З оголеними нервами у світ образи, лицемірства і зради

Непорочне і чисте, наївне і безстрашне створіння – такими ми з’являємось на світ. Без жодних намірів заплямувати його, засіяти злом і байдужістю… Всміхаючись обіймаємо світ крихітними долоньками, радіємо кожній комашці та рослинці… І навіть не здогадуємось, що так буде не завжди, що світ навколо вже нагострив свої кігті, й чекає на чергову жертву… І тут вже майже всі такі – черстві, байдужі, злі… але усміхнені… незрозуміло чому. Чи то від радощів, чи насміхаються з чужого горя. А ти приходиш у дорослий світ, і звідусіль тебе боляче штовхають. Хочеш зробити добрий вчинок, як колись мама вчила, а замість подяки отримуєш черговий удар в обличчя… Хочеш поспівчувати, а тобі кричать: «Не твоє діло!»… Хочеш втекти… а нікуди! На твоїх оголених нервах вже давно набирає нову мелодію життя, як на струнах.

Усе!Усе навколо змінилось в твоїх очах, уяві, мріях і сподіваннях. Не дарма хтось вигадав міф про рожеві окуляри. …Якби можна було їх носити до старості… Можливо ніхто й не помітив би, що світ, насправді, жорстокий. Все прекрасне, ти рано чи пізно перекреслюєш одним, єдиним питанням: «Як вижити?»

…Вижив! Вітаю з перемогою. Жорстокий світ не зламав тебе, не згубив. Але ти став таким же як і всі – черствим і колючим, як кактус. Тепер ніхто не гратиме на твоїх нервах, ніхто не плакатиме тобі в плече, - тобі до всіх байдуже! Тобі плювати на політиків, які вже розікрали твою ж державу, тобі байдуже, що попід паркани валяються наркозалежні і безхатченки, тобі усе одно, що однією з них може бути твоя дитина. Чи ти сам топиш горе у пляшці? Тебе розчарували мітинги, майдани! Ти не віриш вчителям, лікарям! Всі брешуть… І ти змирився! Ти підтримав цей світ таким як він є. А в тебе був вибір? Ти міг його змінити? На ці питання можеш дати відповідь тільки ТИ! Бо в глибокій старості ти зрозумієш одну печальну істину: «Усе було в моїх руках!» - коли онуки спитають: «Дідусю, чому?» - але вже буде надто пізно. І твої нащадки житимуть так, як ти – виживатимуть. - Торкатимуться оголеними нервами колючих подій життя, безладу і обману з надією, на те, що світ зміниться, подобрішає… Можливо їх варто вже зараз вчити на своєму прикладі, що світ зміниться, якщо кожен почне з себе!