ВОЛОДИМИР ШЕРЕМЕТА: «…СТАРШЕ ПОКОЛІННЯ НЕ ЗДАТНЕ ПРОВЕСТИ РЕФОРМИ»
17.06.2014
Одним із головних наслідків політичних та суспільних подій останнього півріччя в Україні стала можливість проведення необхідних реформ. Одна з них – реформа місцевого самоврядування та територіального устрою. Лунає багато різних думок та застережень щодо необхідності проведення цієї реформи. На мою думку вона є конче необхідною. Скажу більше – без проведення цієї реформи всі інші не матимуть позитивного ефекту. Вона є базовою і має стати основою для всіх прийдешніх змін у суспільстві нової України.
Сподіваюсь, що ні в кого немає сумніву, що сучасна система організації суспільного ладу в Україні є громіздкою та неефективною. Саме вона є однією з головних причин повальної корупції, поганих доріг, вимираючих сіл, убогої медицини та освіти, злиденних зарплат та пенсій. Саме вона живить корумпованих владних чиновників, якими переповнена сучасна система, яким вона вигідна і які сильно опиратимуться впровадженню реформи, намагаючись перетягти у новий устрій хоч шматочок свого старого коритця.
Я часто вживаю слово система. Вкрай важливо українцям, громадам зрозуміти, що реформа передбачає не просто зміну однієї системи на якусь вигадану іншу. Всі речі та процеси у світі підпорядковані певним правилам своєї організації та взаємодії. Оптимальна організація в повній мірі забезпечує існування та розвиток усіх її членів та системи в цілому. Ми це називаємо гармонією. Так і в людському суспільстві гармонія буде лише при правильній організації взаємодії всіх її членів. І насправді оптимальний варіант лише один. Наше ж завдання в рамках реформи віднайти цей варіант, або хоча б максимально до нього наблизитись. І чим ближче ми до нього наблизимось, тим швидше та краще розвиватиметься Україна, тим заможніші та щасливіші будуть українці.
По аналогії з геометрії, серед фігур з однаковим периметром лише коло матиме найбільшу площу. Навіть краплина води прагне гармонії перетворюючись на шар. Так і нова система місцевого самоврядування та територіального устрою України покликана при меншій кількості чиновників, всіляких дозволів, довідок та інших бюрократичних перепон, використовуючи чіткі та зрозумілі правила досягти гармонійного розвитку громад. Сьогодні ми їдемо на велосипеді з квадратними колесами і задаємось питанням: “Чи варто їх робити круглими?”
І вигадувати нічого не потрібно. Багато країн світу давно здійснили такі реформи. Ми ж, дивуючись як в них все правильно, розумно та заможньо, задаємо собі питання, чи потрібна нам ця реформа. Правий був професор Преображенський, підмітивши, що розруха починається не в клозетах, а в головах. Так і реформи потрібно починати у власній голові. Потрібно навчитись обирати та контролювати владу. Потрібно навчитись організовуватись у громади, від вуличної чи будинкової до громади поселення. Навчити себе розуміти та відчувати спільність усіх проблем громади, спільність бюджету. Зрозуміти нарешті, що сміття біля сусіда – то сміття на твоїй вулиці, що коли голова села чи міста суне руку у, і без того, злиденний бюджет – то він всунув руку у кишеню твою і твоїх дітей. Сьогодні ми не вміємо це робити, або не хочемо. Але обов’язково доведеться навчитись, інакше ми просто згинемо, зникнемо з історії та карти світу, будемо асимільовані або завойовані, будучи нездатними утримувати навіть власну армію.
Першою справою нам потрібно позбутися комплексу утриманця, похлібника. Консультації з людьми, що довго пропрацювали у старій системі ставлять питання таким чином, що реформу можна проводити, лише якщо дадуть грошей, забезпечать умови, підтримають… Забудьте. Це перший і головний програш. Ніхто нічого не дасть, бо ніхто нікому нічого не винен. Організовуватись потрібно самому, брати потрібно самому, контролювати потрібно самому. Для себе я зрозумів, старше покоління не здатне провести реформи, лише активна та вільна від стереотипів молодь. Навіть тривалі обговорення з винесенням пропозицій щодо реформи можуть зашкодити. Яких пропозицій чекати від бюрократизованих чиновників, яких влаштовує стара система? Це як з вовками обговорювати питання вегетаріанства. Модель реформи мають розробляти експерти.
Наостанок зауважу, що реформа місцевого самоврядування та територіального устрою можлива лише з реформуванням бюджетної системи України, яке передбачає перерозподіл надходжень та видатків. Простими словами - не нам мають давати частинку нами ж заробленого і відданого ‘наверх’, а все зароблене громадою має залишитись у громаді, а ‘наверх’ лише частинку, на утримання тієї ж армії чи інших спільних загальноукраїнських програм. Я переконаний, що ця реформа пробудить багато нині сплячих суспільних механізмів і дасть поштовх швидкому розвитку бізнесу, інфраструктури наших міст та сіл, відродить бажання творити та працювати. Я у це вірю.
Сподіваюсь, що ні в кого немає сумніву, що сучасна система організації суспільного ладу в Україні є громіздкою та неефективною. Саме вона є однією з головних причин повальної корупції, поганих доріг, вимираючих сіл, убогої медицини та освіти, злиденних зарплат та пенсій. Саме вона живить корумпованих владних чиновників, якими переповнена сучасна система, яким вона вигідна і які сильно опиратимуться впровадженню реформи, намагаючись перетягти у новий устрій хоч шматочок свого старого коритця.
Я часто вживаю слово система. Вкрай важливо українцям, громадам зрозуміти, що реформа передбачає не просто зміну однієї системи на якусь вигадану іншу. Всі речі та процеси у світі підпорядковані певним правилам своєї організації та взаємодії. Оптимальна організація в повній мірі забезпечує існування та розвиток усіх її членів та системи в цілому. Ми це називаємо гармонією. Так і в людському суспільстві гармонія буде лише при правильній організації взаємодії всіх її членів. І насправді оптимальний варіант лише один. Наше ж завдання в рамках реформи віднайти цей варіант, або хоча б максимально до нього наблизитись. І чим ближче ми до нього наблизимось, тим швидше та краще розвиватиметься Україна, тим заможніші та щасливіші будуть українці.
По аналогії з геометрії, серед фігур з однаковим периметром лише коло матиме найбільшу площу. Навіть краплина води прагне гармонії перетворюючись на шар. Так і нова система місцевого самоврядування та територіального устрою України покликана при меншій кількості чиновників, всіляких дозволів, довідок та інших бюрократичних перепон, використовуючи чіткі та зрозумілі правила досягти гармонійного розвитку громад. Сьогодні ми їдемо на велосипеді з квадратними колесами і задаємось питанням: “Чи варто їх робити круглими?”
І вигадувати нічого не потрібно. Багато країн світу давно здійснили такі реформи. Ми ж, дивуючись як в них все правильно, розумно та заможньо, задаємо собі питання, чи потрібна нам ця реформа. Правий був професор Преображенський, підмітивши, що розруха починається не в клозетах, а в головах. Так і реформи потрібно починати у власній голові. Потрібно навчитись обирати та контролювати владу. Потрібно навчитись організовуватись у громади, від вуличної чи будинкової до громади поселення. Навчити себе розуміти та відчувати спільність усіх проблем громади, спільність бюджету. Зрозуміти нарешті, що сміття біля сусіда – то сміття на твоїй вулиці, що коли голова села чи міста суне руку у, і без того, злиденний бюджет – то він всунув руку у кишеню твою і твоїх дітей. Сьогодні ми не вміємо це робити, або не хочемо. Але обов’язково доведеться навчитись, інакше ми просто згинемо, зникнемо з історії та карти світу, будемо асимільовані або завойовані, будучи нездатними утримувати навіть власну армію.
Першою справою нам потрібно позбутися комплексу утриманця, похлібника. Консультації з людьми, що довго пропрацювали у старій системі ставлять питання таким чином, що реформу можна проводити, лише якщо дадуть грошей, забезпечать умови, підтримають… Забудьте. Це перший і головний програш. Ніхто нічого не дасть, бо ніхто нікому нічого не винен. Організовуватись потрібно самому, брати потрібно самому, контролювати потрібно самому. Для себе я зрозумів, старше покоління не здатне провести реформи, лише активна та вільна від стереотипів молодь. Навіть тривалі обговорення з винесенням пропозицій щодо реформи можуть зашкодити. Яких пропозицій чекати від бюрократизованих чиновників, яких влаштовує стара система? Це як з вовками обговорювати питання вегетаріанства. Модель реформи мають розробляти експерти.
Наостанок зауважу, що реформа місцевого самоврядування та територіального устрою можлива лише з реформуванням бюджетної системи України, яке передбачає перерозподіл надходжень та видатків. Простими словами - не нам мають давати частинку нами ж заробленого і відданого ‘наверх’, а все зароблене громадою має залишитись у громаді, а ‘наверх’ лише частинку, на утримання тієї ж армії чи інших спільних загальноукраїнських програм. Я переконаний, що ця реформа пробудить багато нині сплячих суспільних механізмів і дасть поштовх швидкому розвитку бізнесу, інфраструктури наших міст та сіл, відродить бажання творити та працювати. Я у це вірю.
Володимир Шеремета