«МЕНЕ ШОКУВАЛО І ПОНИНІ ШОКУЄ ЛИЦЕМІРСТВО ПЕРШОГО ЗАСТУПНИКА МІСЬКОГО ГОЛОВИ…»
13.09.2013
Так прооментував особливості співпраці між міською владою Хмільника та газетою «Життєві обрії» її редактор. Під час свого виступу Павло Андрійович Околодько розповів про нюанси висвітлення інформації про діяльність органів влади.
Зважаючи на те, що виступ Павла Андрійовича є досить резонансним, ми вирішили опублікувати його на сторінках Громадського форуму Хмільниччини… Далі – пряма мова…
Шановні учасники зібрання! В кінці травня ц. р. від секретаря міської ради П.О.Дреженкова до редакції надійшов лист такого змісту:
«Від депутатів Хмільницької міської ради 6 скликання надійшла пропозиція заслухати на пленарному засіданні міської ради інформацію про роботу учасників розробки Програми висвітлення діяльності міської ради, її виконавчих органів та посадових осіб місцевого самоврядування на 2012-2015 роки щодо інформаційної політики висвітлення діяльності міської ради, її виконавчих органів та посадових осіб місцевого самоврядування у засобах масової інформації.
У зв’язку із цим прошу підготувати інформацію із зазначеного питання та виступити на черговій сесії Хмільницької міської ради, яка відбудеться 27 червня ц.р. о 10 годині в приміщенні міської ради /2 поверх/».
З певних причин тоді звіт не відбувся. Слухання перенесли на наступну сесію, яка по-суті не відбулася. І ось знову лист з міської ради, в якому питання порядку денного змінено. Тепер вже мені слід звітувати не «про роботу учасників розробки програми», а «Про роботу керівників ЗМІ щодо висвітлення діяльності міської ради, її виконавчих органів та посадових осіб місцевого самоврядування у засобах масової інформації». Та дивує зовсім не це. Подив і непорозуміння викликає інше: в жодному порядку денному, які виносились на розгляд сесії і які були оприлюднені в «Життєвих обріях», питання про роботу ЗМІ не значилося. Не винесено і не оприлюднено воно в порядку денному нинішньої сесії. Лише 9 вересня, за два дні до початку сесії, тобто, позавчора, мені зателефонували з міської ради і зажадали мого звіту. Що це – неповага до видання, співзасновником якого є міська рада?! Зневага до колективу і керівництва редакції? Нехай. За російським прислів’ям «C нас не убавится».
Але хто дав право міським можновладцям відбирати у мене моє право?! А саме: згідно чинного законодавства про свій звіт на сесії, я мав би знати за 10 днів. Про це так само мали б знати (за 10 днів) і депутати, і громадськість міста. Правда, під час телефонної розмови, мене запевнили, що воно буде внесено в порядок денний перед початком роботи сесії. Немає сумніву в тому, що «воно буде внесено», так як і немає сумніву в тому, що воно з таким же успіхом «потайки» згодом може бути винесено з порядку денного. Адже в царині підробок та перекручень, про які яскравіють шпальти різних газетних видань та електронних ЗМІ, винахідливості міських чиновників позаздрив би сам Остап Бендер.
А ще мене шокувало і понині шокує лицемірство першого заступника міського голови, секретаря міської ради Дреженкова. У кожному зі своїх листів до редакції, він пише: «Шановний Павле Андрійовичу!». Наскільки я шанована для Дреженкова людина, знаю не тільки я, а й вся громада міста, району та всієї України.
За його словами, редактор міськрайонної газети Павло Околодько – це небезпечний для суспільства злочинець. І щоб він не вчинив нічого злого, його треба водити в кайданках. Тому, перш ніж розпочати свій звіт, я звертаюся поки що з усною заявою до міського голови Грушка та до вас, шановні депутати міської ради, на одній з чергових сесій міської ради розглянути поведінку П.О.Дреженкова як держслужбовця стосовно «наручників» і дати їй правову оцінку.
Журналістська громадськість свою оцінку дала. Прізвище Дреженкова занесено до списку ворогів ЗМІ. Ось що з приводу цього пише видання «Журналіст України»: «Дозволяє собі ображати і погрожувати журналістам перший заступник міського голови Хмільника (Вінницька обл.) Петро Дреженков, до того ж, в присутності самого міського голови Василя Грушка (там таких як наш міський секретар цілий список). І «Цей список, як і попередні, - пише журнал, - ми оприлюднюємо не лише в Україні, а й передаємо до Міжнародної федерації журналістів, Ради Європи, Європарламенту та інших структур».
А тепер стосовно звіту.
Про яку роботу учасників розробки Програми висвітлення аж до 2015 року йдеться – невідомо. Людина, яка формулювала це питання, певне, сама не знає, про що йдеться. Щоб внести ясність., скажу: співпраця міської ради і засобів масової інформації в даному випадку регламентується двома документами: Законом України «Про висвітлення діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування та Договором про надання послуг із редагування та друкування інформацій, повідомлень, оголошень, статей.
Якщо конкретніше про співпрацю ЗМІ і влади, то стаття 2 Закону, де йдеться про «Загальні засади висвітлення діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування» гласить:
«Засоби масової інформації України відповідно до законодавства України мають право висвітлювати всі аспекти діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов'язані надавати засобам масової інформації повну інформацію про свою діяльність через відповідні інформаційні служби органів державної влади та органів місцевого самоврядування, забезпечувати журналістам вільний доступ до неї, крім випадків, передбачених Законом України "Про державну таємницю" ( 3855-12 ), не чинити на них будь-якого тиску і не втручатися в їх виробничий процес. Засоби масової інформації можуть проводити власне дослідження і аналіз діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб, давати їй оцінку, коментувати.
Розрив чи змішування змісту офіційної інформації, що оприлюднюється, коментарями засобу масової інформації або журналістом не допускається. До речі, редакція «Життєвих обріїв» ніколи не припускалася до таких дій.
А стаття 5 цього Закону ще більш детально конкретизує дії влади.
«Порядок фінансування засобів масової інформації по висвітленню діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування, засновниками чи співзасновниками яких є ці органи, визначається в договорах між органами державної влади та органами місцевого самоврядування і редакціями засобів масової інформації, а також у статутах редакцій цих засобів масової інформації.
Органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах коштів, передбачених у державному або місцевих бюджетах на висвітлення їх діяльності, формують замовлення засобам масової інформації на: створення спеціальних звітів і репортажів про важливі події, що відбуваються в державі, про діяльність органів державної влади та органів місцевого самоврядування; проведення прямих теле- і радіотрансляцій про їх діяльність; організацію систематичних (проблемних, тематичних) теле- і радіопередач та сторінок (рубрик) у друкованих засобах масової інформації; створення та поширення інформації, авторських матеріалів про діяльність органів державної влади та органів місцевого самоврядування роз'яснювального характеру; запис і зберігання відео- і аудіоматеріалів про висвітлення діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування.
Видатки на фінансування засобів масової інформації щодо висвітлення діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування передбачаються у Державному бюджеті України та в місцевих бюджетах окремо.
Органи державної влади та органи місцевого самоврядування у своїх кошторисах зобов'язані передбачати витрати на висвітлення своєї діяльності засобами масової інформації».
То про яку Програму я маю говорити. Міська рада замовляє, міська рада фінансує. Крім того, обов’язки обох сторін стосовно співпраці міської ради і газети «Життєві обрії» чітко визначені в Договорі, в пункті другому якого записано:
«2.ПРАВА ТА ОБОВ’ЯЗКИ СТОРІН
Виконавчий комітет міської ради зобов’язується:
- Формувати замовлення для редакції газети «Життєві обрії» і проводити оплату виконаних замовлень з розрахунку від загальної вартості 1 кв.см. газетної площі (Додаток №1 до договору);
У разі несвоєчасної публікації матеріалів Замовник має право негайно припинити дію договору.
Редакція міськрайонної газети «Життєві обрії»:
- готувати, друкувати в газеті замовлені публікації не пізніше 5 робочих днів після замовлення;
Оплата послуг здійснюється згідно з актом виконаних робіт.
Інформаційні повідомлення, що публікуються чи транслюються під рубриками «Новини», «Хроніка подій», або матеріали, що розповсюджуються за ініціативою редакції , та надані без посилання на Замовника – оплаті не підлягають.
У разі несвоєчасної оплати за виконання замовлень Замовником, редакція має право негайно припинити дію договору».
Даний договір складається на кожен рік. Є він і на цей рік. Підписаний міським головою і мною, як редактором і скріплений печатками. Такі ж угоди укладені з райдержадміністрацією та районною радою.
Інша справа. Як він виконується і хто його порушує.
За таким принципом редакція працює сьомий рік. Попередніх 5 років все було добре. Міська рада замовляла, газета висвітлювала. Редакція виставляла рахунки, міська рада оплачувала. З приходом до влади нової молодої команди наша співпраця набрала зовсім іншого характеру. За висвітлення діяльності міської ради та її посадовців у більшості випадків Дреженков (а саме він є куратором цього питання) відмовляється платити. Причини? Мовляв, дорого. І газета пише не так, як нам хотілося б, і ми вам не замовляли» - каже пан Дреженков. Даруйте, а запрошення кореспондента на сесію міської ради, на нараду, хіба це не замовлення на друк матеріалу в газеті?
Причина, як відомо, зовсім не в цьому. Дуже вже хочеться можновладцям міської ради мати ще один свій слухняний рупор. Їм хочеться підкорити «Життєві обрії» своїй волі, поставити біля керма редакції зручного для себе редактора, який будь-яке слово, що має потрапити на шпальти газети, погоджував би ними, як це скажімо роблять газетярі-приватники, а колектив міськрайонки зробити слухняним знаряддям для формування своєї ефективності та безгрішності.
Тепер про дорожнечу. В усі попередні роки співпраці замовлень на друк публікацій в газеті від міської ради надходило: 2007 р. – 28000 грн., 2008 р. - 36000, 2009 р. -48000 , 2010 р. -42 000 і 2011 - 41000 грн.
В минулому році на висвітлення діяльності міської влади та її працівників газеті «Життєві обрії», співзасновником якої є міська рада було виділено 21 тисячу гривень, тоді як приватній газеті ця сума майже втричі більша. За повідомленням Громадського форуму Хмільниччини в минулому році вона сягнула 63 тисячі гривень. Отже, загалом на висвітлення своєї діяльності міська рада затратила у 2012 році 80 тисяч гривень. Якщо чиновники міськради вважають, що 80 тисяч це менше, ніж 36-40 тисяч гривень, то напевно вони не в ладах з арифметикою. Називаючи ці цифри, закрадається ще одна думка. Я, звичайно, не слідчий, але я цілком знаю, що таке підприємець і як кошти, скинуті по рахунку можуть перетворитися на «живі» гроші. Але то не моя компетенція. Справа редакції газети – допомагати владі у вирішенні проблемних питань, створювати в громадах надійний мікроклімат, інформувати людей про події в країні, області, районі та місті і, звичайно, давати оцінку діям влади. Але при умові, якщо в цьому зацікавлена сама влада.
Дякую за увагу!
Зважаючи на те, що виступ Павла Андрійовича є досить резонансним, ми вирішили опублікувати його на сторінках Громадського форуму Хмільниччини… Далі – пряма мова…
Шановні учасники зібрання! В кінці травня ц. р. від секретаря міської ради П.О.Дреженкова до редакції надійшов лист такого змісту:
«Від депутатів Хмільницької міської ради 6 скликання надійшла пропозиція заслухати на пленарному засіданні міської ради інформацію про роботу учасників розробки Програми висвітлення діяльності міської ради, її виконавчих органів та посадових осіб місцевого самоврядування на 2012-2015 роки щодо інформаційної політики висвітлення діяльності міської ради, її виконавчих органів та посадових осіб місцевого самоврядування у засобах масової інформації.
У зв’язку із цим прошу підготувати інформацію із зазначеного питання та виступити на черговій сесії Хмільницької міської ради, яка відбудеться 27 червня ц.р. о 10 годині в приміщенні міської ради /2 поверх/».
З певних причин тоді звіт не відбувся. Слухання перенесли на наступну сесію, яка по-суті не відбулася. І ось знову лист з міської ради, в якому питання порядку денного змінено. Тепер вже мені слід звітувати не «про роботу учасників розробки програми», а «Про роботу керівників ЗМІ щодо висвітлення діяльності міської ради, її виконавчих органів та посадових осіб місцевого самоврядування у засобах масової інформації». Та дивує зовсім не це. Подив і непорозуміння викликає інше: в жодному порядку денному, які виносились на розгляд сесії і які були оприлюднені в «Життєвих обріях», питання про роботу ЗМІ не значилося. Не винесено і не оприлюднено воно в порядку денному нинішньої сесії. Лише 9 вересня, за два дні до початку сесії, тобто, позавчора, мені зателефонували з міської ради і зажадали мого звіту. Що це – неповага до видання, співзасновником якого є міська рада?! Зневага до колективу і керівництва редакції? Нехай. За російським прислів’ям «C нас не убавится».
Але хто дав право міським можновладцям відбирати у мене моє право?! А саме: згідно чинного законодавства про свій звіт на сесії, я мав би знати за 10 днів. Про це так само мали б знати (за 10 днів) і депутати, і громадськість міста. Правда, під час телефонної розмови, мене запевнили, що воно буде внесено в порядок денний перед початком роботи сесії. Немає сумніву в тому, що «воно буде внесено», так як і немає сумніву в тому, що воно з таким же успіхом «потайки» згодом може бути винесено з порядку денного. Адже в царині підробок та перекручень, про які яскравіють шпальти різних газетних видань та електронних ЗМІ, винахідливості міських чиновників позаздрив би сам Остап Бендер.
А ще мене шокувало і понині шокує лицемірство першого заступника міського голови, секретаря міської ради Дреженкова. У кожному зі своїх листів до редакції, він пише: «Шановний Павле Андрійовичу!». Наскільки я шанована для Дреженкова людина, знаю не тільки я, а й вся громада міста, району та всієї України.
За його словами, редактор міськрайонної газети Павло Околодько – це небезпечний для суспільства злочинець. І щоб він не вчинив нічого злого, його треба водити в кайданках. Тому, перш ніж розпочати свій звіт, я звертаюся поки що з усною заявою до міського голови Грушка та до вас, шановні депутати міської ради, на одній з чергових сесій міської ради розглянути поведінку П.О.Дреженкова як держслужбовця стосовно «наручників» і дати їй правову оцінку.
Журналістська громадськість свою оцінку дала. Прізвище Дреженкова занесено до списку ворогів ЗМІ. Ось що з приводу цього пише видання «Журналіст України»: «Дозволяє собі ображати і погрожувати журналістам перший заступник міського голови Хмільника (Вінницька обл.) Петро Дреженков, до того ж, в присутності самого міського голови Василя Грушка (там таких як наш міський секретар цілий список). І «Цей список, як і попередні, - пише журнал, - ми оприлюднюємо не лише в Україні, а й передаємо до Міжнародної федерації журналістів, Ради Європи, Європарламенту та інших структур».
А тепер стосовно звіту.
Про яку роботу учасників розробки Програми висвітлення аж до 2015 року йдеться – невідомо. Людина, яка формулювала це питання, певне, сама не знає, про що йдеться. Щоб внести ясність., скажу: співпраця міської ради і засобів масової інформації в даному випадку регламентується двома документами: Законом України «Про висвітлення діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування та Договором про надання послуг із редагування та друкування інформацій, повідомлень, оголошень, статей.
Якщо конкретніше про співпрацю ЗМІ і влади, то стаття 2 Закону, де йдеться про «Загальні засади висвітлення діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування» гласить:
«Засоби масової інформації України відповідно до законодавства України мають право висвітлювати всі аспекти діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов'язані надавати засобам масової інформації повну інформацію про свою діяльність через відповідні інформаційні служби органів державної влади та органів місцевого самоврядування, забезпечувати журналістам вільний доступ до неї, крім випадків, передбачених Законом України "Про державну таємницю" ( 3855-12 ), не чинити на них будь-якого тиску і не втручатися в їх виробничий процес. Засоби масової інформації можуть проводити власне дослідження і аналіз діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб, давати їй оцінку, коментувати.
Розрив чи змішування змісту офіційної інформації, що оприлюднюється, коментарями засобу масової інформації або журналістом не допускається. До речі, редакція «Життєвих обріїв» ніколи не припускалася до таких дій.
А стаття 5 цього Закону ще більш детально конкретизує дії влади.
«Порядок фінансування засобів масової інформації по висвітленню діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування, засновниками чи співзасновниками яких є ці органи, визначається в договорах між органами державної влади та органами місцевого самоврядування і редакціями засобів масової інформації, а також у статутах редакцій цих засобів масової інформації.
Органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах коштів, передбачених у державному або місцевих бюджетах на висвітлення їх діяльності, формують замовлення засобам масової інформації на: створення спеціальних звітів і репортажів про важливі події, що відбуваються в державі, про діяльність органів державної влади та органів місцевого самоврядування; проведення прямих теле- і радіотрансляцій про їх діяльність; організацію систематичних (проблемних, тематичних) теле- і радіопередач та сторінок (рубрик) у друкованих засобах масової інформації; створення та поширення інформації, авторських матеріалів про діяльність органів державної влади та органів місцевого самоврядування роз'яснювального характеру; запис і зберігання відео- і аудіоматеріалів про висвітлення діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування.
Видатки на фінансування засобів масової інформації щодо висвітлення діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування передбачаються у Державному бюджеті України та в місцевих бюджетах окремо.
Органи державної влади та органи місцевого самоврядування у своїх кошторисах зобов'язані передбачати витрати на висвітлення своєї діяльності засобами масової інформації».
То про яку Програму я маю говорити. Міська рада замовляє, міська рада фінансує. Крім того, обов’язки обох сторін стосовно співпраці міської ради і газети «Життєві обрії» чітко визначені в Договорі, в пункті другому якого записано:
«2.ПРАВА ТА ОБОВ’ЯЗКИ СТОРІН
Виконавчий комітет міської ради зобов’язується:
- Формувати замовлення для редакції газети «Життєві обрії» і проводити оплату виконаних замовлень з розрахунку від загальної вартості 1 кв.см. газетної площі (Додаток №1 до договору);
У разі несвоєчасної публікації матеріалів Замовник має право негайно припинити дію договору.
Редакція міськрайонної газети «Життєві обрії»:
- готувати, друкувати в газеті замовлені публікації не пізніше 5 робочих днів після замовлення;
Оплата послуг здійснюється згідно з актом виконаних робіт.
Інформаційні повідомлення, що публікуються чи транслюються під рубриками «Новини», «Хроніка подій», або матеріали, що розповсюджуються за ініціативою редакції , та надані без посилання на Замовника – оплаті не підлягають.
У разі несвоєчасної оплати за виконання замовлень Замовником, редакція має право негайно припинити дію договору».
Даний договір складається на кожен рік. Є він і на цей рік. Підписаний міським головою і мною, як редактором і скріплений печатками. Такі ж угоди укладені з райдержадміністрацією та районною радою.
Інша справа. Як він виконується і хто його порушує.
За таким принципом редакція працює сьомий рік. Попередніх 5 років все було добре. Міська рада замовляла, газета висвітлювала. Редакція виставляла рахунки, міська рада оплачувала. З приходом до влади нової молодої команди наша співпраця набрала зовсім іншого характеру. За висвітлення діяльності міської ради та її посадовців у більшості випадків Дреженков (а саме він є куратором цього питання) відмовляється платити. Причини? Мовляв, дорого. І газета пише не так, як нам хотілося б, і ми вам не замовляли» - каже пан Дреженков. Даруйте, а запрошення кореспондента на сесію міської ради, на нараду, хіба це не замовлення на друк матеріалу в газеті?
Причина, як відомо, зовсім не в цьому. Дуже вже хочеться можновладцям міської ради мати ще один свій слухняний рупор. Їм хочеться підкорити «Життєві обрії» своїй волі, поставити біля керма редакції зручного для себе редактора, який будь-яке слово, що має потрапити на шпальти газети, погоджував би ними, як це скажімо роблять газетярі-приватники, а колектив міськрайонки зробити слухняним знаряддям для формування своєї ефективності та безгрішності.
Тепер про дорожнечу. В усі попередні роки співпраці замовлень на друк публікацій в газеті від міської ради надходило: 2007 р. – 28000 грн., 2008 р. - 36000, 2009 р. -48000 , 2010 р. -42 000 і 2011 - 41000 грн.
В минулому році на висвітлення діяльності міської влади та її працівників газеті «Життєві обрії», співзасновником якої є міська рада було виділено 21 тисячу гривень, тоді як приватній газеті ця сума майже втричі більша. За повідомленням Громадського форуму Хмільниччини в минулому році вона сягнула 63 тисячі гривень. Отже, загалом на висвітлення своєї діяльності міська рада затратила у 2012 році 80 тисяч гривень. Якщо чиновники міськради вважають, що 80 тисяч це менше, ніж 36-40 тисяч гривень, то напевно вони не в ладах з арифметикою. Називаючи ці цифри, закрадається ще одна думка. Я, звичайно, не слідчий, але я цілком знаю, що таке підприємець і як кошти, скинуті по рахунку можуть перетворитися на «живі» гроші. Але то не моя компетенція. Справа редакції газети – допомагати владі у вирішенні проблемних питань, створювати в громадах надійний мікроклімат, інформувати людей про події в країні, області, районі та місті і, звичайно, давати оцінку діям влади. Але при умові, якщо в цьому зацікавлена сама влада.
Дякую за увагу!