НАЙКРАЩЕ ДЛЯ МІСТА, ДЛЯ ГРОМАДИ – ЦЕ КОЛИ ГОЛОВА І ЙОГО ЗАСТУПНИК ЗВАЖАТЬСЯ НА ГІДНИЙ ЧОЛОВІЧИЙ ВЧИНОК

НАЙКРАЩЕ ДЛЯ МІСТА, ДЛЯ ГРОМАДИ – ЦЕ КОЛИ ГОЛОВА І ЙОГО ЗАСТУПНИК ЗВАЖАТЬСЯ НА ГІДНИЙ ЧОЛОВІЧИЙ ВЧИНОК
06.09.2013
gerbТак прокоментував можливий розвиток подій в Хмільнику екс-секретар міської ради Микола Підболячний, натякнувши таким чином на те, що було б краще, якби Василь Грушко та Петро Дреженков подали б у відставку.

Про це Микола Підболячний заявив в інтерв’ю кореспонденту газети «Вінниччина». Пропонуємо пряму мову…

Я також був обраний депутатом міськради цього скликання, але склав свій мандат і відійшов від міської політики. Здавалося я далекий від чвар і мені повинно бути байдуже, за що там сьогодні триває війна. Але не байдуже… Я людина емоційна і у мене, повірте, серце болить, що авторитету нашого міста завдано такої шкоди. Ми ж завжди пишалися своїми самоврядними традиціями (початок яких іще в середньовіччі, бо Хмільник одним із перших отримав Магдебурзьке право). Ми були не останні в Асоціації міст України, а Володимира Мельничука визнавали кращим міським головою і заносили на обласну Дошку пошани… Я дуже сподівався, що нова команда продовжить ті традиції. Та на жаль, бачу, що помилився.

Сьогодні Василь Грушко говорить, що ми, його попередники, також порушували закон. Що ж, ні для кого не секрет: міська влада часто «ходить» по лезу і буває приймає рішення, які по тому спростовує прокуратура або суд. Бо такі реалії – таке законодавство. Протести прокурора на те чи інше рішення міської ради річ звичайно неприємна. Але не сенсаційна. Подібне трапляється скрізь. В моїй практиці було чимало випадків, коли я, або не погоджувався з якимись рішенням виконкому чи більшості депутатського корпусу, або відчував, що його доведеться скасовувати. Однак, в чому різниця між цими, загалом робочими моментами, і ситуацією, котра склалася в місті сьогодні? Якими б недосконалими не були наші рішення – вони були колегіальними! Ми приймали їх спільно – так, як вимагає закон. Мельничук – блискучий спікер. Коли було потрібно, він міг переконати депутатів. Аргументовано наполягти на своєму… Але не підробити рішення за них! Та нам би в голову таке не прийшло.

А яка процедура так званого протокольного господарства?

По-перше, будь яке питання, ще до того, як прозвучить на сесії, має бути обговорено в депутатських комісіях. Далі – пленарне засідання, дебати, голосування, за результатами якого голова в присутності депутатів, підписує рішення. Але на цьому не крапка, бо далі. протягом певного часу, я, зі спеціалістами, перевіряв усі матеріали сесій, формував протокол пленарних засідань… Й передавав його в прокуратуру, для перевірки на предмет законності.

Тобто допустити суто технічної помилки важко?

Від помилок ніхто не застрахований, але коли люди, депутати встають на сесії і кажуть: «Побійтесь Бога, ми ж не голосували за роздачу землі, це питання навіть не фігурувало у порядку денному», то про які помилки може йти мова? Це російською «подлог» документів, тобто, якщо вірити комісії, кримінал.

Однак міські очільники ці звинувачення називають неправдою…

Про Василя Грушка не скажу нічого поганого: свого часу він був начальником управління ветеринарної медицини і навів зразковий порядок у своїй царині. Люди обрали його головою, бо він, мовляв, господар. Втім, Володимир Мельничук, на мою думку, програв вибори не тому, що гірший, а тому, що городяни хотіли бачити нове обличчя. Він програв, а до керівництва прийшли люди, які не мали достатнього досвіду самоврядної роботи в місті (я, наприклад, свого часу, був депутатом двох скликань, і очолював одну з найважчих комісій – з питань законності і правопорядку). Це насправді серйозна проблема: на кухарів участь, на медиків, на менеджерів… А на мера, секретаря ради - ніхто й ніде. Вважається, це може будь хто. Якби ж то… Припускаю, Василь Грушко просто надто поклався на свого заступника, надто довірився йому, не вважав за потрібне контролювати.

А що ж тепер? Який вихід з ситуації Ви бачите?

Я бачу два шляхи: ідеальний і реальний. Найкраще для міста, для громади – це коли голова і його заступник зважаться на гідний чоловічий вчинок.

Тобто складуть свої повноваження?

Принаймні так би вчинив я. І не потрібно це сприймати, як приниження чи поразку. Навпаки, такий крок лише зміцнив би особистий авторитет Василя Пилиповича й переконав жителів міста у його порядності та непричетності до махінацій. Однак, на жаль, це малоймовірно. У нас, на відміну від цивілізованих країн, не прийнято йти у відставку, навіть тоді, коли громаді міста завдано таких моральних збитків… А тому що буде далі – покажуть результати слідства, яке проводять сьогодні міліція, прокуратура і СБУ Цілком імовірно, справу закриють, як то часто буває, і скандал згасне сам собою. Сподіваюся, що в цьому випадку керівництво міської ради, навчене досвідом, вже буде обачнішим, і розподіл земельних ділянок відтепер, відбуватиметься згідно з законом, колегіально, на сесіях.