Фатальний Крок
11.11.2010
На жаль на сьогодні залежність від наркотиків є однією з найболючіших проблем серед молоді. Варто один лише раз спробувати, а далі віддаєш все найдорожче за будь-яку одурманюючу речовину, а потім втрачаєш і життя…
Він був наївним і поступливим… Він не підозрював нічого. А друзі вже мали цю «смертельну» звичку… Одного зимового, прохолодного вечора його найкращий друг запропонував «зігрітися і відірватися», на що Ігор охоче погодився, оскільки любив усе пов’язане із ризиком. Друг запевняв, що це безпечно. А друзям Ігор довіряв.
Міцно заплющивши очі, він простяг свою напружену, оголену до ліктя руку Олегу… Це сталося просто у під’їзді будинку Ігоря… «Це сталося» - подумав хлопець. І тихо сказав: «Я запам’ятаю цей день назавжди».
І все подальше життя перетворилося на пекло: наркотики, друзі, гроші змінили його внутрішній світ, замінили хлопцеві сім’ю, навчання, притлумили почуття поваги до самого себе.
З того часу минув рік. Утомленого від нічних прогулянок Олега розбудив ранковий телефонний дзвінок: «Ігоря більше немає серед живих», - сповістив незнайомий голос. А далі гудки… І тиша…
Олег знав: його чекає те ж саме, він добре розумів причину смерті Ігоря. Хлопець вийшов із квартири і подався в нікуди (так йому тоді здавалося), але йшов він знову до того дому, у той же під’їзд… А через дві години і Олега знайшли мертвим. Він помирав стискаючи шприц у закривавленій руці…
Ось так закінчується життя, яке людина не цінує. Вона не присвячує його сім’ї, не дарує радість іншим, не дбає про своє майбутнє, а шукаючи в житті лише «кайфу», повільно себе вбиває…
Він був наївним і поступливим… Він не підозрював нічого. А друзі вже мали цю «смертельну» звичку… Одного зимового, прохолодного вечора його найкращий друг запропонував «зігрітися і відірватися», на що Ігор охоче погодився, оскільки любив усе пов’язане із ризиком. Друг запевняв, що це безпечно. А друзям Ігор довіряв.
Міцно заплющивши очі, він простяг свою напружену, оголену до ліктя руку Олегу… Це сталося просто у під’їзді будинку Ігоря… «Це сталося» - подумав хлопець. І тихо сказав: «Я запам’ятаю цей день назавжди».
І все подальше життя перетворилося на пекло: наркотики, друзі, гроші змінили його внутрішній світ, замінили хлопцеві сім’ю, навчання, притлумили почуття поваги до самого себе.
З того часу минув рік. Утомленого від нічних прогулянок Олега розбудив ранковий телефонний дзвінок: «Ігоря більше немає серед живих», - сповістив незнайомий голос. А далі гудки… І тиша…
Олег знав: його чекає те ж саме, він добре розумів причину смерті Ігоря. Хлопець вийшов із квартири і подався в нікуди (так йому тоді здавалося), але йшов він знову до того дому, у той же під’їзд… А через дві години і Олега знайшли мертвим. Він помирав стискаючи шприц у закривавленій руці…
Ось так закінчується життя, яке людина не цінує. Вона не присвячує його сім’ї, не дарує радість іншим, не дбає про своє майбутнє, а шукаючи в житті лише «кайфу», повільно себе вбиває…