.

У центрі з надання безоплатної правової допомоги постраждалим від домашніх кривдників допоможуть скласти заяву, скаргу, інший документ правового характеру. Здійснять представництво її інтересів у суді. «Лінія довіри» з запобігання домашньому насильству у Вінницькій області — 0800 75 04 75. Дзвінки безкоштовні та конфіденційні.

– Які перспективи подальшої роботи у цьому напрямку?

– Будемо створювати мережу закладів, зокрема: 6 кущових притулків для жінок, які постраждали від домашнього насильства; мобільні бригади соціально-психологічної допомоги у кожній адміністративно-територіальній одиниці.

А ще — налагодження системи законодавчого захисту постраждалих осіб, зокрема ефективна робота судової системи, яка здійснювала б швидкий та ефективний захист жертви та в рамках законодавства ставала на бік постраждалої особи.