КРАЇНА МАЄ ЗНАТИ СВОЇХ ГЕРОЇВ

КРАЇНА МАЄ ЗНАТИ СВОЇХ ГЕРОЇВ
23.02.2014
1622008_277962572353803_1309263424_nДо нас почали звертатися мешканці міста, які читають Громадський форум Хмільниччини, з проханням реагувати на теперішню діяльність міського голови Хмільника Василя Грушка.

Ось цитата з одного листа, який надійшов на електронну пошту. Якщо забрати всі матюки та образи, то уривок листа виглядатиме так:

«… він ходить по місту і всім розказує, що він за Майдан, що підтримує революцію і жене на яника та артію рИгіаналів! Хоча сам нещодавно клявся у вірності янику і казав, що помре рИгіаналом! Де справедливість? Так швидко перекрасився? Вже революціонер?».

На цей і подібні листи можемо сказати, що підтримувати чи не підтримувати Майдан – то справа особисто кожного. І міського голови також… Але! Але країна. Як то кажуть, має знати своїх героїв. То ж пропонуємо читачам Громадського форуму Хмільниччини ще раз переглянути відео, яке було відзняте на святкуванні річниці створення Партії регіонів, де міський голова Хмільника Василь Грушко розповідав про своє ставлення до Партії регіонів та Віктора Януковича, зокрема…



Також пропонуємо текст доповіді Василя Грушка в текстовому вигляді…

Доброго дня всім присутнім на [нерозбірливо, бо хтось в залі голосно кашлянув] свята!

Я хотів би в першу чергу привітати тих, хто є дійсним членом Партії Регіонів. Якшо є в залі ті, кому сьодні шістнадцять років, які є з витоків партійної. Кому десять. Та навіть кому п'ять! Тому що сьодні на цьому святі можна говорити все, і краще говорити правду!

Скажу про себе. В…. тисячу девятсот…. вісімдесят шостому році став членом партії… комуністичної. Так як і, присутні тут я бачу, сивокосі люди і жінки, які в той час працювали на теренах пострадянського простору… були комуністами, але в комуністи не брали тих, хто хотів. Туди брали тих людей, які мали якісь здобутки в праці, були передовиками виробництва і це мене підтвердять ті, хто був комуністом і в ті часи працював.

В двадцять п'ять років я був членом райкому партії… Козятинського. [Василь Пилипович народився 01.06.1958 року., 25 років йому виповнилося в 1983 році. Тому нам видається дещо дивним, що "членом" Козятинського райкому КПРС він став за три роки до вступу до КПРС.] Ну, сталося то шо сталося в дев'яносто першому році. Партія пішла…, як кажуть… Ну заборонили… Не заборонили, але та партя нічого поганого не робила. То дійсно була партія… Нехай це однопартійна система була, але партія керувала і був толок з того. На превеликий жаль так сталося, що… по тому принципу… Не на превеликий жаль, на щастя те шо розвитком… еее… шляхом комунізму, комуністичної партії, керівництвом пішла Білорусія. Шо ми бачим в Білорусії є у нас? І програмні засади і… ну… будем говорити так: принципи побудови отого соціалізму ми маємо зараз і Швецію. Ото шо було приблизно в нас десь в тому плані за Радянського Союзу, ми б мали б вже б за якісь роки отой шведський соціалізм який говоре.

Двадцять, двадцять два роки незалежності. Двадцять третій пішов. Ви всі знаєте вже це сьогодення вже всі тут присутні, які пам'ятають, коли була об'явлена незалежність української держави. І ви пам'ятаєте скіки з того часу було партій. Яке… яка влада прийшла, таку давай партію. Я працював з дев'яносто дев'ятого року в державних структурах вже. Тому шо до дев'яносто дев'ятого року ні в які списки мене не записували. В дев'яносто дев'ятому році на державну службу прийшов і, хто був президентом, в ту партію і записували. Звичайно це… можливо… ммммм…. десь… із становленням держави можливо це кожна держава таке проходить? Але це, напевно, неправильно, тому що партія має брати на себе відповідальність і партія має брати на себе всі зобов'язання на подальший розвиток держави. І от дожили ми до президентських виборів десятого року. Ми знаєм, шо Партії регіонів шістнадцять років. Уже і честь і хвала тим людям, які… хеееее… з витоків, як кажуть. Хочу ще раз наголосити те, що не боячись тих політичних переслідувань, люстрацій, тому шо мала бути і мені вона, коли я працював на державній службі. Прийшов один президент- у всіх шкура, вибачайте, трасецця. Прийшов другий- шоб не звільнили. Але той комуніст… той, вірніше, партієць, який…. не перекрашуєця, а дивиться правді у вічі і говорить, шо: "да, я якшо став членом Партії регіонів і шістнадцять років назад це було таким, я залишаюся на сьогоднішній день ним!". І той, хто поступив в члени партії от буквально десь в певний період… я бачу партійні квитки… Я переконаний в тому, шо ті люди такими й будуть.

Про себе. Про партійну за теперішню приналежність. От Анатолій Григорович. Ми спілкуємося часто з ним, і голова партії міської. Ну, ні в одну партію не писав заяви. Після комуністичної. А в Партію регіонів написав місяць назад. І я вже помру…. членом Партії регіонів. Анатолій Григорович, не перебивайте мене! [у відповідь на репліку А. Г. Реп'яха: "Ще рано! Ще виборів не було!"] Але я вже в ніяку партію більш всупати не буду. Я є членом Партії регіонів. І… ееее… потому шо це друга заява, яку я написав в своєму житті. Писав в Комуністичну, а це написав в Партію регіонів. Який… чим я мотивував в цьому плані? Ви знаєте, було багато партій, так як я вже говорив… в попередніх словах своїх… ееее…. Ну, я сам знаю багато своїх знайомих, і хмільничан, і козятинців, які сьогодні в партії "Батьківщина", а завтра вже в Партії регіонів, бо там кошти плотять на вибори, потом- в "Свободі", потом- "Наша Україна", "Сильна Україна" і так дальше і так дальше. Але давайте… я знаєте, за ці три роки перебування на посаді міського голови зрозумів, що що б ти не робив доброго, ну хоч позолочуй наші мости, що б ти не робив, все рівно певній категорії людей ти не такий. Тому шо ти коло.. у влади там, на тому кріслі сидиш. Це стосується кожного посадовця, який відповідає. Це особливо сільські голови, керівники підприємств, голова адміністрації, голова районної ради. Це ті, шо перебувають на посадових… на посадах. Знаходиться певний відсоток людей, які кажуть: "шо ти неправильне робиш!". Але як би ше у вічі говорили, це ше б сприймалося б, можна б було дискутувати, а так по-за очі десь там пишуть, розказують, тебе там… Але всьому, як кажуть, є люди і люди оцінку дадуть. Я для себе особисто оцінку зробив. За двадцять два роки незалежності. Все-таки за три роки, які при владі, які є Партія регіонів, яка є авангардом сьогодні і сьогодні очолює її член партії тої ж самої- Віктор Федорович Янукович- президент. Треба одне сказати, що в нас є стабільність. Є стабільність при тому всьому. Як би там у світі важко не було. Сьогодні там і на грані дефолту деякі країни… ееее… повірте мені, що не треба боятися цього говорити, і ми маємо сьогодні серйознійші проблеми в державі, але якби об'єдналася ця держава. Якби… еее… був спільний погляд, а так саме президенту нашому ставлять палки в колеса. На рівні держави- йому, а на рівні міста- мені, а на рівні району- Олєгу Володимировичу і так дальше. І про це можна б було дуже багато говорити.

Я собі зробив висновки. Враховуючи те, шо сьогодні оця партія взяла на себе зобов'язання, і за те, що скільки я пам'ятаю, у Верховній раді ця Партія регіонів і в опозиції була, но вона не виробляла такого, як виробляють зараз ті члени партії, яких ми бачим там, но не будем говорити. І коли з цієї партії немає "тушок", вибачайте, тих, про яких ми говоримо, а це якийсь моноліт є. Це можна говорити про згуртованість і можна говорити про те, що…. Ну, настіки можна говорити про те, що це дійсно є партійна організація, це є партія в Україні… еее… ммм… якій потрібно вірити і … на засадах їхньої партійної дісціпліни, їх принципів, програми і потрібно працювати на дальше. Тому і членом Партії регіонів… Я вас хочу ще раз привітати, особливо, я ж кажу, тих чесних, тих порядних людей, які є дійсними членами цієї партії!

Я вам дякую за увагу! З святом вас!